Ундарія периста
| Ундарія периста | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Undaria pinnatifida (Harvey) Suringar, 1873 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Унда́рія пе́риста, пірчаста (лат. Undaria pinnatifida) або Вакаме́ (яп. ワカメ) — вид ламінаріальних водоростей (класу бурі водорості). Ендемік Тихоокеанський-азійського регіону. Росте в прибережних водах Японії, Кореї, Китаю та Примор'я. В 20 столітті інтродукована в Атлантику й південну півкулю. Трапляється на атлантичному і середземноморському узбережжі Франції, Італії, Португалії, а також Новій Зеландії, Тасманії, Австралії, Аргентині, США. Використовується в японській, корейській та китайській кухнях. В Японії є об'єктом аквакультури, вирощується на морських плантаціях.
Рибалки в Японії вирощували вакаме з періоду Нари[1]. Станом на 2018, група спеціалістів з інвазивних видів внесла [що?] до свого списку 100 найгірших глобально інвазивних видів[2].
Основна загальна назва походить від японської назви wakame (ワ カ メ, わ か め, 若 布, 和 布)[3] [4].
- По-англійськи його називають «морською гірчицею». [5]
- У Китаї водорость називають qúndài cài (裙带 菜). [6]
- Французькою їх називають «wakamé» або «fougère des mers» (морська папороть).
- У Кореї водорость називають miyeok (미역).
У давньо-японській мові ме взагалі позначало їстівні водорості, на відміну від mo, що позначає водорості[7] [8]. Пізніше термін поширився на інші водорості, такі як кайміме, гіроме (комбу , араме тощо). Вакаме походить від waka + me (若 布, досл. «молоді водорості»).
Найдавніша згадка в західних документах у Ніппо Джишо (1603), як Вакаме[7].
Починаючи з 60-х років минулого століття, слово «вакаме» почало широко застосовуватися в США, а продукт (імпортований у висушеному вигляді з Японії) став доступним у магазинах натуральних продуктів харчування та азіатсько-американських продуктових магазинах через вплив макробіотичного руху, а в 1970-х роках із зростанням кількості японських ресторанів та суші-барів.
| Wakame, raw Харчова цінність в 100 г продукту | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Енергетична цінність 45 ккал / 188 кДж | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Link to USDA Database entry Джерело: USDA Nutrient database | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Японські та корейські морські фермери вирощували вакаме протягом століть і досі є провідними виробниками та споживачами.[9] Вакаме також культивується у Франції з 1983 року на морських полях, встановлених біля берегів Бретані.
Дикорослий вакаме збирають у Тасманії, Австралія, а потім продають у ресторанах у Сіднеї [10] а також збирають водах протоки Фово в Саутленді, Нова Зеландія, і сушать ліофільно для продажу. [11]
'Undaria pinnatifida - їстівні водорості родини Alariaceae. Мають витончено солодкий, але характерний і сильний смак і текстуру. Найчастіше їх подають у складі супів та салатів. Листя вакаме зелене, має витончено солодкий смак і атласну текстуру. Листя слід нарізати на невеликі шматочки, оскільки воно буде розширюватися під час варіння.
В Японії та Європі вакаме використовується в супах (зокрема, супі місо) та салатах (салат з тофу), або часто просто як гарнір до тофу та салату. Ці страви зазвичай заправляються соєвим соусом та оцтом / рисовим оцтом.
Гома-вакаме, також відомий як салат з водоростей, є популярним гарніром в американських та європейських ресторанах суші. У дослівному перекладі це означає «водорості кунжуту», оскільки насіння кунжуту зазвичай входять в рецепт.
-
Японський суп місо з тофу, вакаме та зеленою цибулею -
Корейський суп, приготований з водорості -
Японська страва, що складається з вакаме з сардинами
- ↑ Man'yōshū "比多潟の 磯のわかめの 立ち乱え 我をか待つなも 昨夜も今夜も" (Poetry on the theme of Wakame). Mouritsen, Ole G.; Rhatigan, Prannie; Pérez-Lloréns, José Lucas (2018). World cuisine of seaweeds: Science meets gastronomy. International Journal of Gastronomy and Food Science. Т. 14. с. 57. doi:10.1016/j.ijgfs.2018.09.002.
- ↑ Global Invasive Species Database. IUCN Species Survival Commission. Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 17 серпня 2009. [Архівовано 2016-04-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Undaria pinnatifida. Food and Agriculture Organization of the United Nations.
- ↑ Undaria pinnatifida. Seaweed Industry Association. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 24 жовтня 2020. [Архівовано 2014-01-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Kwon, Mya (5 червня 2013). Sea Mustard aka "Miyeok"(Korean) or "Wakame"(Japanese) (PDF). Washington.edu. Процитовано 9 лютого 2020.
- ↑ Abbott, Isabella A (1989). Lembi, Carole A.; Waaland, J. Robert (ред.). Algae and human affairs. Cambridge University Press, Phycological Society of America. с. 141. ISBN 978-0-521-32115-0.
- ↑ а б 小学館国語辞典編集部 (ed.) (2006), 『日本国語大辞典』 精選版 (Nihon Kokugo Daijiten, Shorter Edition), 小学館
- ↑ There is also a theory : initially me stood for only wakame, and expanded to the word for general seaweeds afterwards. See 小島憲之 et al. （ed. & tr.） (1995), 『新編 日本古典文学全集7 萬葉集（2）』, 小学館, p.225
- ↑ 1. THE SEAWEED INDUSTRY - AN OVERVIEW.
- ↑ Greens straight out of the blue. The Sydney Morning Herald. 11 серпня 2009.
- ↑ Pest seaweed could be used against cancer. Southland Times. Процитовано 14 березня 2013.
- Скрипцова А.В. Биология и экология Undaria pinnatifida (Phaeophyta) в зал. Петра Великого Японского моря // Современное состояние водных биоресурсов.[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття з альгології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |