Охрид
| Охрид Охрид | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 41°07′00″ пн. ш. 20°48′00″ сх. д. / 41.11667° пн. ш. 20.80000° сх. д. | |||||
| Країна | Північна Македонія | ||||
| Адмінодиниця | Охрид (община) | ||||
| Столиця для | Охрид (община) (община Республіки Македонія) | ||||
| Площа | 389,93 км² | ||||
| Населення | 42 033 | ||||
| Висота НРМ | 700 м[1] | ||||
| Географічна зона | Охрид (община) | ||||
| Водойма | Охридське озеро | ||||
| Офіційна мова | македонська | ||||
| Міста-побратими | Пиран (1981)[2], Інджія (2012)[3], Вуллонгонг (1981)[3], Будва (1984)[2], Винковці (1979)[3], Поградец (2002)[2], Крагуєваць (1977)[2], Віндзор (1981)[3][4], Видовець (2012)[3], Трогир (2011)[3], Ялова (28 липня 2010)[3][5], Старі-Град (2013)[3], Сафранболу (2011)[3], Мостар (2018)[2], Огродзенець (2021)[6], Газіосманпаша, Никшич[7] | ||||
| Телефонний код | 046 | ||||
| Часовий пояс | CET і CEST | ||||
| GeoNames | 787487 | ||||
| OSM | r6483644 ·R | ||||
| Поштові індекси | 6000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Кирил Пецаков | ||||
| Вебсайт | ohrid.gov.mk | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Охрид у Вікісховищі | |||||
.png)
О́хрид (мак. Охрид [ˈɔxrid] (
прослухати)) — місто в Північній Македонії, на березі Охридського озера.
Найбільше місто на озері Охрид і восьме за величиною в країні із населенням 42000 жителів станом на 2002 рік.
Охрид відомий як місто 365 церков, по одній на кожен день року і його іноді називають "Єрусалимом Балкан".[8][9]
У 1979 і в 1980 відповідно, озеро Охрид і Охрид було визнані культурною та природною пам'ятками UNESCO. Охрид є одним із лише 39 об’єктів, які є частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як культурних, так і природних об’єктів.[10]
Сучасне місто Охрид виникло на місці античного міста Ліхнідос (Lychnidos). Під час зіткнення іллірійських племен з Римською імперією місто служило Риму як форпост. Археологічні розкопки підтверджують, що в місті дуже давно існувало християнство. Єпископи Ліхнідоса брали участь у перших вселенських соборах.
У 861 р. увійшов до складу Болгарії. Вперше назва Охрид згадується 879 року. У другій половині IX і в X ст. Тут у 886 р. розпочав свою просвітницьку діяльність, учень Мефодія (Методія) Климент Охридський. Охрид стає центром Охридської школи писемності, яку створив Св. Климент Охридський за розпорядженням болгарського Царя Бориса.
У Західному Болгарському царстві (971 — 1018) — столиця царя Самуїла та резиденція болгарського патріарха. З 990 по 1018 роки в Охриді діяла автокефальна церква — патріархія. Проте, після завоювання Охрида Візантією в 1018, в Охриді залишився лише архієпископ, що підкоряється патріарху Константинопольському.
Від часу входження у Візантійську імперію (1018 р.) — центр Охридської архієпископії (1018 — 1762).
За правління Візантії було побудовано велике число церков.
З 1394 р. — під владою турків.
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 6,2 | 7,6 | 11,0 | 15,1 | 20,4 | 24,8 | 27,6 | 27,7 | 23,6 | 17,7 | 11,6 | 7,2 | 16,7 |
| Середній мінімум, °C | −1,5 | −0,9 | 1,2 | 4,6 | 8,7 | 12,0 | 14,0 | 14,2 | 11,2 | 7,2 | 3,1 | 0,0 | 6,2 |
| Норма опадів, мм | 53.7 | 60.2 | 55.9 | 55.9 | 56.7 | 33.5 | 30 | 30.6 | 47.9 | 76.1 | 90.5 | 71.3 | |
| Кількість днів з опадами | 11 | 12 | 11 | 13 | 12 | 8 | 6 | 6 | 7 | 10 | 12 | 13
| |
| Джерело: World Meteorological Organisation (UN)[11] | |||||||||||||
- Античний театр в Охриді
- Самуїлова фортеця
- Плаошник — історичний центр Охриду
- Церква Святого Георгія
- Церква Святої Софії
- Мечеть Зейнал Абідіна
- Мечеть пророка Мухаммеда
- Церква Пресвятої Богородиці Перівлептос
- Монастир Св. Наума Охридського
- Храм Богородиці Захумської Св. Заум
- Церква Святого Йоана Канео
- Пантелеймонів монастир
Згідно з переписом 2002 року, у місті Охрид проживало 42 033 мешканців.[12]
Етнічний склад:
- Македонці, 33 791 (80,4 %)
- Албанці, 2959 (7,0 %)
- Турки, 2256 (5,4 %)
- інші, 3027 (7,2 %).
Рідні мови мешканців міста:
- Македонська, 34 910 (83,1 %)
- Албанська, 3957 (9,4%)
- Турецька, 2226 (5,3%)
- інші, 1017 (2,4%).
Релігійний склад:
- Православні християни, 33 987 (80,9 %)
- Мусульмани, 7599 (18,1%)
- інші, 447 (1,1%)
Є аеропорт — Аеропорт Охрида (зараз відомий як "St. Paul the Apostle Airport"), він відкритий цілий рік. Це найбільший македонський аеропорт після столичного.
До 1966 Охрид був з’єднаний зі Скоп'є Охридською лінією, вузькоколійною 600 mm залізницею 167 км завдовжки.
Міський футбольний клуб «Охрид» грає на стадіоні Білянини Ізвори. У сезоні 2021–22 вони грали в другій лізі Македонської футбольної ліги.
Уродженці:
- Коста Абрашевич (1879—1898) — сербський поет.
- Атіна Бояджі (1944—2010) — югославська і македонська плавчиня-марафонець.
- Климент Бояджиєв (1861—1933) — болгарський військовий діяч.
- Крастю Златарев (1864—1925) — болгарський військовий діяч.
- Янка Каневчева (1878—1920) — македонська революціонерка.
- Александар Митреський (* 1980) — македонський футболіст, гравець національної збірної.
- Єва Недінковска (* 1983) — македонська співачка.
- Александар Протоґеров (1867—1928) — болгарський генерал, революціонер.
- Трайко Славевський (* 1983) — македонський політик.
- Зоран Ставревський (*1964) — македонський політик.
- Дервіш Хіма (1872—1928) — албанський журналіст і активіст за незалежність.
- Кузман Шапкарев (1834—1909) — болгарський фольклорист і педагог.
- Гордана Янкулоська (*1975) — македонський державний діяч.
Пов'язані з містом:
- Нінослав Маріна (* 1974) — ректор Університету інформаційних наук і технологій.
- ↑ https://it-ch.topographic-map.com/map-4slbgp/Ocrida/?zoom=19¢er=41.11393%2C20.80365&popup=41.11385%2C20.80363
- ↑ а б в г д https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792804-9dd50839-cc473bde-e13530e7-072b
- ↑ а б в г д е ж и к https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
- ↑ https://www.citywindsor.ca/cityhall/committeesofcouncil/Advisory-Committees/International-Relations-Committee-(IRC)/Pages/Ohrid,-Macedonia.aspx
- ↑ https://www.yalova.bel.tr/belediyemiz/kardes-sehirler
- ↑ https://ohrid.gov.mk/пријателски-и-збратимени-градови/
- ↑ http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
- ↑ "The Mirror of the Macedonian Spirit, Zlate Petrovski, Sašo Talevski, Napredok, 2004, ISBN 978-9989-730-38-2, page 72: "... and Macedonia in the Cathedral Church St. Sofia in the Macedonian Jerusalem — Ohrid..."
- ↑ Biljana Vankovska; Hakan Wiberg; Wiberg Hakan (2003). Between Past and Future: Civil-military Relations in the Post-communist Balkans. Bloomsbury Academic. с. 71. ISBN 978-1-86064-624-9.
- ↑ Natural and Cultural Heritage of the Ohrid region
- ↑ World Weather Information Service – Ohrid, Macedonia. United Nations. 31 липня 2015. Процитовано 29 June 2015.
- ↑ Macedonian census, language and religion [Архівовано 2012-03-24 у Wayback Machine.](англ.)
- Офіційний сайт мерії Охрида (мак.) (англ.)
- Сайт про місто (англ.)
- OhridNews (мак.)
Берово • Битола • Богданці • Валандово • Велес • Виниця • Гевгелія • Гостивар • Дебар • Делчево • Демир-Капія • Демир-Хисар • Кавадарці • Кичево • Кочани • Кратово • Крива Паланка • Крушево • Куманово • Македонський Брод • Македонська-Камениця • Неготино • Охрид • Пехчево • Прилеп • Пробиштип • Радовиш • Ресен • Скоп'є • Струга • Струмиця • Светі-Николе • Тетово • Штип |  | |
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з географії Північної Македонії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |