Біллі Каннінгем

Біллі Каннінгем
Billy Cunningham
Каннінгем під час свого другого перебування у «Філадельфії»
Завершив кар'єру
Легкий форвард, Важкий форвард
Особисті дані
Прізвиська:	Kangaroo Kid (Малий кенгуру)
Зріст:	201 см
Вага:	95 кг
Громадянство:	США
Народився:	3 червня 1943 (81 рік)(19430603)
	Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Коледж:	Північна Кароліна (1962–1965)
Драфт:	1 раунд / 5 номер, 1965 рік, «Філадельфія Севенті-Сіксерс»
Статистика в НБА
Очки:	16310 (21,2 за гру)
Підбирання:	7981 (10,4 за гру)
Передачі:	3305 (4,3 за гру)
Виступав за команди
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» (1965—1972) «Кароліна Кугарс» (1972—1974) «Філадельфія Севенті-Сіксерс» (1974—1976)
Тренував команди
1977—1985 «Філадельфія Севенті-Сіксерс»
Особисті нагороди та досягнення Як гравець: Чемпіон НБА (1967) 4-разовий учасник Матчу всіх зірок НБА (1969–1972) 3 рази обирався до першої збірної всіх зірок НБА (1969–1971) Друга збірна всіх зірок НБА (1972) Включений до першої збірної новачків НБА (1966) Найцінніший гравець сезону АБА (1973) Перша збірна всіх зірок АБА (1973) Учасник Матчу всіх зірок АБА (1973) Включений до 50 найвизначніших гравців в історії НБА Збірна всіх часів АБА Ігровий №32 закріплений командою «Філадельфія Севенті-Сіксерс» Перша збірна NCAA (1964) Найкращий баскетболіст року конференції ACC (1965) Як тренер: Чемпіон НБА (1983) 4-разовий Тренер матчу всіх зірок НБА (1978, 1980, 1981, 1983)
Баскетбольна Зала Слави
Біллі Каннінгем у Вікісховищі

Вільям Джон Каннінгем (англ. William John Cunningham, нар. 3 червня 1943, Бруклін, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях легкого форварда і важкого форварда команди НБА «Філадельфія Севенті-Сіксерс», яка навіки закріпила за ним ігровий №32 та за команду АБА «Кароліна Кугарс». Чемпіон НБА як гравець та як тренер.

Введений до Баскетбольної Зали слави (як гравець).

Ігрова кар'єра

Каннінгем у 1972

На університетському рівні грав за команду Північна Кароліна (1962–1965). 1964 року встановив рекорд університету за кількістю очок в матчі, набравши 48. За час студентської кар'єри зробив 1,062 підбирання, що на момент закінчення ним університету було найкращим показником в історії закладу.

1965 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 5-м номером командою «Філадельфія Севенті-Сіксерс». Захищав кольори команди з Філадельфії протягом наступних 7 сезонів. За підсумками дебютного сезону був включений до першої збірної новачків НБА. 1967 року став чемпіоном НБА у складі команди, граючи з такими гравцями як Вілт Чемберлейн, Гал Грір, Чет Вокер та Лусіус Джексон. Після того, як Чемберлейн залишив команду, Каннінгем став обличчям франшизи.

З 1972 по 1974 рік також грав у складі команди АБА «Кароліна Кугарс». У своєму першому сезоні в новій лізі набирав 24,1 очко та 12 підбирань за гру, ставши найціннішим гравцем АБА. Двічі виводив команду в плей-оф, але там «Кароліна» двічі поступалась «Кентукі Колонелс».

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Філадельфія Севенті-Сіксерс», до складу якої він повернувся 1974 року. На початку сезону 1976-1977 отримав важку травму, після якої був змушений завершити кар'єру баскетболіста.

Тренерська робота

1977 року став головним тренером команди «Філадельфія Севенті-Сіксерс», в якій пропрацював до 1985 року. Йому вдалось зібрати до свого складу сильну команду з такими гравцями як Боббі Джонс, Моріс Чікс, Ендрю Тоні, Моузес Мелоун та Джуліус Ірвінг. За час своєї роботи він кожного року виводив «Філадельфію» до плей-оф, при цьому тричі граючи у фіналі НБА — у 1980, 1982 та 1983. 1980 та 1982 року він програв фінали «Лос-Анджелес Лейкерс», але 1983 року, після придбання Мелоуна, взяв реванш, вигравши для «Філадельфії» третій титул чемпіона НБА.

Поза НБА

1987 року став коментатором матчів НБА на телеканалі CBS. Наступного року залишив цю посаду та став міноритарним власником нової франшизи НБА «Маямі Гіт». 1994 року продав свою частку в клубі.

Тренерська статистика

Легенда
Регулярний сезон	G	Ігор проведено	W	Ігор виграно	L	Ігор програно	W–L %	% перемог
Плей-оф	PG	Ігор плей-оф проведено	PW	Ігор плей-оф виграно	PL	Ігор плей-оф програно	PW–L %	% перемог у плей-оф

Команда	Сезон	G	W	L	W–L%	Місце	PG	PW	PL	PW–L%	Результат
«Філадельфія Севенті-Сіксерс»	1977–78	76	53	23	.697	1-е в Атлантичному	10	6	4	.600	Програш у фіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс»	1978–79	82	47	35	.573	2-е в Атлантичному	9	5	4	.556	Програш у півфіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс»	1979–80	82	59	23	.720	2-е в Атлантичному	18	12	6	.667	Програш у Фіналі НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс»	1980–81	82	62	20	.756	2-е в Атлантичному	16	9	7	.563	Програш у фіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс»	1981–82	82	58	24	.707	2-е в Атлантичному	21	12	9	.571	Програш у Фіналі НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс»	1982–83	82	65	17	.793	1-е в Атлантичному	13	12	1	.923	Чемпіони НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс»	1983–84	82	52	30	.634	2-е в Атлантичному	5	2	3	.400	Програш у Першому раунді
«Філадельфія Севенті-Сіксерс»	1984–85	82	58	24	.707	2-е в Атлантичному	13	8	5	.615	Програш у фіналі Конференції
Усього		650	454	196	.698		105	66	39	.629

Посилання

• Статистика на Basketball-Reference.com [Архівовано 23 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)