Бунчук (геральдика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бунчук
Деталі

Бунчук — рідкісна поширеною фігурою в геральдиці в гербі з невеликим геральдичним проникненням. Це був символ гідності та стандарт, який використовувався лідерами кочових племен, зокрема турецьких племінних об'єднань в Османській імперії протягом приблизно 400 років.

Бунчук зображується у вигляді жердини, як правило, заввишки з людину, «увінчану» півмісяцем і прикріпленим внизу звисаючим кінським хвостом, що й дало йому назву другу назву — «кінський хвіст». Геральдична фігура тримається фігурою або приколюється. Тинктура не обмежується одним кольором.

Приклади

[ред. | ред. код]

Як стверджує геральдист Максиміліан Гріцнер, бунчук відомий в угорських, російських і шведських гербовниках.

В українській геральдиці бунчук символізує козацтво і вживається у ряді старшинських гербів, зокрема, Косачів.

На гербі герцога Падуанського чорний сфінкс тримає бунчук.

Див. також

[ред. | ред. код]

Веб-посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Maximilian Gritzner: Grosses und allgemeines Wappenbuch. Bauer und Raspe, Nürnberg 1888, S. 125. (Nachdruck Salzwasser Verlag GmbH, Paderborn, 2013, ISBN 978-3-84603-670-9).