Буяновац
| Буяновац Бујановац, Bujanovac Bujanoc |
|||
|---|---|---|---|
| — Місто і муніципалітет — | |||
|
|||
| Країна | 
| ||
| Регіон | Південна і Східна Сербія | ||
| Округ | Пчиня | ||
| Населені пункти | 59 | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Шаїп Камбері | ||
| Площа [1][2] | |||
| - Місто | 8,95 км² | ||
| - Муніципалітет | 461 км² | ||
| Висота над р.м. | 384 м | ||
| Населення (Перепис 2002) [3] | |||
| - Місто | 12 011 | ||
| - Муніципалітет | 43 302 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий індекс | 17520 | ||
| Телефонний код(и) | +381(0)17 | ||
| Автомобільні номери | BU | ||
| Вебсайт: www.bujanovac.rs/en | |||
 |
|||
 | |||
Буяновац (серб. Бујановац, Bujanovac, алб. Bujanoci) — місто і однойменний муніципалітет у Пчиньському окрузі в Сербії. Розташоване в басейні Південної Морави. Воно відоме своїми джерелами мінеральної води, тому також відоме як Bujanovačka Баня (Бујановачка Бања).
Муніципалітет був полем битви у 1999–2001, після війни в Косові. Він лежить у географічному районі, відомому як Прешевська долина. У переписі 2002 року найбільшою етнічною групою в місті були серби, друга за чисельністю етнічна група в місті — албанці. В даний час населення міста і муніципалітету невідомо через бойкот перепису 2011 з боку місцевого албанського населення. Офіційно є 18 542 жителі.
Середньовічні сербські держави охоплювали цю територію з 12 по 14 століття. Згодом регіон перебував у складі Османської імперії.
Буяновац став частиною Румелії — так називали території Балканського півострова, коли ними керувала Османська імперія. Після Балканських війн регіон перейшов до Куманського дистрикту Королівства Сербія.
Після утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців в 1918 році Буяновац став частиною області Вранє, сформованої в 1921 з утвердженням Видовданської Конституції. З адміністративною реформою 1929 регіон став частиною Вардарської Бановини зі столицею в місті Скоп'є. З 1945 по 1992 Буяновац був у складі Соціалістичної Республіки Сербія.
У 1992 році місцеві албанці організували референдум, на якому проголосували за приєднання Буяновця, Прешева та Медведжі до самопроголошеної Республіки Косово. Проте жодних важливих подій не відбувалося до кінця 90-х років. Під впливом Війни в Косові, що тривала до 1999 року, між 1999 і 2001 роками, етнічно албанська паравоєнна сепаратистська організація Армія визволення Прешева, Медведжі та Буяноваца розгорнула конфлікт, метою якого було від'єднання від Югославії трьох вищевказаних громад.
На відміну від випадку з Косовом, західні країни засудили атаки й описали діяльність організації як «екстремізм» і «нелегальні терористичні акти».[4] Після Бульдозерної революції нова влада Югославії змогла припинити конфлікт за підтримки НАТО.[5]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1948 | 34 472 | — |
| 1953 | 36 810 | +6.8% |
| 1961 | 39 064 | +6.1% |
| 1971 | 43 522 | +11.4% |
| 1981 | 46 689 | +7.3% |
| 1991 | 49 238 | +5.5% |
| 2002 | 43 302 | −12.1% |
| 2011[b] | 18 067 | −58.3% |
| Джерело: [6] | ||
Згідно з переписом 2002 року населення Буяновця становило 43 302 людини. Більша частина громади живе в сільській місцевості, міське населення становить лише 27,74 %. У муніципалітеті розташовано 59 населених пунктів.
Більшість населення громади становлять албанці, утворюючи 55 % всього населення. Майже всі етнічні албанці бойкотували перепис населення 2011 року, через що точні дані не встановлено.
| Етнічна група | 1948[7][a] | 1953[8][a] | 1961[9] | 1971[10] | 1981[11] | 1991[12] | 2002[13] | 2011[14][b] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Албанці | 27,174 | 28,653 | 16,618 | 21,209 | 25,848 | 29,588 | 23,681 | 244 |
| Серби | 25,143 | 27,681 | 20,033 | 18,840 | 15,914 | 14,660 | 14,782 | 12,989 |
| Роми | 2,838 | - | 11 | 2,749 | 4,130 | 4,408 | 3,867 | 4,576 |
| Македонці | 29 | 54 | 40 | 55 | 105 | - | 36 | 47 |
| Болгари | 9 | 23 | - | - | - | - | 33 | 23 |
| Горанці | - | - | - | - | - | - | 10 | 60 |
| Чорногорці | 23 | 16 | 8 | 23 | 24 | 44 | 7 | 19 |
| Мусульмани | 314 | - | 134 | 81 | 121 | 133 | 6 | 15 |
| Югослави | - | 91 | 1,081 | 15 | 96 | 75 | 2 | 3 |
| Інші | 408 | 6,286 | 1,147 | 550 | 451 | 330 | 878 | 91 |
| Всього | 55,938 | 62,804 | 39,064 | 43,522 | 46,689 | 49,238 | 43,302 | 18,067 |
- ↑ Шаблон:Serbian municipalities 2006
- ↑ Насеља општине Бујановац (PDF). stat.gov.rs (Serbian) . Statistical Office of Serbia. Архів оригіналу (pdf) за 14 листопада 2015. Процитовано 22 жовтня 2019.
- ↑ Шаблон:Serbian census 2011
- ↑ European Centre for Minority Issues Staf (1 січня 2003). European Yearbook of Minority Issues: 2001/2. Martinus Nijhoff Publishers. с. 652–. ISBN 90-411-1956-6. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 26 березня 2020.
- ↑ Lobjakas, Ahto. NATO: Yugoslav Officials Discuss Presevo Valley. rferl.org. Radio Free Europe / Liberty. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
- ↑ 2011 Census of Population, Households and Dwellings in the Republic of Serbia (PDF). stat.gov.rs. Statistical Office of the Republic of Serbia. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 11 січня 2017.
- ↑ STALNO STANOVNISTVO PO NARODNOSTI (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 4 березня 2015.
- ↑ UKUPNO STANOVNIŠTVO PO NARODNOSTI (1953) (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Knjiga III: Nacionalni sastav stanovništva FNR Jugoslavije (1961) (PDF). stat.gov.rs (Serbian) . Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2013. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Knjiga III: Nacionalni sastav stanovništva FNR Jugoslavije (1971) (PDF). stat.gov.rs (Serbian) . Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije (1981) (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ STANOVNIŠTVO PREMA NACIONALNOJ PRIPADNOSTI (1991) (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Popis stanovnistva, domacinstava i stanova u 2002 (PDF). stat.gov.rs (Serbian) . Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2021. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Попис становништва, домаћинстава и станова 2011. у Републици Србији (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 11 August 2014. Процитовано 3 березня 2015.