Бєлов Віктор Омелянович
Бєлов Віктор Омелянович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 2 грудня 1925 Вишневе, Софіївський район, Криворізька округа, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | травень 2004 (78 років) | |||
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | пейзаж, портрет і натюрморт | |||
Навчання | Дніпропетровське художнє училище (1951) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Панін Михайло Микитович і Дроздова Тамара Олександрівна | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Віктор Омелянович Бєло́в (2 грудня 1925, Мар'янівка — травень 2004, Кривий Ріг) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1970 року.
Народився 2 грудня 1925 року в селі Мар'янівці (нині Вишневе Криворізького району Дніпропетровської області, Україна) в селянській сім'ї[1]. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І (6 квітня 1986) та ІІ (18 квітня 1944) ступеня[2].
Протягом 1946—1951 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі, де його педагогами були Тамара Дроздова, Михайло Панін. Працював художником, головою художньої ради Криворізької художньої майстерні Дніпропетровського художнього фонду УРСР. Жив у Кривому Розі, в будинку на проспекті Гагаріна, 35, квартира 26[3]. Помер у Кривому Розі у травні 2004 року[4].
Працював в галузі станкового живопису. Багато робіт написано за мотивами поїздок на Північ Росії, Шевченковими місцями, подорожей Карпатами і Кримом. Автор пейзажів, портретів, натюрмортів. Серед робіт:
- «І день іде, і ніч іде» (1961);
- «Вечірній Кривбас» (1967);
- «Юність Криворіжсталі» (1968);
- «Зима в Седневі» (1968);
- «Ранок» (1968);
- «Зима на Чернігівщині» (1968);
- «Весняний розлив» (1971);
- «Святковий вечір» (1972);
- «Чисте небо» (1972);
- «В Радгоспі» (1973);
- «Весна на Новій вулиці» (1980);
- «Відлига» (1980).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1961 року. Персональні виставки відбулися в Кривому Розі у 1962 та 1975 роках, Дніпропетровську та Дніпродзержинську у 1975 році[1].
Окремі роботи художника зберігаються у Харківському і Дніпровському художніх музеях, Криворізькому історико-краєзнавчому музеї, а також у приватних колекціях в Україні та за її межами.
- ↑ а б Вікна соцреалізму. [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Белов Виктор Емельянович / Память народа. (рос.)
- ↑ Довідник членів Спілки художників України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ Арт-галерея Nostalgie. [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Бєлов Віктор Омелянович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 37.;
- О. Г. Мороз. Бєлов Віктор Омелянович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
- Народились 2 грудня
- Народились 1925
- Уродженці Софіївського району
- Померли 2004
- Померли у Кривому Розі
- Випускники Дніпропетровського художнього училища
- Члени Національної спілки художників України
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські пейзажисти
- Радянські художники-пейзажисти
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Художники Кривого Рогу
- Українські натюрмортисти
- Радянські натюрмортисти