Брудний Арон Абрамович
Арон Абрамович Брудний | |
---|---|
Псевдо | Арон Абрамович Брудный |
Народився | 13 січня 1932 Бішкек, Киргизстан |
Помер | 14 березня 2011 (79 років) Бішкек |
Громадянство | СРСР, Киргизстан |
Місце проживання | Бішкек, Киргизстан |
Діяльність | філософ, психолог, письменник, сценарист |
Галузь | філософія |
Alma mater | Киргизький національний університет імені Жусупа Баласаґина |
Науковий ступінь | доктор філософських наук |
Знання мов | російська |
Заклад | Академія наук Киргизької РСР |
Головував | Психологічна лабораторія Американського Університету у Центральній Азії |
У шлюбі з | Дінара Садикбекова |
Нагороди | Державна премія Киргизстана у галузі науки і техніки, пам'ятна медаль За дослідження у галузі діалектичної філософії, Гегілевська медаль |
Брудний Арон Абрамович(13 січня 1932 — 14 березня 2011) — радянський, киргизький вчений, психолог, філософ, письменник, сценарист, вважається одним із засновників факультету психології МДУ ім. М. В. Ломоносова[1].
Арон Абрамович народився у місті Фрунзе (Бішкек), Республіка Киргизстан. Батько — лікар, вчений, державний діяч. Дружина Дінара Садикбекова, кандидат філософських наук, незалежний дослідник.
Батько чотирьох дітей. Дідусь.
Закінчив школу екстерном. Рік провчився у мед. внз у Фрунзе і перевівся до Ленінграду. Тут слухав лекції вчителів академіка Павлова.[1]. Паралельно вчився на історика в Киргизьському Державному Університеті (закінчив екстерном у 1953 р).
Захистив дисертацію кандидата філософських наук у Інституті Філософії Академії Наук СРСР у 1957 р.
Захистив докторську дисертацію на тему «Мова, свідомість і дійсність» у 1970 р.[2]
52 роки пропрацював в Киргизьській Академії Наук.
Професор Брудний вів авторські курси в МДУ ім. М. В. Ломоносова, очолював кафедру психології в Киргизько-Російському Слов'янському Університеті, з 1998 року завідував психологічною лабораторією Американського Університету в Центральній Азії (АУЦА).
Арон Абрамович опублікував більше ніж 300 наукових праць, був нагороджений державною премією Киргизстану в галузі науки і техніки. Його праці були перекладені 7 мовами світу.
В психології займався психолінгвістикою, вивченням мовного мислення. Вивчав вплив мови на мислення і зворотний вплив: мислення на мову. Після цього зайнявся вивченням розуміння. Ця праця зафіксована у книзі «Психологія герменевтики».
«Академік Арон Абрамович Брудний визначав "розуміння" як феномен, що виникає у безпосередньому зв'язку з процесом спілкування і є необхідною умовою існування і побудови текстів (32, 12). Це стосується як до письмових, так і усних текстів. Зрозуміти - значить здобути знання. В результаті розуміння знання стає частиною внутрішнього світу особистості і впливає на регуляцію її діяльності. (32, 25-26). Процес розуміння тексту відбувається одночасно на кількох рівнях: (1) рівень монтажу означає послідовний перехід від одного елементу тексту до іншого; (2) перецентрування' - переміщення мислительного центру у свідомості реципіента (слухача, глядача, читача) від одного елементу тексту до іншого; (3) формування концепту тексту - його загального змісту (32, 139-140)».
Був членом ред. колегії наукових журналів Социальная психология и общество, Культурно-историческая психология.
В останні роки працював над науково-дослідним проектом «Розуміння як функція чисельного інтеллекту і методи його дослідження».
Наразі у друці знаходиться збірка праць психологічної лабораторії АУЦА, яку професор встиг закінчити за тиждень до смерті [4].
Арон Абрамович також займався письменницькою діяльністю. За п'єса «Спіритичний сеанс» була поставлена у Москві[5]., а документальна стрічка «Дзеркало тіней» про іншого славетного психолога — Карла Густава Юнга вийшла на Леннаучфільмі (режисер — Бакенбаєва Мерувет Сативалдиївна)[6]. Відомі його літературні твори: оповідь «Гибель прошлого»[7] та «Гостиница Ливерпуль»[8].
Разом з Д. Н. Кавтарадзе, Яницьким О. М. та іншими брав участь у міждисциплінарному проекті «Екополіс» — який ставив на меті вивчати на практиці взаємозв'язок людини і природи у місті на базі підмосковного наукограду Пущино[9].
- Язык, сознание и действительность, 1970 [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ум - это интеллект, "Знание-Сила", март 1973 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Экополис : Введ. и пробл. Препринт / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе, 36 с. ил., 1 л. ил. 22 см, Пущино НЦБИ АН СССР 1981
- Философско-методологические проблемы теории общения 1982, Фрунзе
- Сознание и понимание 1982, Фрунзе
- Брудный А. А. Экополис. Введение и проблемы. Екология малого города / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе. — Пущино. — 1981
- Понимание и Коммуникация, 1988, Москва
- Метафизика игры. Журнал Апокриф № 2 1989 Москва
- Невидаль (киносценарий). Журн. Апокриф № 3, 1990, Москва
- Другому как понять тебя? 1990, Москва
- Независимый Кыргызстан: третий путь (с Койчуевым Т.), 1994, Бишкек
- Наука понимать, 1996, Бишкек
- Спиритический сеанс (пьеса) «Чабыт/Порыв» (лит. альманах), 1996, Бишкек
- Салун «Последний шанс» (пьеса). «Чабыт/Порыв» (лит. альманах), 1996, Бишкек
- Природа и культура: великое противостояние [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], 1996
- Пространство возможностей. Введение в исследование реальности, 1999, Бишкек
- Психологическая герменевтика[недоступне посилання з червня 2019], 2001, Москва
- Психология познания. Учебное пособие 21 века: Учебное пособие. — 2001, Бишкек
- Персонетика. — 2003, Бишкек
- Человек и общество CD-ROM, 2003, Бишкек
- Персонетика, 2003, Москва
- Над городом туман (пьеса). «Чабыт/Порыв» вып. 3, 2006, Бишкек
- Гостиница «Ливерпуль». журн. Полдень XXI век, 2007, Санкт-Петербург
- ↑ а б Люди Кыргызстана. Личная история. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 27 березня 2011.
- ↑ Российский Гуманитарный Интернет Университет[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Никитина Юлия Анатольевна. Речеведческий подход к формированию умений аудирования как средство повышения профессиональной компетенции студентов факультетов иностранных языков (На материале жанров англоязычной новостной информации) : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 : Тольятти, 2002 238 c. РГБ ОД, 61:03-13/667-0. Архів оригіналу за 18 травня 2010. Процитовано 27 березня 2011. [Архівовано 2010-05-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Памяти Арона Брудного, в вебблозі Бакит Бешимов. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 березня 2011.
- ↑ На 79 році життя помер Арон Абрамович Брудний[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ [1][недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Хто є хто?. Архів оригіналу за 26 березня 2011. Процитовано 27 березня 2011.
- ↑ Фрагмент оповіді. Архів оригіналу за 15 вересня 2011. Процитовано 27 березня 2011.
- ↑ Экополис : Введ. и пробл. Препринт / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе, 36 с. ил., 1 л. ил. 22 см, Пущино НЦБИ АН СССР 1981
Підкаст лекції Арона Абрамовича про Критичність мислення
Российское природоохранное движение[недоступне посилання з травня 2019] — Лекція професора Брудного про екологічну пропаганду
Люди Кыргызстана. Личная история [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.] — інтерв'ю з Ароном Абрамовичем. Серія «Видатні особистості Киргизстану».
професору Брудному - 70 років [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.] — Привітання Арона Абрамовича з 70-річним ювілеєм.
лекция профессора Брудного Лекция: «Сценарии возможного будущего (Центральная Азия)» в 2 частях — відео лекція професора Брудного.
- інтерв*ю з Брудним за його книгу Персонетика —
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |