Бугорков Степан Степанович
Бугорков Степан Степанович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 27 листопада 1920 ![]() Кременки, Q4161213?, Ардатовський повіт[d], Нижньогородська губернія, Російська СФРР ![]() | |||
Помер | 17 листопада 1991[1] (70 років) ![]() Луганськ, Українська Радянська Соціалістична Республіка ![]() | |||
Поховання | Гостра могила ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Діяльність | письменник, поет ![]() | |||
Сфера роботи | белетристика[1] і поезія[1] ![]() | |||
Alma mater | Карагандинський педагогічний інститутd (1950) ![]() | |||
Заклад | Луганская правда ![]() | |||
Мова творів | російська ![]() | |||
Членство | Спілка радянських письменників України ![]() | |||
Партія | ВКП(б) ![]() | |||
Діти | Бугорков Сергій Степанович ![]() | |||
Учасник | німецько-радянська війна ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Степан Степанович Бугорко́в (нар. 27 грудня 1920, Кременки — пом. 17 листопада 1991, Луганськ) — російськомовний український радянський письменник і поет; член Спілки письменників України з 1953 року. Батько художника Сергія Бугоркова.
Народився 27 грудня 1920 року в селі Кременках (нині Дивеєвський район Нижньогородської області, Росія) в селянській сім'ї[2]. Закінчив Саратовське військово-медичне училище.
Призваний до Червоній армії 7 жовтня 1940 року[3]. Брав участь у німецько-радянській війні. Починав війну старшиною-санінструктором 227-го полку військ НКВС, 1943 року перевівся до редакції газети 52-ї дивізії НКВС. 14 лютого 1943 року, у складі своєї дивізії, брав участь у відвоюванні Ворошиловграду (нині Луганськ). Член ВКП(б) з 1944 року. Демобілізувався у званні капітана.
Після закінчення війни оселився у Ворошилограді[4]. 1950 року заочно закінчив Карагандинський учительський інститут. З 1948 року завідував відділом культури обласної газети «Ворошиловградская правда», довкола якої зібрав літераторів міста й очолював літературне об'єднання до створення у 1965 році Луганської обласної організації Спілки письменників України. Помер у Луганську 17 листопада 1991 року. Похоаваний у Луганську на цвинтарі «Гостра могила» поруч із Владиславом Титовим[4].
- поетичні книги
- «На переднем крае» (1949);
- «Мои друзья» (1952);
- «Горячие сердца» (1958);
- «Встреча с юностью» (1962);
- «Голубые расстояния» (1970);
- «Весенние ливни» (1973);
- «В борьбе за народное дело» (1977);
- «Холодная мята» (1980);
- збірки оповідань
- «Девушка у колодца» (1964);
- «Лесная девушка» (1968);
- «Солдатки» (1979; 1984);
- «Жаркое лето» (1989).
- Луганська обласна премія імені «Молодої гвардії» (1962);
- Грамота Президії Верховної Ради УРСР[2];
- Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[3];
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Бугорков Степан Степанович / Луганская республиканская универсальная научная библиотека имени Максима Горького. (рос.)
- ↑ а б Бугорков Степан Степанович / Память народа.(рос.)
- ↑ а б Бугорков Степан Степанович — луганский поэт и прозаик / Республиканский центр детско-юношеского туризма и краєведения [Архівовано 2022-09-24 у Wayback Machine.](рос.)
- В. М. Грачова. Бугорков Степан Степанович // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 240. — 536 с. — ISBN 5-88500-003-4.
- Г. С. Довнар. Бугорков Степан Степанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- Народились 27 листопада
- Народились 1920
- Уродженці Нижньогородської губернії
- Померли 17 листопада
- Померли 1991
- Померли в Луганську
- Поховані на цвинтарі «Гостра Могила»
- Члени НСПУ
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Нагороджені грамотою Президії ВР УРСР
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Радянські письменники
- Радянські поети
- Російськомовні українські поети
- Письменники Луганська
- Українські російськомовні письменники
- Російськомовні письменники XX століття
- Капітани (СРСР)