Бугаз (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бугаз
Одеса-Застава I — Арциз
Одеська дирекція
Одеська залізниця

станція
Вокщал станції Бугаз
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
Адресасмт Затока
Координати46°03′51″ пн. ш. 30°26′57″ сх. д. / 46.06417° пн. ш. 30.44917° сх. д. / 46.06417; 30.44917
Структура
Лінія(ї)Одеса-Застава I — Арциз
Платформ2
Тип платформбічна та острівна
Колій3
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса
Історія
Відкрито1917 (107 років)
Електрифіковано1973 (~25 кВ)
Будівля
Поверхів1
Інша інформація
ВласникОдеська залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)403619
Код Експрес-32208486
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Київ-Пасажирський647 км
Білгород-Дністровський18,7 км
Арциз108,8 км
Управління залізниці (Одеса-Головна)71,3 км
Мапа
Мапа
Бугаз на Вікісховищі

Буга́з — проміжна залізнична станція 5-го класу Одеської дирекції Одеської залізниці на лінії Одеса-Застава I — Арциз між станціями Кароліна-Бугаз (11 км) та Шабо (11 км). Розташована в селищі Затока Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.

Станція здійснює відправлення вантажів та пасажирські перевезення.

Колійний розвиток представлений трьома коліями, двома тупиками та під'їзними коліями Бугаз — Бугаз-Порт.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1917 року.

У 1973 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Одеса — Бугаз, у 1974 році подовжена електрифікація дільниці до станції Білгород-Дністровський[1].

2017 року вокзал станції Бугаз, як і сусідні платформи, планувалося відреставрувати за кошти «Укрзалізниці»[2].

26 квітня 2022 року рашистські окупанти завдали ракетний удар по підйомними мосту, який сполучає шляхи з Білгород-Дністровського району до Одеси. Через пошкодження міст тимчасово закритий для проїзду, і таким чином станція тимчасово стала тупіковою з припиненням руху поїздів[3].

27 квітня 2022 року, вранці, рашиські окупанти завдали повторний ракетний удар по мосту через Дністровський лиман[4].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Приміські поїзди:

До 26 квітня 2022 року на станції зупинялися приміські електропоїзди сполученням Одеса — Білгород-Дністровський[5]. Влітку, під час курортного сезону, призначалися додаткові приміські електропоїзди, які зупинялися лише на «курортних зупинках», а тому час в дорозі до/з Одеси скорочувався на 40 хвилин швидше, ніж зазвичай.

Поїзди далекого сполучення:

З 24 вересня 2016 року через станцію щоденно курсував нічний швидкий поїзд «Дунай» № 146/145 Київ-Пасажирський — Ізмаїл (до 9 грудня 2016 року — № 243/244). Курсування вагонів безпересадкового сполучення в складі поїзда до станції Березине скасовано з 12 грудня 2021 року.

Нічний швидкий поїзд «Чорномор» № 136/135 Білгород-Дністровський — Чернівці курсував влітку, під час курортного сезону і прямував через Одесу, Подільськ, Жмеринку, Хмельницький, Тернопіль, Івано-Франківськ, Коломию — через день. Вперше маршрут руху поїзду був подовжений до станції Білгород-Дністровський влітку 2017 року.

До 9 грудня 2017 року курсував двогрупний пасажирський поїзд Одеса-Головна — Ізмаїл / Березине, якому був обмежений маршрут руху до станції Білгород-Дністровський (скасований у 2018 році).

У різні роки призначалися разові рейси нічних поїздів до Києва, Москви, Знам'янки.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія електрифікації залізниць (1972—1975). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 17 січня 2022. (рос.)
  2. У 2017 році «Укрзалізниця» планує реконструювати два вокзали в Одеській області. Dumskaya.net. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017. (рос.)
  3. Окупанти завдали ракетного удару по Одещині, пошкоджено міст через Дністровський лиман. НВ. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
  4. Міст в Затоці підвергся повторному ракетному удару та зруйнований. Культурометр. 27 квітня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. (рос.)
  5. Розклад руху поїздів по станції Бугаз. poizdato.net. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]