Бірки (Білоцерківська сільська громада)
село Бірки | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Полтавська область |
Район | Великобагачанський район |
Тер. громада | Білоцерківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA53060010050076855 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | до 1648 р. |
Населення | 508 (2001 рік) |
Територія | 1,021 км² |
Густота населення | 497.55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 38342 |
Телефонний код | +380 5345 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′19″ пн. ш. 33°48′42″ сх. д.H G O |
Водойми | р. Псел, Глиниця |
Відстань до районного центру |
26 км |
Найближча залізнична станція | Сагайдак |
Відстань до залізничної станції |
23 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38340, Полтавська область, Великобагачанський район, с. Білоцерківка |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Бі́рки — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 508 осіб. Входить до Білоцерківської сільської об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у с. Білоцерківка.
Село Бірки знаходиться на лівому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Білоцерківка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Стінки. Поруч з селом протікає річка Гнилиця.
Віддаль до селища Велика Багачка — 26 км. Найближча залізнична станція Сагайдак — за 23 км.
Відоме ще за козаччини, було сотенним містечком Борківської сотні Полтавського та пізніше Кременчуцького полку.
Зі скасуванням своєї сотні увійшли до Білоцерківської сотні Миргородського полку.
У 1729 році налічувалось 34 двори.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%2C_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg/220px-%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%2C_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg)
З 1781 року село вже у складі Говтвянського повіту Київського намісництва, мало 152 хати.
Поступово жителі села потрапили у залежність від поміщиків Базилевських.
У 1877 році в селі було збудовано дерев'яну Троїцьку церкву.
У 1885 році колишнє державне і власницьке село при затоці річки Псел мало 128 дворів і 650 жителів, православну церкву, 2 постоялих двори, щороку проводився ярмарок, діяли 4 вітряних млини, олійниця.
У 1900 році в Бірках Білоцерківської волості Хорольського повіту налічувалось 147 дворів, 830 жителів, дерев'яна Троїцька церква, земська та церковнопарафіяльна школи.
У 1910 році в Бірках було 148 дворів, 767 жителів.
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d2/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%2C_%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%80%27%D1%8F.jpg/220px-%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%2C_%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%80%27%D1%8F.jpg)
У 1927 році в Бірках був заснований комсомольський осередок, який очолив О. І. Кикоть, що потім був обраний першим головою колгоспу.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 69 мешканців, у тому числі встановлено імена 9 загиблих.[1]
У період Німецько-радянської війни у боях з ворогом загинуло 164 жителя Бірків.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим на фронтах Німецько-радянської війни.
У 1967 році в селі було встановлено пам'ятник Г. К. Орджонікідзе.
З 4 лютого 1988 року Бірки були центром Бірківської сільської ради Великобагачанського району, до якої ще входили села Баланди, Вишняківка (Чугуї), Стінки.
У 1990 році населення села становило 575 осіб.
У 1991 році в Бірках був радгосп «Бірківський» (птахівничого напряму з розвинутим рослинництвом та м'ясо-молочним тваринництвом), відділення зв'язку, їдальня, неповна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, Будинок культури на 300 місць, бібліотека (9,9 тис. одиниць літератури).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6c/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%2C_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB.jpg/220px-%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%2C_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/45/%D0%A0.%D0%9F%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B8.jpg/220px-%D0%A0.%D0%9F%D1%81%D0%B5%D0%BB_%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B8.jpg)
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Балакліївської, Білоцерківської, Бірківської та Подільської сільських рад Великобагачанського району була утворена Білоцерківська сільська об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у с. Білоцерківка.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 541 особа, з яких 230 чоловіків та 311 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 504 особи.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,83 % |
російська | 1,77 % |
молдовська | 0,39 % |
- Комунальне підприємство «Бірківське»
- Бірківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад»
- Будинок культури на 300 місць
- Бібліотека
- Недалеко від села розташований географічний центр Полтавської області[5]
- Ландшафтний заказник «Географічний центр Полтавщини»
- Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим на фронтах Німецько-радянської війни
- Братська могила радянських воїнів і партизанів, які полягли 1943 року
- Пам'ятник Г. К. Орджонікідзе
- Меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу С. І. Срібного
В селі народилися:
- Назаренко Іван Дмитрович (1908—1985) — український історик, філософ, громадсько-політичний та державний діяч
- Срібний Сидір Іванович (1916—1944) — Герой Радянського Союзу
-
Назаренко Іван Дмитрович
-
Срібний Сидір Іванович
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 23
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ В. Іщенко. Павло Остапенко визначив географічний центр області // Газета по-українськи. — № 605 (08.05.2008) [1]
- Бірки // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина: Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 66
- Погода в селі Бірки [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Картка на сайті ВР[недоступне посилання з березня 2019]