Білоцерківська округа
Білоцерківська округа | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | УСРР |
Губернія: | Київська (до 1925) |
Утворена: | 1923 |
Ліквідована: | 1930 |
Населення: | 860 980 (1926) |
Населені пункти та ради | |
Окружний центр: | Біла Церква |
Кількість районних рад: | 19 |
Мапа округи | |
Окружна влада |
Білоцеркі́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Біла Церква.
На півночі округа межувала з Київською округою, на сході з Черкаською, на півдні з Уманською та з Бердичівською на заході.
Створена навесні 1923 року у складі Київської губернії. Налічувала 19 районів. Проіснувала до 2 вересня 1930 року. Протягом 1925–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.
У складі округи спочатку було 19 районів:
Кожанський район розформований 21 березня 1929 року, територію розподілено між Фастівським, Попільнянським і Велико-Половецьким районами[1].
-
Карта Білоцерківської округи у складі Київської губернії, 1923
-
Карта Білоцерківської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
-
Карта Білоцерківської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 860 980 осіб (48,18% чоловіків і 51,82% жінок). З них 95 816 були міськими, а 765 164 сільськими жителями.
За національним складом 93,1% населення були українці, 5% євреї, 0,9% поляки, 0,7% росіяни, інші національності загалом 0,3%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[2]
Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
українці | євреї | поляки | росіяни | білоруси | ||
м. Біла Церква | 42 974 | 57,0 | 36,4 | 2,4 | 3,4 | 0,3 |
Білоцерківський | 50 742 | 98,4 | 0,3 | 0,7 | 0,4 | 0,1 |
Богуславський | 56 141 | 87,7 | 11,5 | 0,2 | 0,5 | |
Велико-Половецький | 37 725 | 96,5 | 0,5 | 2,5 | 0,3 | |
Володарський | 43 736 | 97,8 | 0,9 | 0,8 | 0,3 | 0,1 |
Гребінківський | 37 523 | 97,6 | 0,6 | 1,1 | 0,5 | 0,1 |
Ковшуватський | 34 390 | 98,1 | 1,2 | 0,3 | 0,3 | |
Кожанський | 38 841 | 97,8 | 0,8 | 0,7 | 0,4 | 0,1 |
Корнинський | 38 194 | 96,1 | 1,5 | 1,8 | 0,4 | |
Медвинський | 27 653 | 98,4 | 1,2 | 0,1 | 0,2 | |
Миронівський | 47 344 | 98,3 | 0,9 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
Попільнянський | 38 449 | 92,4 | 5,8 | 1,1 | 0,5 | 0,1 |
П'ятигірський | 38 307 | 97,1 | 1,7 | 0,6 | 0,4 | |
Рокитнянський | 53 767 | 94,9 | 3,7 | 0,6 | 0,5 | 0,1 |
Сквирський | 55 401 | 89,9 | 8,7 | 0,7 | 0,6 | |
Ставищенський | 49 242 | 96,6 | 2,3 | 0,5 | 0,3 | |
Таращанський | 39 821 | 91,0 | 8,3 | 0,2 | 0,5 | |
Тетіївський | 28 560 | 95,1 | 0,8 | 3,2 | 0,6 | |
Узинський | 39 546 | 98,0 | 0,4 | 0,7 | 0,6 | 0,1 |
Фастівський | 62 895 | 90,2 | 6,4 | 1,5 | 1,4 | 0,2 |
Білоцерківська округа | 861 251 | 93,1 | 5,1 | 0,9 | 0,7 | 0,1 |
Рідна мова населення Білоцерківської округи за переписом 1926 року[2]
Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
---|---|---|---|---|
українська | російська | інша | ||
м. Біла Церква | 42 974 | 56,4 | 9,7 | 33,9 |
Білоцерківський | 50 742 | 99,0 | 0,5 | 0,5 |
Богуславський | 56 141 | 87,8 | 0,8 | 11,4 |
Велико-Половецький | 37 725 | 98,3 | 0,4 | 1,4 |
Володарський | 43 736 | 98,0 | 0,4 | 1,6 |
Гребінківський | 37 523 | 98,0 | 0,6 | 1,4 |
Ковшуватський | 34 390 | 98,2 | 0,3 | 1,5 |
Кожанський | 38 841 | 98,3 | 0,6 | 1,1 |
Корнинський | 38 194 | 97,4 | 0,5 | 2,1 |
Медвинський | 27 653 | 98,4 | 0,3 | 1,3 |
Миронівський | 47 344 | 98,4 | 0,5 | 1,1 |
Попільнянський | 38 449 | 93,1 | 0,8 | 6,1 |
П'ятигірський | 38 307 | 97,4 | 0,5 | 2,1 |
Рокитнянський | 53 767 | 95,2 | 0,7 | 4,1 |
Сквирський | 55 401 | 90,0 | 1,2 | 8,8 |
Ставищенський | 49 242 | 96,8 | 0,3 | 2,9 |
Таращанський | 39 821 | 91,0 | 0,8 | 8,2 |
Тетіївський | 28 560 | 96,0 | 0,7 | 3,3 |
Узинський | 39 546 | 98,4 | 0,7 | 0,9 |
Фастівський | 62 895 | 89,8 | 3,4 | 6,8 |
Білоцерківська округа | 861 251 | 93,4 | 1,3 | 5,3 |
- Шулькевич Ф. Ф. (.03.1923—.01.1924)
- Коваль Ксенофонт Федорович (.01.1924—.07.1924)
- Берсен Г. А. (1924)
- Конопляник Т. (1924—1925)
- Постоловський Михайло Федотович (1925—1926)
- Гвоздецький Степан Павлович (1926—.06.1928)
- Василенко Марко Сергійович (.06.1928—.12.1928)
- Лазарко П. О. (1929—1930)
- Підсуха Василь Федорович (1930)
- Озерянський Анатолій Панасович (.03.1923—1925)
- Горлинський Кирило Іванович (1925—.09.1927)
- Усач Антон Мусійович (.09.1927—.03.1928)
- Вовченко, в. о. (.03.1928—.06.1928)
- Мазур Франц Тимофійович (.06.1928—1929)
- Кислицин Микола Степанович (.10.1929—.05.1930)
- Шпильовий Василь Дмитрович (.05.1930—.08.1930)
- Шпак, в. о. (.08.1930—.09.1930)
- Адміністративний поділ Київської області на whp057.narod.ru (рос.)
- Демоскоп. [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Белоцерковский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Верменич Я. В. Білоцерківська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 291–292. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР: Білоцерківська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Київ-Друк], 1926. — VIII, 57 c. : іл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |