Білоруський рубль
Білоруський рубль біл. беларускі рубель рос. белорусский рубль | |
---|---|
Держава(и) | Білорусь |
Банкноти | 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 рублів |
Монети | 1, 2, 5, 10, 20, 50 коп., 1, 2 рублі. |
Літерний код | BYN |
Центральний банк | Національний банк Білорусі |
Вебсайт | nbrb.by |
Валютні курси | |
1 EUR = | 2,859 BYN (23 грудня 2024) |
1 USD = | 2,751 BYN (23 грудня 2024) |
1 UAH = | 0,0657 BYN (23 грудня 2024) |
Білоруський рубль у Вікісховищі |
Білоруський ру́бль[1][2][3] або рубе́ль (біл. беларускі рубель, рос. белорусский рубль, код: BYN, до 1 липня 2016 р. — BYR) — офіційна валюта Республіки Білорусь.
Скорочується як br.[4] Поділяється на 100 копійок (біл. капейка). В обігу перебувають банкноти вартістю 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 рублів та монети 1, 2, 5, 10, 20, 50 копійок, 1, 2 рублі.
1 липня 2016 року в Білорусі було проведено деномінацію національної валюти. Старі банкноти було замінено новими у співвідношенні 10 тис. до 1 (тобто найбільша за номіналом колишня банкнота у 200 тис. рублів обмінювалася на нову номіналом 20 рублів, а 1 нова копійка дорівнювала старим 100 рублям). Старі банкноти перебували в обігу до 31 грудня 2016.[5]
Назва «білоруський рубль» була ухвалена після відмови Білорусі від радянського карбованця (рубля). До 1995 року існував проєкт іншої назви національної грошової одиниці — талер[6]. В народі старий білоруський рубель (1990-х рр.) часто називали «зайчиком», оскільки ця тварина була намальована на банкноті вартістю 1 рубель (зразка 1992 року).
На початку 1992 року, під час розпаду загальнорадянської грошової системи, в Білорусі було введено купонну систему, потім — розрахункові банкноти Національного Банку. Офіційний обмінний курс становив один білоруський рубель за десять радянських рублів.
З 1 липня 1992 року почали проводитися операції в безготівкових білоруських рублях. В кінці липня 1993 року почалося виведення з обігу російських і радянських рублів. Білоруський рубель став єдиним законним засобом платежів на території республіки. І не зважаючи на те, що у вересні Казахстан, Вірменія, Росія, Узбекистан та Таджикистан підписали нову угоду про створення рублевої зони нового типу, в Білорусі тривала інтенсивна підготовка до введення національної грошової одиниці — білоруського талера.
Після розпаду Радянського Союзу економіка Білорусі знаходилася в кризі. Після перемоги на виборах в липні 1994 року Олександра Лукашенка, курс монетарної політики держави був направлений на поетапне звуження вільного ціноутворення на внутрішньому валютному ринку. Було введено обмеження для юридичних і фізичних осіб на придбання іноземної валюти. Поступово сформувався великий «чорний» валютний ринок.
1998 року Національний Банк був фактично підпорядкований Раді Міністрів.
На початок 1999 року офіційний курс був нижчий тіньового у 2—2,5 рази. Цим фактом маніпулювали в офіційних звітах тих років, які повідомляли про «гігантське зростання» білоруської економіки.
Економічна політика держави в 1990-х вимагала великих грошових вливань. Позбавлений самостійності Нацбанк почав використовуватися урядом як друкарський верстат, випускаючи мільярди незабезпечених рублів. За період з 1996 по 2000 роки обсяг несплаченої заборгованості держави перед комерційними банками зріс у понад 140 разів. Нацбанк давав позики банкам, щоб підтримувати їх ліквідність. Критичний стан банківської системи був викликаний тиском держави, яка вимагала від банків кредитувати збитковий агропромисловий комплекс. В результаті 10 з 27 білоруських комерційних банків знаходилися на початку 2000 року в процесі ліквідації.
Офіційний курс рубля знизився з 1995 по 2000 роки в 30,2 разів. У вересні 1999 року почався випуск купюр номіналом в 5 000 000 рублів. Через безконтрольну емісію рублів Нацбанком білоруська валюта практично перестала використовуватися в зовнішньоекономічних розрахунках.
З початку свого правління президент Лукашенко почав активно діяти у напрямі інтеграції з Російською Федерацією. Із самого початку йшла мова і про введення єдиної білорусько-російської валюти. Стаття 13 підписаного в 1999 році «Договору про створення Союзної Держави» передбачала введення єдиної грошової одиниці. 30 листопада 2000 в Мінську було підписано Міждержавну угоду між Республікою Білорусь та РФ про введення єдиної грошової одиниці і формування єдиного емісійного центру Союзної держави. Вона передбачала, що роль єдиної грошової одиниці з 1 січня 2005 року повинен був виконувати російський рубль, а з 1 січня 2008 року мала бути введена єдина грошова одиниця Союзної держави. Довкола розміщення і контролю за цим центром розгорілася довга дискусія — чи повинна це бути Москва, Мінськ або якесь третє місто.
1 січня 2000 в Білорусі була проведена деномінація рубля, покликана у тому числі стабілізувати національну валюту. Пріоритетом політики Нацбанку стала підтримка курсу рубля — такі були вимоги російської сторони. Був дозволений продаж доларів в обмінних курсах, відкритий доступ банків-нерезидентів на внутрішній валютний ринок і зняті обмеження по використанню білоруського рубля в зовнішньоекономічних операціях. Політика Національного Банку і сприятливі зовнішні чинники привели до стабілізації курсу білоруського рубля. На тлі позитивних змін в економіці й податковій сфері (зниження ПДВ з 20 до 18 %, податку з обороту з 4,5 до 4,15 % і т. д.), з початку 2004 року курс білоруського рубля відносно долара США і російського рубля залишається фактично незмінним. Він все більше користується довірою населення, про що говорить постійне зростання банківських депозитів в національній валюті[7]. Темпи інфляції постійно знижуються, так в 2002 році вона склала 34,8 %, у 2003 — 25,4 %, у 2004 — 14,4 %, у 2005 — 8,0 %, у 2006 — 6,6 %. Офіційний курс валюти повністю порівнявся з тіньовим, як наслідок тіньовий валютний ринок практично зник.
По мірі зниження інфляції в 1990-х і першій половині 2000-х Нацбанк Білорусі поступово знижував і ставку рефінансування, щоб стимулювати зростання економіки. Наприклад, на початок 2004 року вона становила 28 %, на початок 2005 — 17 %, на початок 2006 — 11 %, на початок 2007 — 10 %[8].
Навесні 2011 року різко зросла різниця між офіційним та тіньовим курсами іноземної валюти. Відтак 23 травня 2011 р. Нацбанк Білорусі девальвував рубель на 56 %, що спричинило різке подорожчання товарів у країні та стало однією з причин масових протестів[9]. Відпустивши рубель, Центральний банк обмежив можливість поширювати валютний коридор більше ніж на 2 % від офіційного курсу. Відтак операції на міжбанківському ринку майже припинилися. Водночас Нацбанк заявив, що не продаватиме валюту для обмінних пунктів. Це спричинило відсутність іноземної валюти у вільному доступі[10].
Серія 1992 | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал | Розмір | Колір | Аверс | Реверс | Дата друку | Введення в обіг | Вивід з обігу | |
50 капєєк | 105×53 мм | Помаранчево-рожевий | Зображення вивірки | Малюнок герба «Пагоня» | 1992 | 25 травня 1992 | 1 січня 2001 | ||
1 рубель | Сіро-блакитний | Зображення зайця, що біжить | |||||||
3 рублі | Зелений | Зображення бобрів | |||||||
5 рублів | Синій і рожевий | Зображення вовків | |||||||
10 рублів | Темно-зелений | Зображення рисі з рисеням | |||||||
25 рублів | Помаранчевий | Зображення лося | |||||||
50 рублів | Фіолетовий | Зображення ведмедя-барибала | |||||||
100 рублів | Зелено-коричневий | Зображення зубра | |||||||
200 рублів | Жовто-зелений | Привокзальна площа в Мінську | 8 грудня 1992 | ||||||
500 рублів | Фіолетово-червоний | Площа перемоги в Мінську |
Серія 2000[11] | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал | Розмір | Колір | Аверс | Реверс | Дата друку | Введення в обіг | Вивід із обігу | |
1 рубель | 110 x 60 мм | Зелений | Національна академія наук Білорусі | Велике зображення числа 1 | 2000 | 1 січня 2000 | 1 січня 2004 | ||
5 рублів | Світло-червоний | Троїцьке передмістя | Велике зображення числа 5 | 1 липня 2005 | |||||
10 рублів | Світло-фіолетовий | Стара будівля Національної бібліотеки Білорусі | Велике зображення числа 10 | 1 березня 2013 | |||||
20 рублів | 150 x 69 мм | Оливково-жовтий | Національний банк Білорусі | Національний банк Білорусі | |||||
50 рублів | Помаранчово-червоний | Холмська брама в Берестейській фортеці | Меморіал Берестейська фортеця | 1 липня 2015 | |||||
100 рублів | Зелений | Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь | Сцена із балету «Обраниця» | 1 січня 2017 | |||||
500 рублів | 150 x 74 мм | Коричневий | Республіканський палац культури профспілок у Мінську | Скульптури на фронтоні будівлі | |||||
1000 рублів | Блакитний | Національний художній музей Республіки Білорусь | Картина «Квіти та фрукти» | ||||||
5000 рублів | Фіолетовий | Палац спорту в Мінську | Спорткомплекс «Раубічі» | ||||||
10 000 рублів | Рожевий | Панорама Вітебську | Літній амфітеатр в Вітебську | 16 квітня, 2001 | |||||
20 000 рублів | Сірий | Палац Румянцевих і Паскевичів в Гомелі. | Гомель. | 2002 | |||||
50 000 рублів | Блакитний | Мірський замок, Гродненська область. | Декорації Мірського замку. | 20 грудня 2002 | |||||
100 000 рублів | Помаранчевий | Замок Радзивілів у Несвіжі. | Несвізький замок на малюнку Наполеона Орди. | 15 липня, 2005 | |||||
200 000 рублів | Зелено-сірий | Могильовський обласний художній музей ім. Масленикова | Коллаж із декоративних елементів будівлі музею | 12 березня, 2012 |
За наказом Президента Республіки Білорусь від 4 листопада 2015 № 450 було вирішено провести 1 липня 2016 деномінацію білоруського рубля в 10 000 разів[12]. Старі банкноти зразка 2000 року були замінені на нові банкноти зразка 2009 року у відношенні 10000:1[13]. Найменший номінал банкнот старого зразка 100 рублів обмінювався на 1 копійку. В обіг були введені банкноти номіналами 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 рублів та монети номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 копійок та 1 і 2 рублі.
У період з 1 липня 2016 до 31 грудня 2016 відбувався паралельний обіг старих і нових грошових знаків. 1 січня 2017 року банкноти старого зразка перестали бути законним платіжним засобом, але їх можна буде поміняти на нові до 31 грудня 2019 в будь-якому банку, а з 1 січня 2020 до 31 грудня 2021 тільки в Національному банку Республіки Білорусь. Ціни на товари та послуги 1 липня 2016 були перераховані з врахуванням деномінації. Причому, для того, щоб людям було легше адаптуватися до цих змін, протягом періоду паралельного обігу старих та нових грошових знаків всі суб'єкти господарської діяльності були зобов'язані вказувати і старі, і нові ціни. Були автоматично перераховані з врахуванням деномінації зарплати, пенсії, стипендії, залишки на банківських рахунках, баланси підприємств, тощо.
Нові грошові знаки були виготовлені ще у 2009 році, але через світову економічну кризу деномінацію довелось відкласти, а банкноти передати на зберігання в Центральне сховище Національного банку. Також у зв'язку зі зміненням орфографії білоруської мови напис на банкноті 50 рублів «пяцьдзесят» більше не є правильним, а правильним є «пяцьдзясят». На банкнотах, які будуть виготовлені в майбутньому, це буде виправлено.
Кожна банкнота присвячена одній з областей Білорусі або місту Мінськ. На аверсі зображені пам'ятки архітектури з певної області чи міста Мінськ. Області розподілені між банкнотами в алфавітному порядку. На реверсі зображені колажі з певної сфери культури.
Аверс | Реверс | Номінал | Розмір (мм) | Колір | Область | Аверс | Реверс |
---|---|---|---|---|---|---|---|
5 рублів | 135×72 | помаранчево-червоний | Берестейська область | Кам'янецька вежа, Кам'янець, Берестейська область | колаж на тему перших слов'янських поселень: фрагмент шкіряного пояса, дерев'яне колесо, зображення дитинця «Берестя». | ||
10 рублів | 139×72 | блакитний | Вітебська область | Спасо-Преображенська церква, Полоцьк, Вітебська область | колаж на тему просвітництва і книгодрукування: книги, знак Франциска Скорини, хрест Єфросинії Полоцької. | ||
20 рублів | 143×72 | жовтий | Гомельська область | Палац Румянцевих і Паскевичів, Гомель, Гомельська область | колаж на тему духовності: дзвін, Туровське Євангеліє, дравнє місто Турів, фрагменти різьблення. | ||
50 рублів | 147×72 | салатовий | Гродненська область | Мірський замок, Мір, Гродненська область | колаж на тему мистецтва: ліра і лаврові гілки, перо, папір, нотний стан. | ||
100 рублів | 151×72 | бірюзовий | Мінська область | Несвізький замок, Несвіж, Мінська область | колаж на тему театру і народних свят: скрипка, бубен, жалійка, слуцькі пояси і символи народних свят «Калядная зорка», коза, театр «Батлейка». | ||
200 рублів | 155×72 | фіолетовий | Могильовська область | Могильовський обласний художній музей ім. Масленикова, Могильов, Могильовська область | колаж на тему ремесла і містобудування: золотий ключ і печатка Могильова, пічний кахель, фрагмент кованої решітки. | ||
500 рублів | 159×72 | рожевий | місто Мінськ | Національна бібліотека Республіки Білорусь, Мінськ | колаж на тему літератури: перо, чорнильниця, обкладинки книг, лист папороті. |
Вперше за часів незалежності в Білорусі з'явилися монети. На аверсі зображений державний герб Республіки Білорусь, а на реверсі позначення номіналу[14].
Станом на 23 грудня 2024 валютний курс білоруського рубля (за даними НБУ, МВФ та ЄЦБ) становить 15,22 гривень за 1 рубль, 2,751 рублів за 1 долар США та 2,859 рублів за 1 євро.
21 серпня курс долара щодо білоруського рубля виріс на 1,45 %, до 2,5612, курс євро-на 1,22 %, до 2,9819[15]. На 24 серпня Національний банк Республіки Білорусь встановив наступний офіційний курс білоруського рубля: 2,5216 за долар і 2,9819- за євро.
Білоруська валюта почала падати в ціні в кінці минулого місяця: на 24 липня за курсом Нацбанку Білорусі за долар давали 2,3857 білоруського рубля, за євро — 2,7624 рубля. З тих часів вона знецінилася приблизно на 5,6 % по відношенню до долара і на 8 % — до євро. Також на тлі протестів обвалилися державні облігації Білорусі: інвестори почали розпродавати їх як на Мосбіржі, так і на зарубіжних ринках.
Поточний обмінний курс BYN | |
---|---|
На Minfin.com.ua(укр.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
На XE.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
На fxtop.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH |
- ↑ Через девальвацію рубля білоруси скуповують імпортні товари — Новини світу на 1+1 — ТСН.ua. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ Білоруський рубель девальвував на 55 % — Інвестиції — економічні новини. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2016. [Архівовано 2016-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Рубель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 6 вересня 2008.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Білорусь позбавляється нулів на банкнотах [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 1 липня 2016
- ↑ ДЗЯРЖАЎНЫ ЗНАК. Архів оригіналу за 13 лютого 2008. Процитовано 6 вересня 2008.
- ↑ Новини tut.by — В [Архівовано 8 листопада 2009 у Wayback Machine.] 2005 році вклади населення в національній валюті зросли на 56,5 %
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 6 вересня 2008.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Нацбанк афіцыйна дэвальваваў рубель амаль на 60 %. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 4 липня 2011.
- ↑ Татальная дэвальвацыя. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 4 липня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2008. Процитовано 6 вересня 2008.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Указ Президента Республики Беларусь от 4 ноября 2015 г. № 450 «О проведении деноминации официальной денежной единицы Республики Беларусь» [Архівовано 23 листопада 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Пресс-релиз «О проведении с 1 июля 2016 г. деноминации белорусского рубля» — Нацыянальны банк Рэспублікі Беларусь [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Новые денежные знаки Республики Беларусь образца 2009 года — Нацыянальны банк Рэспублікі Беларусь [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Білоруси кинулися скуповувати долар і євро (r) . 22 серпня 2020. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
- Національний Банк Республіки Беларусь [Архівовано 23 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.) -(біл.) -(англ.)