Машикулі

Машикулі

Машикулі у Вікісховищі

Машикулі́ (фр. machicoulis, від середньовічного французького сполучення «mache-col» — «бий у шию») — оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій, що прийшов на заміну гурдиціям (підсябиттям). Застосовувавалися протягом XIV–XVI століть у фортецях Європи, Близького Сходу. Вони призначались для захисту підошóв оборонних мурів, де утворювались мертві зони, недосяжні для обстрілу з бійниць.

Фортифікатори розширювали бойові галереї верхніх ярусів на всій довжині оборонного муру та по периметру веж, перетворюючи їх на своєрідні навісні ґанки за рахунок випнутих за лінію оборонного муру кронштейнів; на них прикріплено парапет із бійницями. У підлозі поміж кронштейнами облаштовували отвори для вертикального обстрілу нападників біля підошви муру, щоб кидати на них каміння, лити гарячу смолу, окріп. Також машикулі могли мати вигляд нахилених стрільниць у товщі муру. Коли розпочато використовувати ренесансові земляні бастіонні фортифікації, машикулі вийшли з ужитку разом із застарілими оборонними мурами.

Галерея

• 
  Схема машикулів за Віолле-ле-Дюком
• 
  Схема оборонного муру з машикулями за Віолле-ле-Дюком
• 
  Машикулі вежі Старого замку Кам'янця-Подільського
• 
  Машикулі барбакану міської брами Кракова
• 
  Машикулі в реконструкції вежі Високого муру Львова
• 
  Свято-Покровська церква (Сутківці)

Література

• Brown, R. Allen (2004) [1954]. Allen Brown's English Castles. Woodbridge: The Boydell Press. ISBN 1-84383-069-8.
• Hoad, T. F. (1986), English Etymology, Oxford University Press
• Villena, Leonardo (1988). Sobre las defensas verticales en España: tipología y terminlogía comparadas. У Andrés Bazzana (ред.). Guerre, fortification et habitat dans le monde méditerranéen au Moyen Age: colloque. Casa de Velázquez. ISBN 978-84-86839-02-4.