Перейти до вмісту

Вальдемар I Бірґерссон

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вальдемар I Бірґерссон
швед. Waldemar Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1243[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 грудня 1302(1302-12-26)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Замок Нючопінґ (Швеція), Нючепінг, лен Седерманланд, Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовшведська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадакороль Швеції[d][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідФолькунги Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоБіргер Ярл[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиІнгеборг Еріксдоттер Шведська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриCatherine Birgersdotter of Bjelbod, Ingeborg Birgersdotter of Bjelbod, Рікіса Біргерсдоттір, Eric Birgerssond, Магнус III Ладулос, Gregers Birgerssond і Бенґт Бірґерссон Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСофія Данська Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиIngeborg of Swedend[3], Marina Valdemarsdotter of Swedend, Рикса Шведськаd[3], Katarina Valdemarsdotter of Swedend, Margareta Valdemarsdotter av Sveriged і Erik Valdemarssond Редагувати інформацію у Вікіданих

Вальдемар I Бірґерссон (1238—1302) — король Швеції з 1250 до 1275 року. Походив з династії Фолькунґів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Був сином ярла Бірґера та Інґеборґи, сестри короля Еріка XI. Завдяки сильній позиції ярла Бірґера у державі Вальдемара після смерті короля Еріка у 1250 році було обрано новим королем Швеції. Проте до 1266 року ярл Бірґер виконував обов'язки регента, фактично керуючи державою.

За цих обставин Вальдемар I був лише номінальним королем. Водночас ніхто не намагався оспорювати його трон. Після смерті ярла Бірґера почалося повстання братів Вальдемара — Маґнуса та Еріка. Це повстання підтримала Данія, намагаючись послабити королівство, а також деякі незадоволені феодали.

Вальдемар I

Врешті-решт 14 червня 1275 року в битві під Гувою Вальдемар I зазнав поразки від об'єднаних сил своїх супротивників. Внаслідок цього Вальдемара позбавили трону, який посів його брат Маґнус.

Після цього Вальдемар з 1277 до 1278 року керував провінцією Ґотланд. Проте незабаром був відсторонений від влади, а 1288 року Вальдемара ув'язнили у замку Нючепінґ.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Софія (1241—1286), донька Еріка IV Естрідсена, короля Данії

Діти:

  • Інґеборґа (1263—1292)
  • Ерік (1272—1330)
  • Рікіса (1273—1293)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #13606986X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Kyhlberg, Ola Gånget ut min hand (Riddarholmskyrkans stiftargravar Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien, Stockholm: 1997)
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальдемар_I_Бірґерссон&oldid=42891488