Місяць (геральдика)
| Місяць | |
 | |
| Зображує | Місяць |
|---|---|
 Місяць у Вікісховищі | |
Місяць — у геральдиці негеральдична фігура.
На гербах і прапорах зазвичай зображується у вигляді півмісяця (часто його називають «півмісяць»), рідше у вигляді повного місяця. У формі півмісяця місяць часто зображують з нависаючими кінчиками — що не відповідає дійсності — тому що така форма візуально більш приваблива. Місяць іноді зображується з людським обличчям, схожим на геральдичне сонце. У такому вигляді він описується в гербі освіченим або зрячим, без обличчя він відповідно неосвічений або незрячий.
Іншим зображенням на гербі є півмісяць із вершинами, спрямованими вгору (лежачий) або вниз (плаваючий) для місяця, що сходить і заходить.
Французький король Генріх II як емблему використовував зображення трьох переплетених півмісяців.[1] Емблема французького портового міста Бордо також має три місяці.[2]
На деяких гербах півмісяць є символом Марії, матері Ісуса. На деяких інших гербах Марія зображена як Мадонна у вигляді півмісяця, або тобто Марія стоїть на півмісяці.
На багатьох ілюстраціях місяць супроводжують зірки. Неосвічений півмісяць із (часто п'ятикутною) зіркою (Хілал) часто зустрічається на багатьох гербах і прапорах ісламського світу та вважається символом ісламу.[3]
Цей символ також часто використовується для інших варіантів зображення (шпилі, емблеми організацій).
-
Переплетені півмісяці на гербі міста/муніципалітету -
Переплетені півмісяці у вітражах узамку Екуен, Національний музей Другої світової війни, Франція -
Чотири півмісяці, звернені до рогів (див. Люнель)
.svg)
| Герб | Використання | Дата | Примітки |
|---|---|---|---|
|
Герб Баумбахів | ХІІІ століття | Гессенська аристократія |
|
Герб Бжезинських | ХІІІ століття | Польсько-прусський шляхетський рід |
|
Герб Фінка фон Фінкенштайнів | ХІV століття | Прусське шляхетство |
|
Герб роду Гундів фон Заульгайм | приблизно від 1300 до 1750 року | Рейнсько-гессенський шляхетський рід |
|
Герб Острозьких | ХІV століття | русинські князі |
|
Герб Годефруа | ХVІІ століття | |
|
Герб Спичак Бжезинських | близько ХV століття | |
|
Леліва | ХІV століття | герб річпосполитської шляхти |
|
Држевиця | герб річпосполитської шляхти | |
| Броніслав | герб річпосполитської шляхти | ||
|
Ціляткова | герб річпосполитської шляхти | |
|
Друцьк | русинські князі | |
|
Ербс | герб річпосполитської шляхти | |
|
Гвяздзіч | герб річпосполитської шляхти | |
|
Гусаржевські | герб річпосполитської шляхти | |
|
Корчик | герб річпосполитської шляхти | |
|
Корибут | русинські князі | |
|
Костровець | герб річпосполитської шляхти | |
|
Місяць | герб річпосполитської шляхти | |
|
Куйк | герб річпосполитської шляхти | |
|
Куликовські | герб річпосполитської шляхти | |
|
Кулак | герб річпосполитської шляхти | |
|
Лахніцькі | герб річпосполитської шляхти | |
|
Орда | герб річпосполитської шляхти | |
|
Остоя | герб річпосполитської шляхти | |
|
Острозькі | русинські князі | |
|
Пшегоня | герб річпосполитської шляхти | |
|
Сас | герб річпосполитської шляхти | |
|
Шеліга | герб річпосполитської шляхти | |
|
Тшаска | герб річпосполитської шляхти | |
|
Висоцькі | герб річпосполитської шляхти | |
|
Божаволя | герб річпосполитської шляхти | |
|
Болков | герб річпосполитської шляхти |
| Герб | Використання | Примітки |
|---|---|---|
|
Національна емблема Туреччини | |
_COA.svg)
|
Аллендорф (Едер) | з двома відвернутими золотими півмісяцями над шестипроменевою срібною зіркою |
|
Ангельбахталь | з двома перехрещеними по діагоналі червоними ліліями, перехрестя вкрите синім серцеподібним щитом, в якому зростаючий золотий півмісяць з ликом |
|
Арнсберг | |
|
Аттендорн | |
|
Беннігайм | |
|
Бюхльберг | з трьома (2:1) срібними півмісяцями |
|
Деттіггофен | |
|
Догерн | |
|
Еннетач | |
|
Ерлігайм | |
|
Вальдбронн | |
|
Глаухау | |
|
Грабов | |
|
Гахенбах | |
|
Гальбемонд (промовистий герб) | |
.svg)
|
Галле | |
|
Гарслебен | |
|
Геттінген | |
.svg)
|
Гіршбах | |
|
Лар | |
|
Єзенванг | |
|
Лаутерн біля Швебіш-Гмюнда | |
|
Лойн | |
|
Менген | |
|
Мондфельд | |
COA.svg)
|
Монгайм | |
|
Нойгаузен | |
|
Ельде | |
.svg)
|
Оттмарсайм | |
|
Росдорф-Гундернгаузен | |
|
Заульгайм | |
|
Шернек бай Кобург | |
|
Швібердінген | |
|
Штірштадт | |
|
Умкірх | Жінка, зодягнена в сонце |
|
Вейтенунг | |
|
Ау | |
|
Деттлікон | |
|
Френкендорф | |
|
Офтрінген | див. також герб лордів Офтерінгенських |
|
Шінцнах-Дорф | походить від «Schiint z Nacht» (сяє вночі) |
|
Штеттен | |
|
Свебодзиці | |
|
Тарнобжег | |
.svg)
|
Вальтенайм | Під назвою «Круасан» |
|
Волчин | |
|
Мінськ-Мазовецький | |
|
Члуховський повіт | |
|
Казімеж-Дольний | |
|
Чарне | |
|
Голенюв | |
|
Апп'яно-сулла-Страда-дель-Віно | |
|
Гінтерстодер | (Місяць, що впав, з хрестом на вигині) |
|
Маттігхофен | |
|
Мондзее | (Промовистий герб) |
| Прапор | Використання | Дата | Примітки |
|---|---|---|---|
|
Прапор Алжиру | 1962– | Країна з мусульманською більшістю населення, державна релігія — сунітський іслам, історичні зв'язки з Османською імперією |
|
Прапор Азербайджану | 1918–1920 1990– |
Країна з мусульманською більшістю населення, історичними зв'язками з Османською імперією |
|
Прапор Брунею | 1959– | Країна з мусульманською більшістю населення, державна релігія — сунітський іслам |
.svg)
|
Прапор Брунею | 1848–1878 | Історичні зв'язки з Османською імперією |
|
Прапор Коморських Островів | 2003– | Країна з мусульманською більшістю населення |
_Islands.svg)
|
Прапор Кокосових Островів | ||
|
Прапор Мальдівів | 1965– | Країна з мусульманською більшістю населення, державна релігія — сунітський іслам |
|
Прапор Мавританії | 1959– | Країна з мусульманською більшістю населення, державна релігія — сунітський іслам |
|
Прапор Монголії | 1992– | Сонце і місяць символізують вічне життя нації |
|
Прапор Непалу | 1962– | Півмісяць і зірка представляють королівський дім |
|
Прапор Турецької Республіки Північного Кіпру | 1984– | Країна з мусульманською більшістю населення, незалежність якої визнала лише Туреччина |
|
Прапор Пакистану | 1947– | Країна з мусульманською більшістю населення, державна релігія — іслам |
|
Прапор Сінгапуру | 1959– | Півмісяць символізує молоду, перспективну націю |
|
Прапор Тунісу | 1956– | Країна з мусульманською більшістю населення, державна релігія іслам, історичні зв'язки з Османською імперією |
|
Прапор Туреччини | 1840– (поточна форма) |
Світська республіка з мусульманською більшістю населення, держава-спадкоємиця Османської імперії |
|
Прапор Туркменістану | 2001– | Країна з мусульманською більшістю населення |
|
Прапор Узбекистану | 1991– | Країна з мусульманською більшістю населення |
|
Прапор Малайзії | 1963– | Країна з мусульманським населенням, державна релігія іслам |
| Прапор | Використання | Дата | Примітки |
|---|---|---|---|
|
Південна Кароліна | 1861– | Півмісяць бере свій початок з часів війни за незалежність США, коли в 1775 році американські війська прикріпили до своїх кашкетів стрічку з півмісяцем і девізом «Свобода або смерть». |
|
Острів Пасхи | Представляє Реїміро | |
|
Штандарт президента Туреччини | 16 зірок символізують найбільші турецькі держави в історії. Сонце в центрі цих зірок представляє Турецьку Республіку. | |
|
Прапор президента Турецької Республіки Північного Кіпру | Президентський прапор, який використовує Президент країни, заснований на державному прапорі. Однак він має червоно-жовту зірку в лівому верхньому куті, верхня смуга коротша і прапор має жовту бахрому. | |
|
Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця | 1929– | |
|
Держава Хатай | 1938–1939 | Історичні зв'язки з Туреччиною |
|
Південно-Західна Кавказька Республіка | 1918–1920 | Історичні зв'язки з Османською імперією |
|
Каракалпакстан | з 1992 | |
|
Ірактські туркмени | ||
|
Білоруські татари | ||
.svg)
|
Прапор уйгурських сепаратистів | Заборонено на території Китайської Народної Республіки | |
|
Індонезійська провінція Ачех | ||
|
Тренгану | ||
|
Індонезійська провінціяДжохор | ||
|
Келантан | ||
|
Умм-ель-Кайвайн | ||
|
Всетатарський громадський центр | Колишня «турецько-татарська громада Ідель-Урал» в Росії |
- ↑ детальніші пояснення тільки на франкомовному сайті Heinrich II.
- ↑ Франкомовний сайт міста Бордо (online)
- ↑ Jan Koehler: Unter der Mondsichel: Von Türkenmadonnen, Croissants und Mondgesichtern Essay auf laytmotif.de, 25. Mai 2017, abgerufen am 7. November 2023.