Перейти до вмісту

Брудний Арон Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арон Абрамович Брудний
ПсевдоАрон Абрамович Брудный
Народився13 січня 1932(1932-01-13)
Бішкек, Киргизстан
Помер14 березня 2011(2011-03-14) (79 років)
Бішкек
ГромадянствоСРСР СРСР,Киргизстан Киргизстан
Місце проживанняБішкек, Киргизстан
Діяльністьфілософ, психолог, письменник, сценарист
Галузьфілософія
Alma materКиргизький національний університет імені Жусупа Баласаґина
Науковий ступіньдоктор філософських наук
Знання мовросійська
ЗакладАкадемія наук Киргизької РСР
ГоловувавПсихологічна лабораторія Американського Університету у Центральній Азії
У шлюбі зДінара Садикбекова
НагородиДержавна премія Киргизстана у галузі науки і техніки, пам'ятна медаль За дослідження у галузі діалектичної філософії, Гегілевська медаль

Брудний Арон Абрамович(13 січня 1932 — 14 березня 2011) — радянський, киргизький вчений, психолог, філософ, письменник, сценарист, вважається одним із засновників факультету психології МДУ ім. М. В. Ломоносова[1].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Арон Абрамович народився у місті Фрунзе (Бішкек), Республіка Киргизстан. Батько — лікар, вчений, державний діяч. Дружина Дінара Садикбекова, кандидат філософських наук, незалежний дослідник.
Батько чотирьох дітей. Дідусь.

Творчий шлях і кар'єра

[ред. | ред. код]

Закінчив школу екстерном. Рік провчився у мед. внз у Фрунзе і перевівся до Ленінграду. Тут слухав лекції вчителів академіка Павлова.[1]. Паралельно вчився на історика в Киргизьському Державному Університеті (закінчив екстерном у 1953 р). Захистив дисертацію кандидата філософських наук у Інституті Філософії Академії Наук СРСР у 1957 р. Захистив докторську дисертацію на тему «Мова, свідомість і дійсність» у 1970 р.[2] 52 роки пропрацював в Киргизьській Академії Наук. Професор Брудний вів авторські курси в МДУ ім. М. В. Ломоносова, очолював кафедру психології в Киргизько-Російському Слов'янському Університеті, з 1998 року завідував психологічною лабораторією Американського Університету в Центральній Азії (АУЦА). Арон Абрамович опублікував більше ніж 300 наукових праць, був нагороджений державною премією Киргизстану в галузі науки і техніки. Його праці були перекладені 7 мовами світу. В психології займався психолінгвістикою, вивченням мовного мислення. Вивчав вплив мови на мислення і зворотний вплив: мислення на мову. Після цього зайнявся вивченням розуміння. Ця праця зафіксована у книзі «Психологія герменевтики».

«Академік Арон Абрамович Брудний визначав "розуміння" як феномен, що виникає у безпосередньому зв'язку з процесом спілкування і є необхідною умовою існування і побудови текстів (32, 12). Це стосується як до письмових, так і усних текстів. Зрозуміти - значить здобути знання. В результаті розуміння знання стає частиною внутрішнього світу особистості і впливає на регуляцію її діяльності. (32, 25-26). Процес розуміння тексту відбувається одночасно на кількох рівнях: (1) рівень монтажу означає послідовний перехід від одного елементу тексту до іншого; (2) перецентрування' - переміщення мислительного центру у свідомості реципіента (слухача, глядача, читача) від одного елементу тексту до іншого; (3) формування концепту тексту - його загального змісту (32, 139-140)».
 — пише Нікітіна Ю.А. [Архівовано 18 травня 2010 у Wayback Machine.] у своїй дисертації [3].

Був членом ред. колегії наукових журналів Социальная психология и общество, Культурно-историческая психология.
В останні роки працював над науково-дослідним проектом «Розуміння як функція чисельного інтеллекту і методи його дослідження». Наразі у друці знаходиться збірка праць психологічної лабораторії АУЦА, яку професор встиг закінчити за тиждень до смерті [4].

Арон Абрамович також займався письменницькою діяльністю. За п'єса «Спіритичний сеанс» була поставлена у Москві[5]., а документальна стрічка «Дзеркало тіней» про іншого славетного психолога — Карла Густава Юнга вийшла на Леннаучфільмі (режисер — Бакенбаєва Мерувет Сативалдиївна)[6]. Відомі його літературні твори: оповідь «Гибель прошлого»[7] та «Гостиница Ливерпуль»[8].

Разом з Д. Н. Кавтарадзе, Яницьким О. М. та іншими брав участь у міждисциплінарному проекті «Екополіс» — який ставив на меті вивчати на практиці взаємозв'язок людини і природи у місті на базі підмосковного наукограду Пущино[9].

Основна бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Язык, сознание и действительность, 1970 [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ум - это интеллект, "Знание-Сила", март 1973 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Экополис : Введ. и пробл. Препринт / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе, 36 с. ил., 1 л. ил. 22 см, Пущино НЦБИ АН СССР 1981
  • Философско-методологические проблемы теории общения 1982, Фрунзе
  • Сознание и понимание 1982, Фрунзе
  • Брудный А. А. Экополис. Введение и проблемы. Екология малого города / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе. — Пущино. — 1981
  • Понимание и Коммуникация, 1988, Москва
  • Метафизика игры. Журнал Апокриф № 2 1989 Москва
  • Невидаль (киносценарий). Журн. Апокриф № 3, 1990, Москва
  • Другому как понять тебя? 1990, Москва
  • Независимый Кыргызстан: третий путь (с Койчуевым Т.), 1994, Бишкек
  • Наука понимать, 1996, Бишкек
  • Спиритический сеанс (пьеса) «Чабыт/Порыв» (лит. альманах), 1996, Бишкек
  • Салун «Последний шанс» (пьеса). «Чабыт/Порыв» (лит. альманах), 1996, Бишкек
  • Природа и культура: великое противостояние [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], 1996
  • Пространство возможностей. Введение в исследование реальности, 1999, Бишкек
  • Психологическая герменевтика[недоступне посилання з червня 2019], 2001, Москва
  • Психология познания. Учебное пособие 21 века: Учебное пособие. — 2001, Бишкек
  • Персонетика. — 2003, Бишкек
  • Человек и общество CD-ROM, 2003, Бишкек
  • Персонетика, 2003, Москва
  • Над городом туман (пьеса). «Чабыт/Порыв» вып. 3, 2006, Бишкек
  • Гостиница «Ливерпуль». журн. Полдень XXI век, 2007, Санкт-Петербург

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Люди Кыргызстана. Личная история. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 27 березня 2011.
  2. ↑ Российский Гуманитарный Интернет Университет[недоступне посилання з червня 2019]
  3. ↑ Никитина Юлия Анатольевна. Речеведческий подход к формированию умений аудирования как средство повышения профессиональной компетенции студентов факультетов иностранных языков (На материале жанров англоязычной новостной информации) : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 : Тольятти, 2002 238 c. РГБ ОД, 61:03-13/667-0. Архів оригіналу за 18 травня 2010. Процитовано 27 березня 2011. [Архівовано 2010-05-18 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Памяти Арона Брудного, в вебблозі Бакит Бешимов. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 березня 2011.
  5. ↑ На 79 році життя помер Арон Абрамович Брудний[недоступне посилання з червня 2019]
  6. ↑ [1][недоступне посилання з травня 2019]
  7. ↑ Хто є хто?. Архів оригіналу за 26 березня 2011. Процитовано 27 березня 2011.
  8. ↑ Фрагмент оповіді. Архів оригіналу за 15 вересня 2011. Процитовано 27 березня 2011.
  9. ↑ Экополис : Введ. и пробл. Препринт / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе, 36 с. ил., 1 л. ил. 22 см, Пущино НЦБИ АН СССР 1981

Посилання

[ред. | ред. код]

Підкаст лекції Арона Абрамовича про Критичність мислення
Российское природоохранное движение[недоступне посилання з травня 2019] — Лекція професора Брудного про екологічну пропаганду
Люди Кыргызстана. Личная история [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.] — інтерв'ю з Ароном Абрамовичем. Серія «Видатні особистості Киргизстану».
професору Брудному - 70 років [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.] — Привітання Арона Абрамовича з 70-річним ювілеєм.
лекция профессора Брудного Лекция: «Сценарии возможного будущего (Центральная Азия)» в 2 частях — відео лекція професора Брудного.
- інтерв*ю з Брудним за його книгу Персонетика —

Див. також

[ред. | ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Брудний_Арон_Абрамович