Бронебаштова батарея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бронебаштована батарея в системі Севастопольського укріпрайону (зруйнована, 1942-й рік)

Бронебаштована батарея — довготривала оборонна споруда, озброєна баштовою артилерією. Застосовувалися з кінця XIX століття до кінця XX століття[1] як елемент фортечних укріплень або берегової оборони.

У СРСР бронебаштові батареї, зокрема, входили до системи Севастопольського укріпленого району[2] та до системи берегової оборони Владивостока[3].

Під час холодної війни на шведському острові Ойя, також відомому як маяк Ландсорт[en], розташованому в Ботнічній затоці, був побудований гарматний комплекс для захисту від можливого радянського вторгнення. Комплекс складався з багатоповерхового підземного бункера, прихованого в гранітних скелях, із 38 баштовими гарматами калібром 120 мм, і дальністю стрільби до 27 км. Був розрахований на ядерний удар до 100 кілотонн[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б «Stockholm’s strategic Cold War stronghold». Архів оригіналу за 31 січня 2015. Процитовано 23 грудня 2014.
  2. Башенные береговые батареи Севастополя. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 5 листопада 2009.
  3. Ворошиловская батарея 981

Література

[ред. | ред. код]