Вад-Медані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вад-Медані
араб. ود مدني

Координати 14°24′ пн. ш. 33°31′ сх. д.H G O

Країна  Судан
Штат Ель-Гезіра
Висота центру 414 м
Населення 368 021  (2009)
GeoNames 364103
Вад-Медані. Карта розташування: Судан
Вад-Медані
Вад-Медані
Вад-Медані (Судан)
Мапа

Вад-Медані (араб. ود مدني‎) — місто в Судані, адміністративний центр штату Ель-Гезіра[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Місто було засноване на початку XVIII століття, з самого початку представляючи собою турецько-єгипетський аванпост[2]. З часом місто розвинувся і зміцніло, ставши великим промисловим центром.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на західному березі Блакитного Нілу, приблизно за 136 км на південний схід від Хартума[2], на висоті 414 м над рівнем моря[3].

Населення

[ред. | ред. код]

За оціночними даними на 2009 рік населення міста становить 368 021 чоловік.

Динаміка чисельності населення по роках:

Рік Населення
1956 52400
1973 106715
1983 141065
1993 211362
2009 368021

Економіка

[ред. | ред. код]

Сучасний Вад-Медані — це один з найбільш економічно значущих і сільськогосподарських регіонів країни. Це важливий транспортний вузол і торговий центр Ель-Гезіра, яка є головним зрошуваних районом Судану. У передмістях успішно вирощується бавовна. Через місто прокладена залізниця, за якою в інші міста доставляються зерно, арахіс, ячмінь і домашня худоба[2]. У місті розташований університет Аль-Гезіра[2].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Вад-Медані — гарне місце для відпочинку. У місті знаходиться дуже багато ресторанів з місцевою кухнею. Також місто рясніє магазинами і лавками. Вад-Медані — це справжнє «африканське» місто з пляжами, розташованими на східному березі Блакитного Нілу.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1.    «Wad Madani» (population), Microsoft Encarta, Online Encyclopedia 2001.
  2. а б в г 9075823 / Wad-Madani Wad-Madani Encyclopædia Britannica, 2007
  3. Wad Madani, Sudan Page (англ.). Fallingrain Global Gazetteer. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 грудня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]