Варна (лінійний корабель)
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Миколаївське адміралтейство |
| Закладений: | 4 жовтня 1838 |
| Спуск на воду: | 26 липня 1842 |
| Потоплений: | 11 вересня 1854 |
| Доля: | затоплений на фарватері біля входу на Севастопольський рейд між Костянтинівською та Олександрівською батареями у 1854 році |
| Статус: | потонув |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | лінійний корабель |
| Тип: | «Султан Махмуд» |
| Водотоннажність: | 3790 т |
| Довжина: | 60,2 м |
| Ширина: | 16,2 м |
| Осадка: | 7,2 м |
| Екіпаж: | 750 осіб |
| Озброєння: | 84—96 гармат |
«Ва́рна» — 84-гарматний вітрильний лінійний корабель типу «Султан Махмуд» Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на честь захоплення російськими військами 29 вересня 1828 року турецької фортеці Варна.
Один із восьми вітрильних 84-гарматних лінійних кораблів типу «Султан Махмуд», що будувалися в Миколаєві з 1836 по 1845 рік. Прототипом серії слугував корабель «Силістрія». Кругла корма цих кораблів підвищувала міцність корпусу, в його наборі використовували металеві деталі, а прядив'яні канати замінили на якір-ланцюги[1]. Водотоннажність корабля становила 3790 тонн, довжина між перпендикулярами — 60,15 метра, ширина — 16 метрів, осадка — 7,21 метра[2][3].
Озброєння корабля в різні роки становило різну кількість гармат. Так, спочатку озброєння «Варни» складалося з двадцяти шести 36-фунтових довгоствольних гармат і чотирьох 1-пудових єдинорогів на нижній палубі. На верхній палубі розміщувалися тридцять дві 36-фунтові короткоствольні гармати. Ще двадцять 24-фунтових гармат, дві 24-фунтові, шість 18-фунтових, дві 12-фунтові і дві 8-фунтові карронади знаходилися на баці і чвертьпалубі[4].
У 1853 році склад батареї дещо змінився: з озброєння на баці і чвертьпалубі залишили тільки двадцять 24-фунтових гармат. Станом на 1854 рік озброєння корабля складалося з двадцяти шести 36-фунтових довгоствольних гармат і чотирьох єдинорогів на нижній палубі, тридцяти двох 36-футових короткоствольних гармат на верхній палубі, двадцяти 24-футових гармат на баці і чвертьпалубі, а також шістьох 18-футових короткоствольних гармат на кормі[4][5]. Екіпаж корабля складав 750 осіб[2].
Корабель названо на честь захоплення турецької фортеці Варна російською армією за сприяння Чорноморського флоту 29 вересня 1828 року[3]. На лицьовому боці закладної дошки було нанесено гравіювання: «84-пуш. корабель. Закладений у присутності пп. головного командира Чорноморського флоту і портів генерал-ад'ютанта, віцеадмірала і кавалера Лазарєва 1-го, начальника штабу контрадмірала Хрущова, оберінтенданта контрадмірала Дмитрієва і виконуючого посаду начальника корпусу корабельних інженерів підполковника Воробйова», а на звороті: «Будівельник корпусу корабельних інженерів підполковник Воробйов. Жовтня 4 дня 1838 року. Миколаїв»[6].
Закладений у Миколаєві на стапелі Миколаївського адміралтейства 4 жовтня 1838 року, головний будівник — інженер-полковник корпусу корабельних інженерів І. Д. Воробйов[7]. Після спуску на воду 26 липня 1842 року перейшов до Севастополя і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[8].
Під час військової кампанії Російської імперії у 1843 році брав участь у тривалій операції з перекидання військ в нещодавно завойовані укріплення на Кавказі, захоплені під час російсько-турецької війни 1828—1829 роках. У серпні та вересні перебував у складі ескадри, яка перевозила війська 13-ї дивізії з Одеси до Севастополя[1].
У кампанії 1844, 1845, 1847, 1848, 1849 і 1852 років у складі ескадр кораблів Чорноморського флоту брав участь у практичних плаваннях у Чорному морі. З червня до серпня 1853 року також перебував у складі практичної ескадри в Чорному морі, зокрема 29 червня брав участь у навчальній битві, а під час навчальної атаки флоту на Севастопольський рейд 12 серпня перебував на боці сторони, що обороняється. У кампанію того ж року з 17 вересня по 2 жовтня у складі ескадри віцеадмірала П. С. Нахімова брав участь у перевезенні військ із Севастополя до Сухум-Кале. Так, на кораблі було перевезено 910 солдатів і офіцерів Брестського полку 13-ї дивізії[3].
Брав участь у Кримській війні. В грудні 1853 року корабель був поставлений в док у Севастопольському порту, а екіпаж корабля на час ремонту приписали до Миколаївської батареї. У січні наступного 1854 року ремонт корабля було завершено, а у квітні того ж року його вивели на рейд біля Інженерної бухти[2].
11 вересня 1854 року корабель «Варна» серед п'яти застарілих лінійних кораблів і двох фрегатів був затоплений на фарватері біля входу на Севастопольський рейд між Костянтинівською та Олександрівською батареями з метою загородження входу ворожих суден на рейд. Після війни під час розчищення Севастопольської бухти корпус корабля було підірвано[2][3].
- М. О. Григор'єв (1843—1847);
- С. Г. Алексєєв (1848—1854);
- А. І. Ніконов (1854).
- ↑ а б Корабль «Варна» (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 19 березня 2024.
- ↑ а б в г Окороков, А. В. (2016). Свод объектов подводного культурного наследия (рос.). Москва: Институт наследия. с. 72—73. ISBN 978-5-86443-211-2.
- ↑ а б в г Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 146. ISBN 5-203-01788-3.
- ↑ а б Tredrea, John; Sozaev, Eduard (2010). Russian Warships in the Age of Sail 1696—1860: Design, Construction, Careers and Fates (англ.). Barnsley: Seaforth. с. 581—582. ISBN 978-1-84832-058-1.
- ↑ Широкорад, А. Б. (2007). 200 лет парусного флота России (рос.). Москва: Вече. с. 304—305. ISBN 978-5-9533-1517-3.
- ↑ Дыгало, В. А. (1993). Цветков, И. Ф. (ред.). Флот государства Российского. Откуда и что на флоте пошло (рос.). Москва: Издательская группа «Прогресс», «Пангея». с. 84—85. ISBN 5-01-003952-4.
- ↑ Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: июль (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 19 березня 2024.
- ↑ Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)