Перейти до вмісту

Бігарій Емануїл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бігарій Емануїл
Народився14 грудня 1854(1854-12-14)
Белжа, Кошиці-околиця, Кошицький край, Словаччина
Помер4 жовтня 1934(1934-10-04) (79 років)
Пряшів, Чехословаччина
Діяльністьгромадський активіст, греко-католицький священник

Емануїл Бігарій (14 грудня 1854, с. Белжа — 4 жовтня 1934, м. Пряшів) — український священик (прелат), один із визначних українських громадських діячів Закарпаття, голова й засновник філії українського товариства «Просвіта» у Пряшеві.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив духовну семінарію в Будапешті (1878), 18 1878 року прийняв сан священника. Служив настоятелем храму в селах Велика Поляна (1879—1894), Пчолинне (1896—1911), м. Бардіїв (1911–1923); був духівником духовної семінарії у Пряшеві, від 1923 року — канонік.

Співзасновник та керівник українського товариства «Просвіта» (1930). Ініціатор заснування газети «Рускоє слово» (1924).

Автор нарисів про О. Духновича, І. Кизака, «Із Пряшева до Рима і назад», оповідання «Єден святий вечір під Бескидом» (1931), перекл. з угор. «Кроваві квіти» (1930). Пропагував творчість Тараса Шевченка та Івана Франка.

Джерела

[ред. | ред. код]