Перейти до вмісту

Бітольська битва (1912)

Координати: 41°01′58″ пн. ш. 21°20′25″ сх. д. / 41.032799° пн. ш. 21.34029° сх. д. / 41.032799; 21.34029
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бітольська битва
Перша балканська війна
Сербське військове кладовище в Бітолі
Сербське військове кладовище в Бітолі
Сербське військове кладовище в Бітолі
41°01′58″ пн. ш. 21°20′25″ сх. д. / 41.032799° пн. ш. 21.34029° сх. д. / 41.032799; 21.34029
Дата: 1619 листопада 1912
Місце: Бітола
Результат: Перемога Королівства Сербія
Сторони
Королівство Сербія Османська імперія
Командувачі
Петар Бойович Зеки-паша
Військові сили
108 544 солдатів 38 350 солдатів
Втрати
539 убитих
2121 поранених
3 000 убитих
5 600 полонених
5 000 дезертирували
Після Бітольської битви

Бітольська битва (болг. Битка при Битоля) — військове зіткнення, яке сталося недалеко від міста Бітола (що нині знаходиться в Північній Македонії, а тоді називалось Монастір) під час Першої Балканської війни з 16 по 19 листопада 1912 року.

Хід битви

[ред. | ред. код]

Османська Вардарська армія відступала після поразки під Куманово і перегрупувалась навколо міста Бітола. Частина 1-ї сербської армії, що просувалася до Бітоли, була зустріта вогнем важкої османської артилерії, і їм довелося чекати прибуття власної артилерії. 18 листопада, після знищення османської артилерії вогнем артилерії сербів, об'єднання на сербському правому фланзі прорвалися через ділянку, що захищалась Вардарською армією. Серби увійшли в Бітолу 19 листопада. Із завоюванням міста серби могли здійснювати контроль заходу Македонії, в тому числі і символічно значимого міста Охрид.

Наслідки

[ред. | ред. код]

Бітольська битва ознаменувала кінець п'ятивікового османського панування над північчю Македонії. 1-ша сербська армія продовжила вести бойові дії в ході Першої Балканської війни. Деякі представники сербського керівництва хотіли продовжити наступ вниз по долині річки Вардар аж до Салоніки, але воєвода Радомир Путник відмовився з причин загрози війни з Австро-Угорщиною, яка не потерпіла б сербської присутності на Егейському морі. Крім того, греки вже зайняли Салоніки і дозволили кільком болгарським частинам увійти в місто, і поява сербських сил внесла б лише плутанину в і без того непросту ситуацію.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jowett, Philip. Armies of the Balkan Wars 1912–13: The Priming Charge for the Great War. — Osprey Publishing, 2011. — ISBN 978-1-78096-528-4.