Перейти до вмісту

Вавилов Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вавилов Микола)
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Вавилов.
Вавилов Микола Іванович
Мико́ла Вави́лов в 1933 році
Мико́ла Вави́лов в 1933 році
Мико́ла Вави́лов в 1933 році
Народився13 (25) листопада 1887[1][2]
Москва, Російська імперія[3][2]
Помер26 січня 1943(1943-01-26)[3][4][…] (55 років)
Саратов, РРФСР, СРСР[3][2]
·голод[5]
ПохованняВоскресенське кладовище Саратоваd
Місце проживанняРосія
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР[6]
Діяльністьботанік, біолог, мандрівник-дослідник, генетик, географ, науково-педагогічний працівник, агроном
Alma materМосковська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1910)[7]
Московське комерційне училищеd
Галузьбіологія, генетика
ЗакладСаратовський державний аграрний університетd[8][9]
ВАСГНІЛ[10][11]
ВАСГНІЛ[10][11]
Всесоюзне географічне товариство[10]
Всеросійський інститут рослинництваd[12]
Інститут загальної генетики імені М. І. Вавилова РАН[13]
S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd[2]
Вчене званняакадемік АН СРСР
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Відомі учніКарпеченко Георгій Дмитрович, Левицький Григорій Андрійович, Євдокія Ніколаєнко, Рибін Володимир Олексійович
Аспіранти, докторантиСемевський Борис Миколайовичd
Кузьмін Валентин Петрович
Негруль Олександр Михайлович
ЧленствоРосійська академія наук[7]
Леопольдина
ВУАН
Російська академія наук[2]
Лондонське королівське товариство
Центральний виконавчий комітет СРСР
Всеросійський центральний виконавчий комітет
Королівське товариство Единбурга[2]
Indian Academy of Sciencesd[2]
Лондонське Ліннеївське товариство[2]
Відомий завдяки:ідентифікацію центрів походження культурних рослин, закон гомологічних рядів спадкової мінливості
РідВавиловиd
БатькоВавилов Іван Іллічd
Брати, сестриВавилов Сергій Іванович
У шлюбі зБаруліна Олена Іванівнаd[14]
ДітиQ129938425?[15]
Нагороди
Ленінська премія золота медаль ВДНГ

медаль імені Миколи Михайловича Пржевальського

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (18 червня 1942)

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Вавилов Микола Іванович у Вікісховищі

Мико́ла Іва́нович Вави́лов (нар. 13 (25) листопада 1887(18871125) — 26 січня 1943) — російський і радянський вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР[16], найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу.

Організатор та учасник ботаніко- агрономічних експедицій, що охопили більшість континентів (крім Австралії та Антарктиди), в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин.

Обгрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид.

Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Микола Вавилов народився в сім'ї багатого взуттєвого фабриканта, депутата Московської міської думи.

Наукові досягнення

[ред. | ред. код]
  • 110 експедицій[17] по всьому світу.
  • Вчення про імунітет рослин.
  • Вчення про центри походження культурних рослин.
  • Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості.
  • Учення про вид як систему, внутрішньовидові таксономічні та еколого-географічні класифікації[18].

Основні роботи

[ред. | ред. код]
  • Вавилов М. І. Про походження культурного жита // Праці по прикладній ботаніці. 1917.
  • Вавилов М. І. Закон гомологічних рядів в спадковій мінливості // Доповідь на III Всеросійському селекційному з'їзді в Саратові
  • Вавилов М. І. До пізнання м'яких пшениць: (Систематично-географічний нарис) // Праця по прикладній ботаніці, генетиці і селекції.
  • Вавилов М. І. Центри походження культурних рослин.
  • Вавилов М. І. Географічна мінливість рослин
  • Вавилов М. І. Ліннеївський погляд як система // Праці по прикладній ботаніці, генетиці і селекції.
  • Селекція як наука (1934).
  • Вавілов М. І. Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості // Теоретичні основи селекції рослин[19]
  • Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна (1940).
  • Вавилов М. І. Пять континентів[20].
  • Вавилов М. І. «Життя коротке, треба поспішати».

Визнання

[ред. | ред. код]

М. І. Вавилов був почесним членом:

  • Англійського товариства прикладної ботаніки
  • Іспанського товариства випробувачів природи
  • Американського ботанічного товариства
  • Садівничого товариства в Лондоні

А також:

  • Членом Аргентинської академії
  • Членом-кореспондентом Шотландської академії наук
  • Членом-кореспондентом Німецької академії наук

Академія Наук СРСР заснувала Премію (1965) і Золоту медаль імені Вавилова (1968).

У Саратові в 1969 році ім'ям Миколи Вавилова названа вулиця Вавилова. У 1997 році на початку вулиці Вавілова встановлений пам'ятник Миколі Вавилову.[21] У Санкт-Петербурзі є вулиця братів Вавилових. Також є вулиці імені Вавилова в Липецьку та Москві, але вони названі на честь брата Миколи Івановича — Сергія Вавилова. На честь науковця також названо астероїд — 2862 Вавилов.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в г д е ж и Колчинский Э. И. Николай Иванович Вавилов (1887–1943), Nikolay I. Vavilov (1887–1943) // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 3. — С. 85–89. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. ↑ а б в Бахтеев Ф. Х. Вавилов Николай Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 4 : Брасос — Веш. — С. 214–216.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Loskutov I. G. Vavilov and his institute: A history of the world collection of plant genetic resources in Russia — Rome: Bioversity International, 1999. — 188 p. — ISBN 978-92-9043-412-2
  6. ↑ Вавилов, Николай Иванович // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 504.
  7. ↑ а б Манойленко К. В. Н.И. Вавилов и ботаники-физиологи: линии взаимодействия (к 130-летию со дня рождения), N.I. Vavilov and the Botanists-Physiologists: Lines of Interactions (On the 130th Anniversary of his Birth) // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 4. — С. 86–95. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  8. ↑ Турусов В. И., Дорохов Б. А. ВИР в истории Каменной Степи, The All-Union Institute of Plant Industry (VIR) in the history of Kamennaya Steppe // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 3. — С. 32–45. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-13003
  9. ↑ Миронова Н. П. Советский ученый Константин Алексеевич Моисеев (1904–1985): жизнь в науке (по документам Научного архива Коми НЦ УрО РАН), The Soviet Scientist Konstantin Alekseevich Moiseev (1904–1985): Life in Science (On the Basis of the Scientific Archive of the Komi Scientific Center of the Ural Branch of the Russian Academy of Sciences Documents) // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 72–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11977
  10. ↑ а б в Васильева Е. В. Последствия Августовской сессии ВАСХНИЛ для агробиологической науки на Дальнем Востоке, The consequences of the August Session of VASKhNIL (Lenin All-Union Academy of Agricultural Sciences) for agrobiology in the Russian Far East // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 1. — С. 61–84. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-11002
  11. ↑ Tauger M. B. Павел Пантейлемонович Лукьяненко и Зелёная революция в Советском Союзе, Pavel Luk’ianenko and the Soviet Green Revolution // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 4. — С. 64–89. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  12. ↑ Захаров-Гезехус И. А. Новая книга о соратниках Вавилова, New book about Vavilov’s entourage // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 3. — С. 119–122. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-13010
  13. ↑ Савинова Т. А. Фонд академика Н.И. Вавилова в Российском государственном архиве экономики, The Archival Fund of Academician N.I. Vavilov in the Russian State Archive of Economy // Историко-биологические исследования — 2016. — Т. 8, вып. 4. — С. 104–111. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  14. ↑ Рыбакова Е. В. От фотосинтеза к хроматографии (к юбилею историка науки д.х.н. Е.М. Сенченковой), From photosynthesis to chromatography (towards the anniversary of birth of E.M. Senchenkova, historian of science, Doctor of Chemical Sciences) // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 1. — С. 159–175. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2021-11008
  15. ↑ Новая Російська енциклопедія: у 12 т. / Редкол.: А. Д. Некіпелов, В. І. Данілов-Данільян і ін. — М.: ТОВ «Видавництво „Енциклопедія“» Т. 3 Бруней — Вінча, 2007. — 480 с.
  16. ↑ з 1923 по 1940 р. Н. І. Вавиловим і іншими співробітниками здійснено 180 експедицій, з них 40 — у 65 зарубіжні країни.
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 7 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Книга автором не завершена, і частина рукопису втрачена
  20. ↑ Максімов Е. К. Ім'я твоєї вулиці. — Саратов: 2007. — 192 с.

Література

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вавилов Микола Іванович
Михайло Ломоносов Це незавершена стаття про російського науковця чи науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Липський Володимир Іполитович Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вавилов_Микола_Іванович&oldid=43231121