Валуй (гриб)
Валуй | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Russula foetens Pers. 1796 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Валу́й (Russula foetens Pers.) — вид базидіомікотових грибів родини сироїжкові (Russulaceae).
Назва валуй (волуй), ймовірно, пов'язана з віл («волячий гриб»); припускається також зв'язок з воло[1]. Місцева назва — сироїжка смердюча.
Шапинка 6–10(12–16) см у діаметрі, щільном'ясиста, напівкуляста, згодом опукла, пізніше розпростерта, іноді у центрі увігнута, бурувато-рудувато-вохряна, коричнево- або бурувато-жовта, гола, дуже клейка з вузлувато-рубчастим краєм. Шкірка не знімається. Пластинки жовті, пізніше бурувато-руді. Спорова маса жовта. Спори 8–10×7–9 мкм. Ніжка 4–8×2,5(3) см, дуже щільна, згодом з порожниною, білувата, донизу жовтувата, вохряна. М'якуш щільний, їдкий, жовтуватий, бурувато-жовтуватий, з неприємним запахом.
Росте у листяних та хвойних (соснових) лісах; у липні — жовтні. Зустрічається по всій Україні. Умовно-їстівний гриб.
Вживають до їжі тільки після 15–20-хвилинного відварювання (відвар вилити!). Використовують валуй свіжим, про запас засолюють.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 158–159.
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |