Вакульчик Валерій Павлович
Валерій Павлович Вакульчик (білорус. Валерый Паўлавіч Вакульчык; нар. 19 червня 1964, Радостово, Дрогичинський район, Брестська область, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський державний діяч, один з керівників білоруських спецслужб, генерал-лейтенант (2015). Помічник президента Республіки Білорусь — інспектор по Брестській області з 29 жовтня 2020 року.
Валерій Павлович Вакульчик | |
---|---|
Валерый Паўлавіч Вакульчык | |
![]() | |
Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь | |
3 вересня 2020 — 29 жовтня 2020 | |
Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
Попередник | Равков Андрій Олексійович |
Наступник | Вольфович Олександр Григорович |
Голова Комітету державної безпеки Республіки Білорусь | |
16 листопада 2012 — 3 вересня 2020 | |
Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
Попередник | Зайцев Вадим Юрійович |
Наступник | Тертель Іван Станіславович |
Голова Слідчого комітету Республіки Білорусь | |
24 жовтня 2011 — 16 листопада 2012 | |
Президент | Лукашенко Олександр Григорович |
Попередник | Посада заснована |
Наступник | Шаєв Валентин Петрович |
Народився | 19 червня 1964 Радостове, Берестейська область, Білоруська РСР, СРСР |
Відомий як | офіцер ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Alma mater | Харківське гвардійське вище танкове командне училище, Q50368269? і Академія управління при Президентові Республіки Білорусь (2011) ![]() |
Звання | Генерал-лейтенант |
Нагороди | |
Народився у селянській родині. У 1985 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище, після чого служив у Збройних силах СРСР. У 1992 році закінчив Вищі курси контррозвідки КДБ СРСР.
З 1991 року служив у прикордонних військах і КДБ Білорусі. У 2008 – 2011 роках — начальник Оперативно-аналітичного центру при Президенті Білорусі[1]. У 2011 році закінчив Академію державного управління при Президенті Республіки Білорусь.
Із 24 жовтня 2011 по 16 листопада 2012 року — голова Слідчого комітету Білорусі. З 16 листопада 2012 по 3 вересня 2020 року — голова Комітет державної безпеки Республіки Білорусь. Брав активну участь у придушенні протестів у Білорусі улітку 2020 року. З 3 вересня по 29 жовтня 2020 року — державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь. Із 29 жовтня 2020 року — помічник Президента Республіки Білорусь – інспектор по Брестській області.
Із 31 серпня 2020 року Валерію Вакульчику заборонили в'їзд до Литви, Латвії та Естонії[2]. 2 жовтня 2020 року Вакульчик був внесений до санкційного списку Європейського Союзу[3]; невдовзі до цих санкцій приєдналася Швейцарія[4].
- Орден Вітчизни III ступеня (Білорусь)
- Медаль «60 років Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (Білорусь)
- ↑ Цепной пёс режима. Валерий Вакульчик, руководитель ОАЦ. Белорусский партизан (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Латвія ввела санкції проти Лукашенка і 29 білоруських чиновників. Укрінформ (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ ЕС вводит санкции против 40 белорусских чиновников. Полный список. Настоящее время (рос.). 2 жовтня 2020.
- ↑ Блакаванне рахункаў і забарона на ўезд: да санкцый ЕС далучылася Швейцарыя. Новы Час (біл.). 14 жовтня 2020.
- Валерій Вакульчик — цепний пес режиму Лукашенка [Архівовано 7 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Біографія [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Випускники Харківського гвардійського вищого танкового командного училища
- Нагороджені медаллю «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» (СРСР)
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Кавалери ордена Вітчизни ІІІ ступеня (Білорусь)
- Народились 19 червня
- Народились 1964
- Білоруські військовики
- Голови КДБ Білорусі
- Уродженці Дорогичинського району
- Генерал-лейтенанти
- Білоруські особи у чорному списку ЄС