Перейти до вмісту

Васильків (Звенигородський район)

Координати: 48°58′44″ пн. ш. 31°18′56″ сх. д. / 48.97889° пн. ш. 31.31556° сх. д. / 48.97889; 31.31556
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Васильків
Церква св. Миколи в селі Васильків (1792)
Церква св. Миколи в селі Васильків (1792)
Церква св. Миколи в селі Васильків (1792)
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Тер. громада Шполянська міська громада
Код КАТОТТГ UA71020330030048216
Облікова картка Васильків. 
Основні дані
Засноване XIV століття[1]
Населення 1543 осіб
Поштовий індекс 20624
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 48°58′44″ пн. ш. 31°18′56″ сх. д. / 48.97889° пн. ш. 31.31556° сх. д. / 48.97889; 31.31556
Середня висота
над рівнем моря
158 м
Водойми р. Шполка, Князька
Відстань до
обласного центру
85 км
Відстань до
районного центру
41 км
Найближча залізнична станція Васильків
Місцева влада
Адреса ради 20624, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Васильків, вул. Центральна, 176
Сільський голова Дубина Іван Михайлович
Карта
Васильків. Карта розташування: Україна
Васильків
Васильків
Васильків. Карта розташування: Черкаська область
Васильків
Васильків
Мапа
Мапа

Василькі́в — село в Україні, у Шполянській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 1543 осіб. До 2020 року — адміністративний центр Васильківської сільської ради.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Васильків розташоване за 85 км від обласного центру та 41 км від районного центру, на березі річки Князька, яка впадає у Шполку.

Через село пролягає залізнична лінія Цвіткове — Христинівка, поділячи його на дві нерівних частини, на якій знаходиться пасажирський зупинний пункт Васильків, де зупиняються приміські поїзди сполученням Черкаси — Христинівка / Умань.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване у XIV столітті. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Шполянської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 2400 осіб, налічувалось 404 домогосподарств, існували православна церква, 3 постоялих будинки, лавка та 13 вітряних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3489 осіб (1694 чоловічої статі та 1795 — жіночої), з яких 3453 — православної віри[3].

6 лютого 1944 року поблизу Василькова відбувся бій підрозділів 230-го гвардійського стрілецького полку 80-ї гвардійської стрілецької дивізії з німецькими танками. Зі складу 2-го стрілецького батальйону, в ході бою, відзначилися бійці 4-ї та 6-ї стрілецьких рот, 2-ї протитанкової роти.

24 лютого 1944 року неподалік села в урочищі Гнилець відбувся ще один бій з німецько-фашистськими окупантами, які здійснювали наступ з боку села Капустине. О 07:00 було проведено розвідку боєм, о 10:00, збільшивши кількість піхоти зі 100 до 250 чоловік, за підтримки двох танків, ворог розпочав атаку. Активна частина бою тривала до 15:00, після чого просування нацистів було зупинене. Наступного дня бій продовжився. 25 лютого 1944 року противник силою 100-150 піхотинців, за підтримки бронетехніки, неодноразово переходив в атаки. До кінця доби радянським воїнам вдалося підбити 4 танки і самохідну гармату, ще 2 самохідки було спалено, а 130 гітлерівців — знищено. Цього разу оборону Василькова вела 84-а стрілецька дивізія 53-ї армії. Воїнами лише одного 2-го батальйону 41-го стрілецького полку цієї дивізії було відбито 12 ворожих атак. В якості помічника командира 41-го стрілецького полку з постачання, участь у цих подіях брав уродженець села Сигнаївка Олександр Ісидорович Коваленко. Завдяки місцевим жителям йому вдалося повною мірою забезпечити свою частину продовольством.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядження Кабінету Міністрів України № 728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області», Васильківська сільська рада об'єднана з Шполянською міською громадою.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шполянського району, село увійшло до складу новоутвореного Звенигородського району[4].

Поселення трипільської культури

[ред. | ред. код]

Біля села знайдено поселення трипільської культури площею понад 50 га (перша половина IV століття до н. е.). Поруч з ним — поселення ранньої залізної доби (VII—V століть до н. е.). Знахідки з трипільського поселення (посуд із розписом) зберігаються у Національному музеї історії України.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2321 98.51%
російська 25 1.07%
білоруська 4 0.17%
румунська 3 0.13%
вірменська 1 0.04%
інші/не вказали 2 0.08%
Усього 2356 100%

Відомі особи

[ред. | ред. код]
Уродженці села:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Васильків. (рос.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних