Перейти до вмісту

Радовичі (Ковельський район)

Координати: 51°1′58″ пн. ш. 24°37′42″ сх. д. / 51.03278° пн. ш. 24.62833° сх. д. / 51.03278; 24.62833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Радовичі
Країна Україна Україна
Область Волинська
Район Ковельський район
Тер. громада Турійська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07060430350061960 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1544
Населення 335
Площа 2,214 км²
Густота населення 172,54 осіб/км²
Поштовий індекс 44867
Телефонний код +380 3363
Географічні дані
Географічні координати 51°1′58″ пн. ш. 24°37′42″ сх. д. / 51.03278° пн. ш. 24.62833° сх. д. / 51.03278; 24.62833
Середня висота
над рівнем моря 		196 м
Місцева влада
Адреса ради 44850, Волинська обл.,Турійський р-н, с.Туличів
Карта
Радовичі. Карта розташування: Україна
Радовичі
Радовичі
Радовичі. Карта розташування: Волинська область
Радовичі
Радовичі
Мапа
Мапа

CMNS: Радовичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ра́довичі — село в Україні, у Турійській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 335 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Радовичі  — одне з давніх волинських сіл. Перша писемна згадка про село датується 8 червня 1544 року в договорі Анастасії Радовицької з князем Федором Андрійовичем Сангушком про розмежування її помістя Радович від помістя кн. Федора — Турійська, Бобол і Обеніж.

Святодухівська церква у Радовичах

Поліська Січ

[ред. | ред. код]

У перших днях вересня 1943 р. поблизу села Радовичі Турійського району відбувся один із найбільших боїв УПА з німцями на Волині.

5 вересня в цьому районі повстанці вели бої з польськими загонами Армії Крайової та базами польської «самооборони». Для операції проти поляків було стягнено декілька куренів групи УПА «Турів».

7 вересня в місці ведення українсько-польських боїв з'явилися німецькі армійські підрозділи. Спершу рота вермахту несподівано натрапила на засідки, організовані сотнями «Байди» та «Кубика».

Під час першого бою німці втратили 5 убитими й 11 полоненими. 8 вересня німці відправили каральну експедицію із Ковеля в силі батальйону піхоти (470 вояків) і трьох броньованих машин та бронепоїзда. Розпочалися запеклі бої з використання з обох боків артилерії.

Повстанці, які мали чисельну перевагу, але гірше озброєння, вели бої дві доби (до кінця дня 9 вересня), після чого відійшли вглиб лісового масиву. У боях брало участь 9 сотень УПА (курінь Олексія Громадюка («Голобенка»), курені «Щуки» і «Яреми», а також вишкільна сотня артилерії під командою «Розважного», сотня «Запорожця» (сотенний, уродженець Горохівського району) та ін.) — загалом понад 1000 повстанців під загальним керівництвом Олексія Шума («Вовчака») Упівці здобули 59 одиниць зброї, убили начебто 208 противників (за свідченням учасника бою В. Новака («Крилатого»).

У боротьбі особливо відзначилися сотенний 1-ї сотні Тихон Зінчук («Кубік»), сотенний 2-ї сотні «Байда» (колишній червоноармієць), який командував навіть після поранення в голову, та чотовий Чайківський («Трач»), чотовий «Деркач»; стрілець «Каленик», який загинув; кулеметник УПА, житель села Осьмиговичі Василь Севастанюк, який у критичний момент підвівся з кулеметом на повний зріст і нищівним вогнем заставив німців зупинити атаку. Жителем села Гаруша (Турійський район Волинської обл. Іваном Вовком було підбито німецький танк (броньовик?).

З боку УПА загинуло близько 40 вояків, було 3 поранених. Тоді загинули повстанці: Андросюк Леонід Демкович, Наумов Іван, Січкарук Мусій, Романчук Василь Боніфатович, пс. «Муха» — всі уродженці села Купичів Турійського району; Бадера Максим Каленикович, Баран Леонід Миколайович, Марцинковський Василь Андрійович — всі уродженці села Новий Двір Турійського району; Білецький Василь Іванович, Гнатюк Іван Григорович, Рябий Єгор, Терещук Василь Васильович, Терещук Василь Іванович, Сервачинський Михайло, Терещук Олександр, Білецький Іван, Савчук Дмитро, Рябий Феодосій — всі уродженці села Нири Турійського району; повстанець Кухарук із Турійського району; Нечипорук Петро Іванович із села Літин Турійського району; Карпук Андрій Данилович, Башта Іван Микитович, Башта Володимир Микитович — всі уродженці села Гаруша Турійського району; Микитюк Іван із села Радовичі Турійського району; Муравський Сергій Пилипович уродженець містечка Турійськ; Прогонюк Степан Олексійович, повстанець Казбур, Соловенюк Петро, Солтис Адам, Чабан Ничипір, Шейка Петро, Шумський Петро Лукашович — всі уродженці села Вербично Турійського району; Шворак Леонтій Сильвестрович, Терефельський Федір Трохимович — обидва уродженці села Чорніїв Турійського району; Потапчук Петро, уродженець села Будище Koveльського району Волинської області.

Ветерани польського підпілля стверджують, що в цьому бою німці втратили лише 26 своїх солдатів. Однак вказують на те, що тіла німців були сильно помордовані. Навряд чи в такому бою у повстанців була можливість знущатися над трупами.

Помордованими могли бути хіба що 11 німців, захоплених 7 вересня в полон. Скоріш за все правда про німецькі втрати лежить десь посередині. Якщо припустити, що вбитих німців 8—9 вересня було стільки ж, скільки захоплено зброї (59 чоловік) і додати до цього числа 11 убитих полонених і 5 убитих напередодні, то вийде 75 чоловік. Враховуючи, що повстанців було більше, й що німці атакували на незнайомій території, вони цілком могли втратити стільки людей за три дні.

Після ліквідації Турійського району 19 липня 2020 року село увійшло до Ковельського району[1][2].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 432 особи, з яких 210 чоловіків та 222 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 375 осіб.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]

Економіка

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Рада підтримала скорочення кількості районів: на Волині таких тепер чотири. Конкурент. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  3. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. ↑ На Волині будують тваринницьку ферму на півтисячі голів (фото). Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  7. ↑ Як працює оленяча ферма на Волині та як туди потрапити (ФОТО). Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  8. ↑ На оленячу ферму привезли дві сотні оленів з Балтійських країн (фото). Конкурент. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Боляновський А. Боротьба УПА проти нацистського окупаційного режиму. 1943 рік // Українська Повстанська Армія в боротьбі проти тоталітарних режимів. — Львів, 2004. — С. 178.
  2. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. — Т. 1. Волинь і Полісся. — Рівне, 2008. — С. 312.
  3. Дзьобак В. 1943-й — рік посилення, оновлення і активізації боротьби//ОУН і УПА в 1943 році. Документи. — Київ, 2008. — С. 40, 43.

Посилання

[ред. | ред. код]


Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Радовичі_(Ковельський_район)