Бій під Радовичами
| Бої під Радовичами | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна Бої УПА | |||||||
 | |||||||
| 51°03′30″ пн. ш. 24°35′37″ сх. д. / 51.058333333333° пн. ш. 24.593611111111° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Українська Повстанська Армія
|
.svg){kind=small} Третій Райх
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Олекса Шум («Вовчак»)
|
Еріх фон дем Бах | ||||||
| Військові сили | |||||||
| > 1000 повстанців | ~ 2000 гітлерівців, 3 бронемашини, бронепоїзд | ||||||
| Втрати | |||||||
| ~ 40 вбитих, 3 поранених | ~ 75 вбитих, підбитий бронепоїзд (?) За версією В. Новака «Крилатого»: За версією польських ветеранів: | ||||||
Бій під Радовичами — бій між силами УПА та військами Третій Райху і польською допоміжною поліцією, що відбувся з 7 по 9 вересня 1943 року під с.Радовичі Турійського району Волинської області.[1]
У бою брали участь дев’ять сотень УПА, понад 1000 повстанців, та близько 2000 гітлерівців. Це був один з найбільших боїв УПА на Волині.
Під час Другої світової війни Турійський район був центром кривавого українсько-польського етнічного конфлікту.
На початку вересня 1943 року в цьому районі підрозділи УПА вели бої з польськими загонами Армії Крайової та базами польської самооборони. Для операції проти поляків було виділено кілька куренів групи УПА "Турів", якими керував Олексій Шум.[2]
7 вересня 1943 року відбувся похід УПА в сусіднє село Засмики, де знаходилася база польської самооборони. Німецька військова частина, розквартована в Ковелі, в рамках антипартизанських акцій прямувала здійснювати каральні операції проти УПА, і натрапила на з'єднання «Вовчака», що призвело до бою під Радовичами.
У місці ведення українсько-польських боїв 7 вересня з'явилися гітлерівські армійські підрозділи. Спершу рота Вермахту несподівано натрапила на засідки, організовані сотнями Леоніда Повідзона "Байди" та Тихона Зінчука "Кубика".
Під час першого бою німці втратили 5 убитими й 11 полоненими.
8 вересня гітлерівці відправили каральну експедицію із Ковеля в силі батальйону піхоти (470 вояків) і трьох броньованих машин та бронепоїзда. Розпочалися запеклі бої з використання з обох боків артилерії.
У боях брало участь 9 сотень УПА — курінь Олексія Громадюка, курені “Щуки” і “Яреми”, а також вишкільна сотня артилерії під командою "Розважного", сотня "Запорожця" та ін. — всього понад 1000 повстанців під загальним керівництвом Олексія Шума. Повстанці здобули 59 одиниць зброї, убили начебто 208 противників, за свідченням учасника бою В. Новака "Крилатого".
Ветерани польського підпілля стверджують, що в цьому бою німці втратили лише 26 своїх солдатів, вказують на те, що тіла гітлерівців були сильно помордовані. Проте навряд в такому бою у повстанців була можливість знущатися над трупами.
Помордованими могли бути хіба що 11 гітлерівців, захоплених 7 вересня в полон. Припустивши, що вбитих німців 8-9 вересня було стільки ж, скільки захоплено зброї (59 чоловік) і додати до цього числа 11 убитих полонених і 5 убитих напередодні, то вийде доволі вірогідне число - 75 чоловік. Враховуючи, що повстанців було більше, й що німці атакували на незнайомій території, вони цілком могли втратити стільки людей за три дні.
Запеклі бої з використанням артилерії тривали дві доби. Ворожий бронепоїзд було пошкоджено, загинуло 75 гітлерівців, чимало поранено. Вояки УПА мали чисельну перевагу, але були гірше озброєні, тож увечері 9 вересня відійшли вглиб лісового масиву.
З боку УПА в бою під с. Радовичами загинуло 40 вояків, 3 поранено, здобуто багато трофейної зброї. Налякані поразкою нацисти, боячись штурму УПА залізничного вузла м. Ковель, ввели у місті особливий стан.
1. Боляновський А. Боротьба УПА проти нацистського окупаційного режиму. 1943 рік // Українська Повстанська Армія в боротьбі проти тоталітарних режимів. - Львів, 2004. - С 178
2. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 312
3. Дзьобак В. 1943-й - рік посилення, оновлення і активізації боротьби//ОУН і УПА в 1943 році. Документи. - Київ, 2008. – С.40, 43.