Середній жуз

	Середній жуз
Дата створення / заснування	1718
Столиця	Туркестан
Мова комунікації	казахська
Час/дата припинення існування	1824

Приблизні території розселення (кочевищ) казахських жузів станом на початок XX століття. Території середнього жузу виділені помаранчевим кольором

Середній жуз (каз. Орта жүз — Орта-жуз), також Жан-арис — казахський жуз, група родів і племен, що мешкали в степових районах центральної, північної і східної частин сучасної території Казахстану. Наприкінці XIX — початку XX століть число казахів середнього жузу, переважно аргинів і кипчаків, становило близько 1 млн 350 тис. осіб. А разом з кераїтами і найманами, що кочували в Китаї і Монголії їх чисельність перевищувала півтора мільйони осіб^[1].

Роди і племена середнього жузу

Аргини. Проживали на Тургайскому плоскогір'ї до Чингізських гір на сході, а також та на північно-західному узбережжі озера Балхаш — на території сучасних Павлодарської, Акмолинської, Карагандинської, Костанайської і Східноказахстанської областей Казахстану.
Кипчаки. Кочували переважно в центральному Казахстані, на південних берегах Сирдар'ї в її середній і нижній течії та на берегах Тоболу. За даними царського перепису 1897 року, вони мешкали в Кустанайському, Перовському, Павлодарському і Омському повітах.
Уаки. Переважно заселяли території сучасних Павлодарської, Костанайської, Північноказахстанської і Східноказахстанської областей Казахстану, а також мешкали на теренах сучасних Алтайського краю, Омської і Новосибірської областей Росії, на півночі Монголії і Китаю.
Кераїти. Мешкали в північному і східному Казахстані, на берегах Іртиша та Ішиму, в західних відрогах Алтайських гір, в Перовском, Омському, Каркаралинском, Кустанайському, Семипалатинському, Зайсанськая повітах та на території теперішньої Монголії між ріками Орхон та Херлен на схід від кочовищ найманів.
Наймани. Займали територію переважно на сході сучасного Казахстану, на плоскогір'ях Алатайскіх гір до Джунгарского Алатау. Частина найманів кочувала в районі гір Улитау в центральному Казахстані, а також вздовж берегів Сирдар'ї. Були розселені на території Лепсінского, Капальского, Усть-Каменогорського, Зайсанського, Атбасарського, Семипалатинського, Перовського повітів.
Конграти. Проживали на території південного Казахстану, на південних берегах Сирдар'ї в її середній течії, а також в передгір'ях Каратау. В основному вони проживали в Чімкентському, Перовському і Ташкентському повітах, в інших регіонах Середньої Азії.

Див. також

Примітки

↑ Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)

Джерела

* Ұлы жүз // Қазақстан : Ұлттық энциклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — Т. 9. — ISBN 5-89800-123-9. (казах.)

Н. Э. Масанов, Ж. Б. Абылхожин, И. В. Ерофеева, А. Н. Алексеенко, Г. С. Баратова. История Казахстана: народы и культуры : учебное пособие. — Алматы : Дайк-Пресс, 2001. — 608 + 28 (вкл.) с. — ISBN 9965-441-31-6. (рос.)
А. Т. Толеубаев, Ж. К. Касымбаев, М. К. Койгелдиниев, Е. Т. Калиева, Т. Т. Далаева, перевод с казахского языка С. Бакенова, Ф. Сугирбаева. История Казахстана. — Алматы : Мектеп, 2006. — 240 с. — ISBN 9965-33-628-8. (рос.)

[zhuz-1] Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)

[1]

Словники та енциклопедії	Encyclopædia Britannica
Нормативний контроль	Freebase: /m/03m9xph

п о р Історичні державни, що існували на території сучасного Казахстану
Стародавній світ	Андроновська культура, Саки VIII — III до н.е. Масагети VIII — III до н.е. Усунь III до н.е. — III Кангюй III до н.е. — IV Сармати VII до н.е. — IV Гуни 370—469 Жужанський каганат 402—552 Ефталіти до 565 Юебань 160—490 Гаоцзюй 480—540
Раннє середньовіччя	Тюркський каганат 552—603 Західний тюркський каганат 603—704 Тюргеський каганат 704—756 Карлуцький каганат 756—940 Кангарський союз 659—750 Хозарський каганат 650—969 Кимацький каганат 750—1035 Огузька держава 756—1055 Карлуцьке ханство 960—1224 Караханідська держава 942—1212 Західнокараханідське ханство 1042—1212 Східнокараханідське ханство 1042—1212 Каракитайське ханство 1128—1213 Кипчацький каганат 1030—1219 Хорезмська імперія 1097—1231 Найманське ханство 1210—1218
Пізнє середньовіччя	Монгольська імперія 1205—1291 Золота Орда 1224—1242 Чагатайський улус 1224—1346 Уґедейський улус 1224—1242 Золота Орда 1242—1481 Улус Орда-Іхена 1227—1309 Улус Шибана 1227—1280 Біла Орда 1309—1446 Синя Орда 1227—1280 Ханство Абулхаїра 1428—1598 Ногайська орда 1440—1634 Мангістауське ханство 1362—1375 Сигнакський улус 1340—1446 Могулістан 1346—1706 Ташкентська держава 1501—1627
Від ханства до жузів і Букеєвської Орди	Казахське ханство 1465—1847 Старший жуз 1715—1822 Середній жуз 1715—1822 Молодший жуз 1715—1731 Букеєвська орда 1801—1872
У складі Російської імперії	Алашська автономія 1917—1920 Радянська Росія 1920—1922
Новітня історія	Киргизька АРСР 1920—1925 Казахська АРСР 1925—1936 Казахська РСР 1936—1991 Республіка Казахстан з 1991