Білий (місто)

місто Білий
рос. Белый
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Тверська область
Муніципальний район	Більський район
Код ЗКАТУ:	28206501
Код ЗКТМО:	28606101001
Основні дані
Час заснування	XIII ст.
Статус міста	1355
Населення	▼ 3393 (2015)
Площа	18 км²
Поштові індекси	172530
Телефонний код	+7 48250
Географічні координати:	55°50′00″ пн. ш. 32°56′00″ сх. д.
Часовий пояс	+3 (влітку +4)
Висота над рівнем моря	185 м
Водойма	річка Обша
Найближча залізнична станція	Нєлідово
Мапа
Білий Білий
Білий у Вікісховищі

Бі́лий (рос. Белый) — місто в Росії, адміністративний центр Більського району Тверської області.

Населення — 3,9 тис. осіб (2007; у 1897 році — 7,0 тис., у 2002 році — 4,3 тис.).

Місто лежить на річці Обша, що належить до (басейну Західної Двини), за 294 км від Твері, та за 20 км від кордону із Смоленською областю.

Історія

Герб (1780)

Поселення Біла (рос. Белая, Бѣлая) відоме з XIII ст. як місто Смоленського князівства, пізніше як центр удільного князівства. Назва, скоріше за все, походить не від кольору міста або будівель чи ще чогось, а має соціальний зміст, як звільнення від якихось повинностей.

В 1355 Біла захоплена військами ВКЛ, і тільки в 1505 воно відійшло до Великого князівства Московського. У 1506 році будується потужна фортеця, яка вже у 1508 витримала осаду польсько-литовських військ під час локальних московсько-литовських воєн. Через сто років, в 1610, після 4-місячної осади воно було взяте польсько-литовськими військами. Біла стає розмінною монетою в торгах між московськими та польсько-литовськими правителями. У 1613 місто без бою зайняли московські війська, але в 1618 віддають назад Речі Посполитій по Деулинському перемир'ю. На початку Смоленської війни 1632–1634 місто Біла було зайняте московськими військами. У 1634 на останньому етапі війни місто було під двохмісячною осадою війська Речі Посполитої під керівництвом короля Владислава IV Вази. По Поляновському миру 4 червня 1634 місто повернуто до складу Речі Посполитої. А вже з 1654 місто Біла остаточно входить до складу Російської держави з невеликою перервою у 1918-19 роках, коли належало до БНР.

З 1708 у складі Смоленської губернії. З 1713 у складі Ризької губернії, з 1719 в Смоленській провінції. З 1726 центр Більського уїзду Смоленської губернії. З 1775 — уїздне місто Смоленського намісництва (з 1796 — Смоленська губернія).

У 1856 в повітовому містечку Біла (Білой, Білий) Смоленської губернії нараховувалось 5 церков, 1075 будинків, 132 лавки.

У другій половині XIX ст. центр лісосплаву по річках Обша, Межа та Західна Двина.

У 1918 місто входить до складу Білоруської Народної Республіки.

1 січня 1919 відповідно до постанови І з'їзду КП(б) Білорусі Біла входить до складу Білоруської РСР, центр повіту Смоленського району.

16 січня 1919 місто переходить під владу більшовиків разом із іншими етнічними білоруськими територіями до складу РСФСР.

4 жовтня 1941 Білий був окупований військами Вермахту, німці створили в районі Білого потужний укріпрайон. 10 березня 1943 під час операції «Бюффель» Білий було звільнено. Під час окупації та бойових дій місто було повністю зруйновано, але потім в перші післявоєнні роки відбудоване.

В 1944–1957 місто входило до складу Великолукської області.

Герб

В срібному полі на високому зеленому пагорбі, обрамленому двома срібними, зав'язаними червленими (червоними) шнурами, мішками борошна, — чорна на лазурному лафеті гармата, на запалі якої сидить лазурна райська пташка.

Економіка

Промислові підприємства міста: льонозавод, ліспромгосп, філіал московського ВО «Станконормаль», фабрика по виробництву рукавичок, підприємства харчової промисловості.

Відомі мешканці

• Абдулін Анвар Абдулінович — Герой Радянського Союзу.
• Крилов Семен Миколайович (1892—1935) — голова Севастопольського міськвиконкому у 1920—1921 роках.
• Масорін Володимир Васильович — адмірал, головком ВМФ РФ з 4 вересня 2005 по 12 вересня 2007 року.