Ваагн Стамболцян
Ваагн Стамболцян | |
---|---|
![]() | |
вірм. Վահագն Ստամբոլցյան | |
Основна інформація | |
Дата народження | 19 квітня 1931 |
Місце народження | Єреван, Вірменська РСР |
Дата смерті | 5 липня 2011 (80 років) |
Місце смерті | Єреван, Вірменія |
Поховання | Nubarashen Cemeteryd ![]() |
Громадянство | ![]() |
Професія | виконавець, педагог |
Освіта | Єреванська школа імені Чайковськогоd, Єреванська державна консерваторія імені Комітаса і Ленінградська державна консерваторія (1962) ![]() |
Інструменти | орган |
Жанр | академічна музика |
Заклад | Музичне училище ім. Романоса Мелікянаd і Вірменський державний педагогічний університет ![]() |
Нагороди | |
Вчене звання | професор[d] ![]() |
Діти | Srbuhi Stamboltsyand ![]() |
Ваагн Стамболцян (*19 квітня 1931, Єреван, СРСР — †5 липня 2011, Єреван, Вірменія[1]) — вірменський органіст, народний артист Вірменії.
Навчався у Єреванській середній музичній школі ім. П. Чайковського. Продовжив освіту в Єреванській державній консерваторії ім. Комітаса у класі фортепіано А. Бабаджаняна, згодом — в Ленінградській консерваторії у Ю. Брюшкова та П. Серебрякова й у І. Браудо в класі органу. Вже під час навчання почав активно концертувати як соліст-органіст. 1964 року, по встановленні у Вірменії першого орга́ну, повернувся до Єревана.
В. Стамболцян — перший викладач органу в Єреванській державній консерваторії. Відомий як виконавець органних творів Й. С. Баха, а також вірменської музики — від стародавніх розспівів (що виконує у власних транскрипціях для органу) до сучасної органної музики.
Син — український піаніст[2] та композитор Арсен Яковенко.[3]
- Н. Гомцян. Властелин органа[недоступне посилання з березня 2019] // «Голос Армении», 3 вересня 2009 (рос.)
- ↑ Ваагн Стамболцян буде похований 8-го липня на советашенському цвинтарі. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 7 липня 2011.
- ↑ Концертмейстери та репетитори оперної трупи ЯКОВЕНКО Арсен. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
- ↑ Арсен Яковенко нар. 5 вересня 1991 - генеалогічний сайт «Родовід». Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 2 червня 2022.