Бруно Родрігес Паррілья
| Бруно Родрігес Паррілья | |
|---|---|
_(cropped).jpg)  | |
| Народився | 22 січня 1958  (66 років)Мехіко, Мексика |
| Країна |  Куба |
| Діяльність | журналіст, дипломат, політик, викладач університету, адвокат |
| Alma mater | Гаванський університет |
| Знання мов | іспанська |
| Членство | Members of Politburo and Secretariat of the Communist Party of Cubad[1][2] |
| Посада | Міністр закордонних справ Кубиd[3][4] |
| Партія | Комуністична партія Куби |
| Нагороди |   |
Бруно Едуардо Родрігес Паррілья (22 січня 1958) — кубинський дипломат і політик. Він обіймав посаду міністра закордонних справ Куби з 2009 року.
Родрігес народився в Мехіко в сім'ї інженера Хосе Марії Родрігеса Паррілья, який обіймав високі посади в уряді Куби[5]. Родрігес Паррілья обіймав посаду постійного представника Куби при ООН з 1995 по 2003 рік. Він був призначений міністром закордонних справ 2 березня 2009 року, замінивши Феліпе Перес Роке, виконуючи обов'язки віцеміністра.
25 жовтня 2011 року Родрігес Паррілья виступив перед Генеральною Асамблеєю ООН безпосередньо перед щорічним необов'язковим голосуванням із закликом до США припинити своє ембарго проти Куби[6].
20 липня 2015 року Родрігес взяв участь у відновленні посольства Куби у Вашингтоні, округ Колумбія, що зробило його першим міністром закордонних справ Куби, який відвідав США з дипломатичною місією з 1958 року[7].
- орден князя Ярослава Мудрого III ступеня[8]
- ↑ https://www.jornada.com.mx/2012/12/12/mundo/024n2mun
- ↑ https://www.elnuevoherald.com/ultimas-noticias/article2019528.html
- ↑ https://www.elmundo.es/elmundo/2009/03/02/internacional/1236021783.html
- ↑ The International Directory of Government 2022 — 19 — Routledge, 2022. — С. 161. — 772 с. — ISBN 978-1-032-27532-1
- ↑ Los juniors están en la antesala del poder en Cuba (Spanish) . Excelsior. 5 серпня 2013. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ Article [Архівовано 2012-09-11 у Wayback Machine.] on Granma
- ↑ Article [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.] on Yahoo! News
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №502/2011. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
