Біржан-сал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біржан-сал
каз. Біржан сал Қожағұл-ұлы
Основна інформація
Дата народження1834
Місце народженняРайон Біржан-сала, Акмолинська область
Дата смерті1897
Місце смертіРайон Біржан-сала, Акмолинська область
Професіїпоет, композитор, акин
Інструментидомбра

Біржан-сал Кожагул-вули (Кожагулов) (каз. Біржан сал Қожағұл-ұлы, 1834, сучасний район Біржан сал Акмолінської області Казахстану — 1897, там же) — казахський акин, композитор. Найбільш відомий завдяки айтису (поетичному змаганню) із Сарою Тастанбек-кизи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив із роду нурали групи аксари керей Середнього жузу[1].

Його найзнаменитіший айтис був із Сарою Тастанбекизи з племені найман роду матай. Біржан здобув широкої популярності в ранньому віці, як співак, що має видатні вокальні дані і майстерно акомпанує собі на домбрі, але незабаром перейшов від виконавства до створення оригінальних музично-поетичних творів. Роз'їжджаючи аулами, він брав участь у різних народних святах, в айтисах. Об'єднавши талановиту молодь, створив своєрідний мандрівний театр. Народ додав до його імені епітет «сал», сенс якого наближається до західноєвропейських понять: бард, балагур.[2]

Останні роки життя Біржан-сала були затьмарені міжродовими чварами, у які він був втягнутий не з власної волі. Переслідування та спричинена ними хвороба прискорили його смерть.

Родина

[ред. | ред. код]

У Біржан-сала було чотири дружини, від яких мав одинадцять синів: від першої дружини Балкаш — Акил, Алтинбек, Адільбек, Макулбек; від другої дружини Лейли — Ахметжан, Ахметбек; від третьої дружини Айтбай — Ахметкалі, Айтжан, Айтмухаммед; від четвертої дружини Апіш — Теміртас, Калкен і дві дочки Асил та Акик[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Чільне місце у творчості Біржан-сала займала тема кохання, їй присвячені пісні «Айтбай», «Ғашығым», «Ғашық жар», «Ләйлім-шырақ» та інші, що відрізняються непідробним ліризмом, щирістю та глибиною почуттів. Гордим скакунам, що обганяють вітер у безкрайньому степу, присвячені його пісні про улюблених коней «Телқоңыр», «Ақсеркеш» та інші. Вірну супутницю домбру Біржан-сал оспівує у пісні «Орынбор әні».

Будучи глашатаєм народу, Біржан-сал у своїх піснях також викривав свавілля степових керівників, таких, як волосні Жанбота та Азнабай (за чиїм наказом у Біржан-сала під час візиту до Степу генерал-губернатора Олександра Дюгамеля в 1865 зламали домбру за непідкорення). Гнів і зневага звучать у піснях «Жанбота», «Адасқақ» та інших. Печаткою трагізму позначені пісні останніх років життя «Жамбас сіпар», «Теміртас» та інші, пройняті безвихіддю та смутком. Завдяки учням і послідовникам Біржан-сала збереглося понад сорок його пісень, серед яких такі визнані шедеври, як «Біржан-сал», «Алтин балдақ», «Ақтентек», «Жаймашу-ақ», «Бұрилтай» та інші.

Пісня «Жамбас сіпар» стала основою «Казахської рапсодії» для народного оркестру композитора Зіновія Компанейця, широко використані пісні Біржана в операх Євгена Брусиловського, багато пісень Біржана оброблені для оркестрів та хорів. Пісні Біржана виконували всі відомі співаки Казахстану.

Біржан-сал був також неперевершеним майстром айтиса: класикою жанру стало його поетичне змагання з Сарою Тастанбеккизи, заради якого Біржан-сал у 1871 році спеціально приїхав у далеке Семиріччя. Айтис Біржана і Сари був записаний зі слів Сари хаджі Жусуп Шайх-Ісламули, вперше опублікований у 1898 році в Казані. У 1946 році композитор Мукан Тулебаєв на основі цього айтиса написав оперу «Біржан і Сара», куди увійшли основні пісні Біржана. Автор та колектив виконавців (всього 7 осіб) удостоєні Сталінської премії 2 ступеня 1949 року в розділі «Оперне мистецтво».

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Жолдасбекұлы М., Салғараұлы Қ., Сейдімбек А. Қожағұлұлы Біржан // Елтұтқа. Ел тарихының әйгілі тұлғалары. — Астана : KÜL TEGIN, 2001. — С. 214—216. — ISBN 9965-441-26-X.
  2. Алма-Ата. Энциклопедия / Гл. ред. М. К. Козыбаев. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1983. — Т. 4. — С. 152. — 60000 прим.
  3. Адольф Арцишевский. (11 вересня 2009). Биржан-сал. Возрождение легенды. На экраны вышла киноверсия жизни любимого народом акына-певца. Central Asia Monitor. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 31 травня 2012.
  4. Джанибек Сулеев. (10 вересня 2009). В Казахстане наконец-то снят по-настоящему народный фильм?. Zonakz.net. Процитовано 31 травня 2012.
  5. Великому казахскому акыну возвели памятник. Tengrinews.kz. 14 вересня 2012. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
  6. Назарбаев переименовал район в Акмолинской области. Tengrinews. 14 грудня 2017. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.