Населення Судану
Населення Судану | |
---|---|
Чисельність | 36,108 млн осіб |
Густота | 22,8 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 4,29 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,72 % |
Народжуваність | 29,19 ‰ |
Фертильність | 3,79 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,66 ‰ |
Смертність немовлят | 51,52 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 40,15 % |
• 15–64 років | 56,6 % |
• старіші за 65 років | 3,25 % |
Середня тривалість життя | 63,68 року |
• чоловіків | 61,61 року |
• жінок | 65,85 року |
Статева структура | |
загалом | 1,02 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,03 чол./жін. |
15–64 років | 1 чол./жін. |
після 65 років | 1,19 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | суданці |
Мови | |
Офіційна | арабська, англійська |
Населення Судану. Чисельність населення країни 2015 року становила 36,108 млн осіб (38-ме місце у світі)[1]. Чисельність суданців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 29,19 ‰ (43-тє місце у світі), смертність — 7,66 ‰ (109-те місце у світі), природний приріст — 1,72 % (68-ме місце у світі) .
Народжуваність у Судані, станом на 2015 рік, дорівнює 29,19 ‰ (43-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,79 дитини на одну жінку (41-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 9 % (станом на 2010 рік)[1].
Смертність у Судані 2015 року становила 7,66 ‰ (109-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,72 % (68-ме місце у світі)[1].
Середній вік населення Судану становить 19,6 року (198-ме місце у світі): для чоловіків — 19,4, для жінок — 19,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 63,68 року (186-те місце у світі), для чоловіків — 61,61 року, для жінок — 65,85 року[1].
Вікова структура населення Судану, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 40,15 % (7 359 547 чоловіків, 7 138 348 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 20,5 % (3 815 524 чоловіки, 3 587 177 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 32,08 % (5 620 201 чоловік, 5 964 277 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,02 % (765 137 чоловіків, 685 577 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,25 % (638 495 чоловіків, 534 570 жінок)[1].
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 29,1 року, жінки — 22,7 року, загалом — 25,9 року (дані за 1993 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 22,8 особи/км² (202-ге місце у світі)[1].
Судан середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 33,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,54 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Хартум (столиця) — 5,129 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Штат | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Омдурман Хартум |
1 | Омдурман | Хартум | 1 200 000 | Порт-Судан Кассала | ||||
2 | Хартум | Хартум | 1 974 647 | ||||||
3 | Порт-Судан | Червоне море | 489 725 | ||||||
4 | Кассала | Кассала | 401 477 | ||||||
5 | Ель-Обейд | Північний Кордофан | 393 311 | ||||||
6 | Кості | Білий Ніл | 345 068 | ||||||
7 | Вад-Медані | Ель-Гезіра | 332 714 | ||||||
8 | Ель-Фашир | Північний Дарфур | 252 609 | ||||||
9 | Ед-Дамазін | Білий Ніл | 186 051 | ||||||
10 | Ель-Генейна | Західний Дарфур | 162 981 |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 4,29 ‰ (190-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2016 рік, у країні постійно перебуває 98,7 тис. біженців з Еритреї, 8,89 тис. з Чаду, 240,97 тис. з Південного Судану[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 3,218 млн внутрішньо переміщених осіб через тривалу громадянську війну 1983—2005 років, конфлікт в Дарфурі, війну з Південним Суданом, міжетнічні конфлікти[1].
Судан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Головні етноси країни: суданські араби — 70 %, фор, беджа, нуба, фаллата.
-
Суданська арабка
-
Суданські араби
-
Кочовики беджа
-
Родина рашайда
-
Чоловік народу нуба
Офіційні мови[4]: арабська і англійська. Інші поширені мови: нубійська, беджа, фур. У країні діє загальнонаціональна програма арабізації населення.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам сунітського спрямування, невеликі групи сповідують християнство[1].
Рівень письменності 2015 року становив 75,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 83,3 % — серед чоловіків, 68,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,2 % ВВП країни, станом на 2009 рік Середня тривалість освіти становить 7 років, для хлопців — до 7 років, для дівчат — до 7 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,28 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,4 % ВВП країни (75-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 51,52 ‰ (35-те місце у світі); хлопчиків — 56,87 ‰, дівчаток — 45,9 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 311 випадків на 100 тис. народжень (9-те місце у світі)[1].
Судан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, малярія, гарячка денге, гарячка Рифт Валлі, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року зареєстровано 53,2 тис. хворих на СНІД (55-те місце у світі), це 0,25 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (93-тє місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 2,9 тис. осіб (46-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 6,6 % (150-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 33 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2012 року мало 66 % населення в містах і 50,2 % в сільській місцевості; загалом 55,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 43,9 %, у сільській місцевості — 13,4 %, загалом по країні — 23,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 27,59 км³ на рік, або 683,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 4 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 95 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 78 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 72,1 %; частка осіб похилого віку — 5,9 %, або 16,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 46,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,7 %, верхній дециль — 26,7 % (станом на 2009 рік)[1].
Станом на 2012 рік, у країні 24,7 млн осіб не мали доступу до електромереж; 35 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 63 %, у сільській місцевості — 21 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 9,61 млн унікальних інтернет-користувачів (48-ме місце у світі), що становило 26,6 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2007 року становили 11,92 млн осіб (47-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення в господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 80 %; промисловість і будівництво — 7 %; сфера послуг — 13 % (станом на 1998 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 13,6 % працездатного населення, 2013 року — 14,8 % (146-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 20 %, серед юнаків — 16 %, серед дівчат — 32 %[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Судану не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act's), країна перебуває у списку третього рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 1,12 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 1,19 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Sudan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 24 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Судан // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Судан // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 2. — 671 с.
- (рос.) Судан // Страны и народы. Африка. Общий обзор. Северная Африка / Редкол. : А. А. Громыко и др. — М. : «Мысль», 1982. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Sudan : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Судану.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Sudan. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Судану.
- Sudan. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Судану.
- Sudan. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Судану від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Sudan : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.