Бурти (Звенигородський район)
| село Бурти | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський |
| Тер. громада | Шполянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71020330020073958 |
| Облікова картка | Бурти. |
| Основні дані | |
| Засноване | на початку XVIII століття |
| Населення | 623 особи |
| Поштовий індекс | 20610 |
| Телефонний код | +380 4741 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°7′41″ пн. ш. 31°26′14″ сх. д. / 49.12806° пн. ш. 31.43722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
171 м |
| Водойми | р. Нікуда |
| Відстань до обласного центру |
55 (фізична) км |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Найближча залізнична станція | Цвіткове |
| Відстань до залізничної станції |
11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20610, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Бурти, вул. 9 Травня, 9 |
| Сільський голова | Олег Іванович Волошин |
| Карта | |
  Бурти | |
 Бурти | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бурти́ — село в Україні, у Шполянській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 623 особи. До 2020 року — адміністративний центр Буртівської сільської ради.
Село Бурти розташоване за 21 км від міста Шпола та за 11 км від найближчої залізничної станції Цвіткове. В селі бере початок річка Ніку́да.
Село засноване на початку XVIII століття.
Дорога до Буртів прокладена лише від Надточаївки, яка є не найкращої якості. Буртами раніше називали великі насипи. Таких у селі налічувалось два — звідси й походить назва Бурти. У 1862 році в одному із насипів місцевий селянин викопав 25 гарматних ядер, що свідчить про те, що у стародавні часи насипи служили фортечними валами.
У XIX столітті Бурти були містечком, що належало родині Орлових. У 1829 році генерал-майор Олексій Орлов збудував тут кам'яну церкву із дзвіницею. Дзвіницю зруйнували в радянські часи, а типова класична хрестоподібна в плані будівля церкви збереглася. Богослужіння тут не проводяться, бо триває ремонт. Церква стоїть облуплена й світить голою цеглою. Частина будівлі схована під риштування.
Під час Другої світової війни 213 мешканців села воювали на фронтах, 151 з них нагороджений бойовими орденами й медалями. Під час відвоювання села у німецьких військ загинуло 85 воїнів Червоної армії, яких поховано в братській могилі.
Станом на 1971 рік у селі працювала восмирічна школа, клуб на 200 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
У селі містилась центральна садиба колгоспу «Україна», що спеціалізувався на вирощуванні зернових культур і буряків, було розвинене тваринництво.
Станом на 2010 рік у селі проживає 560 осіб, пологовий будинок був зруйнований. Колгосп став ТОВ «Україна». Нинішній голова села — Волошин Олег Іванович, який вже вдруге займає посаду голови сільської ради.
19 лютого 2020 року, в ході децентралізації, Буртівська сільська рада об'єднана з Шполянською міською громадою Шполянського району.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шполянського району, село увійшло до складу новоутвореного Звенигородського району[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 926 осіб, з яких 400 чоловіків та 526 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року, в селі мешкало 895 осіб[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 890 | 98.34% |
| російська | 15 | 1.66% |
| Усього | 905 | 100% |
За часів Тараса Шевченка Бурти було містечком Черкаського повіту Київської губернії. За спогадами Ф. Лебединцева, Тарас Шевченко ще в дитинстві їздив на базар у це містечко, коли був наймитом у священника села Кирилівки Г. Кошиця. Кілька разів Бурти згадано в повісті «Наймичка».
Уродженці села:
- народний артист СРСР В. С. Василько (Василько-Миляєв);
- громадський та політичний діяч, публіцист і педагог Григоріїв Никифор Якович.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Klaudiusz Przedrzymirski, Burty 1), powiat czerkaski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 476. (пол.)
- Burty 1) miasteczko nad rzeką Niekudą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 278. (пол.)
| Міста | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Антонівка • Бурти • Васильків • Веселий Кут • Витязеве • Водяне • Георгіївка • Глиняна Балка • Журавка • Іскрене • Кавунівка • Кам'януватка • Капустине • Козачани • Коротине • Кримки • Лебедин • Лип'янка • Лозуватка • Мар'янівка • Маслове • Матусів • Межигірка • Надточаївка • Нечаєве • Нова Ярославка • Сердегівка • Сигнаївка • Скотареве • Соболівка • Станіславчик • Терешки • Товмач • Топильна • Ярославка |
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |