Перейти до вмісту

Буває, в неволі іноді згадаю…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Буває, в неволі іноді згадаю…
Жанрвірш
АвторТарас Шевченко
Написано1850
Опубліковано1867

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Буває, в неволі іноді згадаю…» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1850 року в Оренбурзі.

Написання

[ред. | ред. код]

Зберігся чистовий автограф вірша у «Малій книжці»[1]. Вірш датується дослідниками за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1850 року (під № 7 у другому та третьому зшитках за 1850 рік) та за часом перебування в Оренбурзі взимку — навесні 1850-го, орієнтовно: січень — квітень 1850 року, та місцем написання — Оренбург[2].

Найраніший відомий текст — автограф у «Малій книжці», куди твір переписано в Оренбурзі з невідомого автографа на початку 1850 року, не пізніше 23 квітня — дня арешту поета. Через те, що при зшиванні «Малої книжки» окремі зшитки помилково було переставлено, твір записано в двох місцях збірки: рядки 1 — 49 — на стор. 395 — 398, а 50 — 134 — на стор. 191 — 194. До «Більшої книжки» твір не переписано[2].

Публікація

[ред. | ред. код]

Вперше надруковано у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 563 — 564 та 433 — 435, за «Малою книжкою» як два самостійні твори). Цілісний текст вперше надруковано В. М. Доманицьким у виданні: «Шевченко Т. Кобзарь» 1907 року (СПб., стор. 504 — 507)[2].

Складова

[ред. | ред. код]

Вірш належить до поезій, в яких історична тема звернена до сучасності. У творі схрещується кілька характерних для Шевченка мотивів: мотив сну (чим обгрунтовується фантастика оповіді), мотив оповіді козака, який устає з могили, мотив роздумів про історичні взаємини Польщі й України. Поет уславлює саможертовне служіння батьківщині. Патріотична ідея розкривається в типово романтичному сюжеті. З історичних джерел найбільше позначилися на концепції та окремих деталях твору «Історія Русів» і «Запорожская старина». Літературний генезис твору пов'язаний з українською романтичною традицією, передусім з творчістю А. Л. Метлинського[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ІЛ, ф. 1, № 71, с. 395 — 398, 191 — 194
  2. а б в «Буває, в неволі іноді згадаю…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 224-227; 684-685.] litopys.org.ua Процитовано 27 березня 2024
  3. «Буває, в неволі іноді згадаю…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 82-98.] litopys.org.ua Процитовано 27 березня 2024

Посилання

[ред. | ред. код]