Перейти до вмісту

Вальтер Гайтлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вальтер Гайтлер
1937
1937
1937
Народився2 січня 1904(1904-01-02)
Карлсруе, Німеччина
Помер15 листопада 1981(1981-11-15) (77 років)
Цоллікон, Швейцарія
Місце проживанняКарлсруе Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Веймарська республіка
 Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьнімець
Діяльністьфізик, викладач університету, хімік, філософ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМюнхенський університет
Галузьквантова механіка
ЗакладГеттінгенський університет
Бристольський університет
Дублінський інститут передових досліджень
Цюрихський університет
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникКарл Герцфельд
Аспіранти, докторантиCécile DeWitt-Moretted[1]
Lochlainn O'Raifeartaighd[1]
Norbert Straumannd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородимедаль Макса Планка (1968)
премія Марселя Бенуа (1969)
CMNS: Вальтер Гайтлер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вальтер Генріх Гайтлер (нім. Walter Heinrich Heitler, 2 січня 1904 — 15 листопада 1981) — німецький фізик, що зробив внесок у квантову електродинаміку та квантову теорію поля, а також у хімію, побудувавши теорію ковалентного зв'язку.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1922 році Гайтлер завершив навчання у Технічній школі міста Карлсруе. 1923 року він продовжив освіту в Університеті Гумбольдта в Берліні, а в 1924 році в університеті Людвіга Максиміліана у Мюнхені, де його керівником був Арнольд Зоммерфельд. З 1926 по 1927 роки Гайтлер був в аспірантурі на стипендії Фонду Рокфеллера. Потім він працював помічником Макса Борна в Інституті теоретичної фізики Геттінгенського університету, який закінчив у 1929 році, а тоді залишився в ньому доцентом до 1933 року. За цей час Гайтлер отримав ступінь доктора філософії.

У Цюриху, разом з Фріцом Лондоном, Гайтлер застосував квантову механіку для розв'язання проблем сил притягання та відштовхування, наприклад, в молекулах водню. Розв'язанню цих проблем була присвячена їхня праця Wechselwirkung neutraler Atome und homöopolare Bindung nach der Quantenmechanik ( Zeitschrift für Physik 44 (1927) 455—472). У цій роботі хімія побудована на базі квантової механіки. Саме застосування квантової механіки до хімії стане основною темою наукової діяльності Гайтлера.

У Бристолі Гайтлер був науковим співробітником Академічної допоміжної ради в фізичній лабораторії Вілса. Там, серед іншого, він рахом з іншими науковцями, які покинули Німеччину після приходу Гітлера до влади, такими як Ганс Бете і Герберт Фреліх, працював над квантовою теорією поля і квантовою електродинамікою

Разом з Бете Гайтлер опублікував працю щодо виникнення гамма-променів у кулонівському полі атомного ядра, в якій вони представили формулу гальмівного випромінювання Бете-Гайтлера. Гайтлер передбачив існування електрично-нейтрального пі-мезона.

1936 року Гайтлер опублікував свою основну роботи з квантової електродинаміки — Квантову теорія випромінювання, яка стала важливою віхою в подальшому розвитку квантової теорії. Книга багаторазово перевидавалася багатьма мовами.

Після падіння Франції в 1940 році Гайтлера на кілька місяців було інтерновано на острів Мен.

У Бристолі Гайтлер залишався вісім років, аж доки в 1941 році він не став професором Дублінского інституту передових досліджень, який був організований Ервіном Шредінгером, на той час директором школи теоретичної фізики. Протягом 1942—1943 навчального року Гайтлер підготував курс з хвильової механіки. Ці записки стали основою для його книги «Елементарна хвильова механіка: Вступний курс лекцій», опублікованої в 1943 році. Ця книжка перевидавалася кілька разів і була перекладена франзуцькою, італійською та німецькою мовами. Пізніше вона в переробленому вигляді як «Елементарна хвильова механіка з додатками до квантової хімії» виходила друком в 1956 та 1961 роках.

Після того як в 1946 році Шредінгер пішов у відставку, Гайтлер став директором школи теоретичної фізики. На цій посаді він залишався до 1949 року коли прийняв пропозицію Цюрихського університету і перейшов туди професором та директором Інституту теоретичної фізики. На цій посаді він залишався до 1974 року.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Фізика

[ред. | ред. код]
  • Елементарна хвильова механіка: Вступний курс лекцій, WSE Hickson (Оксфорд, 1943)
  • Елементарна хвильова механіка(Оксфорд, 1945, 1946, 1948, 1950)
  • Квантова теорія випромінювання(Clarendon Press, 1936, 1944, 1947, 1949, 1950, 1953, 1954, 1957, 1960, 1966, 1970)
    • Квантовая теорія випромінювання(Dover, 1984)
  • 14 Offprints: 1928—1947(1947)
  • елементов Mécanique Ondulatoire(Преси UNIVERSITAIRES де Франс ", PUF, Париж, 1949, 1964)
  • Elementi ді MECCANICA OndulatoriaCon presentazione ді Р. Ciusa (Zuffi, Болонья, 1949)
  • Елементарна Хвильова механіка з додатками до квантової хімії(Оксфордський університет, 1956, 1958, 1961, 1969)
  • «Квантова теорія випромінювання [російський переклад]» (Москва, 1956)
  • лекціі з проблем, пов'язаних з кінцевих Розмір елементарних частинок (Тата Інституту фундаментальних досліджень. Лекції з математики та фізики. Фізиці)(Тата Інституту фундаментальних досліджень, 1961)
  • Вальтер Гайтлер і Клаусом Мюллером Elementare Wellenmechanik'(Vieweg, 1961)
  • Elementare Wellenmechanik. Mit Anwendung AUF померти Quantenchemie.(Vieweg Friedr. І Сон Вер, 1961)
  • Wahrheit унд Richtigkeit в день exakten Wissenschaften. Abhandlungen дер Mathematisch naturwissenschaftlichen-Klasse. Jahrgang 1972 році. Nr. 3.(Akademie дер Wissenschaften унд дер Література. Майнц, Akademie Verlag дер дер Wissenschaften унд дер Література, Kommission BEI Франца Штайнера Verlag, Вісбаден, 1972)
  • Komplementarität фон lebloser унд lebender Materie. Abhandlungen дер Mathematisch Naturwissenschaftlichen-Klasse, Jahrg. 1976, Nr. 1(Майнц, Akademie Verlag дер дер Wissenschaften унд дер Література, Kommission BEI F. Штайнер, 1976)

Наука і релігія

[ред. | ред. код]
  • Walter Heitler Der Mensch und die naturwissenschaftliche Erkenntnis (Vieweg Friedr. & Sohn Ver, 1961, 1962, 1964, 1966, 1984)
  • Walter Heitler Man and Science (Oliver and Boyd, 1963)
  • Walter Heitler Die Frage nach dem Sinn der Evolution (Herder, 1969)
  • Walter Heitler Naturphilosophische Streifzüge (Vieweg Friedr. & Sohn Ver, 1970, 1984)
  • W. Heitler Naturwissenschaft ist Geisteswissenschaft (Zürich : Verl. die Waage, 1972)
  • K. Rahner, H.R. Schlette, B. Welte, R. Affemann, D. Savramis, W. Heitler Gott in dieser Zeit (C. H. Beck, 1972) ISBN 340602484X
  • Walter Heitler Die Natur und das Göttliche (Klett & Balmer; 1. Aufl edition, 1974) ISBN 978-3720690010
  • Walter Heitler La Nature et Le Divin (A la Baconniere, 1977)
  • Walter Heitler Schöpfung, die Öffnung der Naturwissenschaft zum Göttlichen (Verlag der Arche, 1979) ISBN 978-3716016633
  • Walter Heitler Schöpfung als Gottesbeweis. Die Öffnung der Naturwissenschaft zum Göttlichen (1979)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ненсі Торндайка Грінспен, «Кінець Деякі світу: Життя і науки Макс Борн» (Basic Books, 2005) ISBN 0-7382-0693-8.
  • Мехра, Джагдіш, і Гельмут Rechenbergісторіческого розвитку квантової теорії. Том 5 Ервіна Шредінгера і зростання Хвильова механіка. Частина 1 Шредінгера у Відні та Цюриху 1887—1925.(Springer, 2001) ISBN 0-387-95179-2
  • Помех, Максконцептуальную розробку квантової механіки(McGraw-Hill, 1966)
  • Мур, УолтерШредінгера: Життя і думки(Кембридж, 1992) ISBN 0-521-43767-9

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Інтерв'ю з Вальтером Heitler Джон Heilbron (18 березня 1963. Архіви з історії квантової фізики)
  • Л. O'Raifeartaigh та Г. Rasche: Вальтер Heitler 1904-81, вСоздателі математики, Ірландська Підключення, изд. Кен Х'юстон, Університетський коледж Дубліна Пресс, 2000.
  • Сер Невілл Мотт, FRS: Вальтер Генріх Heitler 1904—1981, вБіографіческіе Спогади-сиротами з Королівського товариства, том 28, 141 (листопад 1982 рік).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Лауреати премії Бенуа 1920 року. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 3 січня 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_Гайтлер&oldid=35570901