Варнсдорф
Місто
Варнсдорф
Varnsdorf
Координати 50°54′42″ пн. ш. 14°37′06″ сх. д. / 50.911612411446° пн. ш. 14.618353683386° сх. д.
|
Варнсдорф (чеськ. Varnsdorf, нім. Warnsdorf) або Варночиці (в-луж. і н-луж. Warnoćicy) — місто на півночі Чехії, в окрузі Дечин Устецького краю.
Розташоване на південному сході Шлукновського виступу. Через місто протікає ріка Мандава. Варнсдорф з трьох боків оточений Німеччиною; знаходиться за 32 км на схід від Дечина і за 34 км на північний захід від Ліберця. У місті знаходяться пункти пропуску через кордон з Німеччиною: автомобільні Варнсдорф-Зайфгеннерсдорф і Варнсдорф-Гросшенау і транзитна залізнична гілка з Циттау в Айбау.
Варнсдорф є другим за кількістю населення містом округу Дечин і складається з міських районів Варнсдорф, Студанка і Светліни. Є центром муніципалітету з розширеними повноваженнями, який крім самого Варнсдорфа включає громади Горні-Подлужи, Дольні-Подлужи, Їржетін под Єдловоу, Рибніште і Хршібска.
Історія міста починається у другій половині XIV століття з виникненням землеробських господарств.
Назва Варнсдорф означає село Вернара. Вперше цю назву згадує циттауська хроніка в 1341 у зв'язку з Їндржіхом з Варнсдорфа. Існує легенда, що Вернар попереджав (нім. warnen — попереджати, оповіщати) мандрівників про грабіжників, які водилися в околицях Варнсдорфа.
На відміну від інших міст в прикордонні, Варнсдорф ніколи не перейменовувався і не мав чеської назви[8].
Область, де зараз знаходиться Варнсдорф, була заселена ще на початку нашої ери, коли на території Богемії жило германське плем'я маркоманів, а в Верхній Лужиці — плем'я семнонів. Після поразок, які ці племена зазнали від римлян, край на кілька століть перетворився в безлюдну глушину з непрохідними лісами[9].
На землі Варнсдорфа перше село виникло приблизно в 1200 і його власником був шляхетський рід Берків. Згодом край належав Вартенберкам (починаючи з 1310), а потім Шлейніцам (з 1494)[10]. Економіка краю зросла завдяки видобутку срібла в Їржетіні под Єдловоу.
До кінця XIV століття у Варнсдорфі знаходився лицарський маєток. Від нього походить сучасний герб міста: білий півмісяць і зірка на синьому тлі. Гуситський рух практично не зачепив ці землі, які були під охороною Циттау.
У 1570 Варнсдорф став самостійним маєтком, яким залишався до кінця Тридцятилітньої війни. В 1620 маєток було конфісковано і в 1641 приєднано до румбуркського маєтку. Під час Тридцятилітньої війни Варнсдорф був зайнятий шведськими військами[11]. У 1642 був знищений замок Тольштейн, що знаходився за 7 км[12]. Після війни некатолицьке населення (близько 250 чоловік) емігрувало в сусідню Саксонію[13]. У 1678 у Варнсдорфі жило 600 мешканців.
У 1681 маєток викупив рід Ліхтеншейтнів[14] і володів ним до 1919.
На початку XVIII століття в місті почала розвиватися текстильна промисловість, передусім полотняні мануфактури. У 1777 була заснована фірма Фреліх[15], яка з 1790 виробляла вельвет.
Після Наполеонівських воєн місцеві підприємці почали провозити контрабандою англійську пряжу з Саксонії, що призвело до безробіття. З 1817 по 1837 пройшов ряд успішних виступів робітників, які організовано боролися з фабрикантами і контрабандою.
28 березня 1829 в місті сталася велика пожежа, був значно пошкоджений костел святих Петра і Павла, знищені костельні дзвони, годинник, орган і люстра[16].
У 1849 шість сіл на місці сучасного Варнсдорф об'єдналися в одне, яке налічувало 9600 жителів[17]. У 1868, коли поселення вважалося найбільшою селом Австро-Угорщини, статус був підвищений до міста[18]. Населення тоді становило 14000 мешканців.
В цьому ж році у Варнсдорф приїхав перший поїзд з Дечина, і завдяки залізничному сполученню активізувався розвиток промисловості, перш за все машинобудівної та текстильної. У другій половині XIX століття місто мало прізвисько «маленький Манчестер чеської Голландії».
У 1872 році була заснована місцева єпархія Старокатолицької церкви.
Чеський історик Йозеф Вітезслав Шимак описав Варнсдорф кінця XIX століття досить невтішно: «У Варнсдорфа по-справжньому непривабливий вигляд, навіть сумний. У ньому немає власне вулиць, лише дороги і шосе. Фабрики-довгобуди без дахів, непривітні, брудні двори упереміш з дерев'яними будинками і низькими халупами робітників»[19].
У 1896 у місті відбулась районна сільсько-промислова виставка[20]. На початку XX століття тут було біля 160 фабрик, і майже 80 % жителів працювало у промисловому виробництві. У 1900 пройшов рух працівників мануфактур з вимогою десятигодинного робочого дня, який зібрав 3000 робочих[21].
Під час Першої світової війни почалися труднощі з поставками, нестача продуктів і епідемія тифу.
У 1918 текстильне виробництво виявилося в глибокій кризі, після якої вже ніколи не досягло колишнього рівня. Причиною став розвал Австро-Угорщини, внаслідок чого значна частина покупців продукції раптово виявилася за кордоном[22].
У 1930 до чеської національності себе відносили тільки 6,6 % населення міста. Великою популярністю в місті користувалася Судето-німецька партія Конрада Генляйна. У 1938 агресивність прихильників Генляйна росла і збільшилася кількість сутичок з прикордонниками. 23 вересня у Варнсдорф вступила чехословацька армія. 30 вересня було підписано Мюнхенську угоду і 2 жовтня місто зайняли війська Третього рейху.
Військові події 1939—1945 років практично не торкнулися Варнсдорфа. З кінця 1943 місто було заповнене біженцями із зруйнованих німецьких міст і з східного фронту[23]. Перед кінцем Другої світової війни в 1945 відбулася публічна страта Рудольфа Поссельта, німця, який відмовився знову відправитися в складі німецької армії на східний фронт.
Перша частина Червоної Армії увійшла в Варнсдорф 9 травня 1945, а 19 травня прийшла чехословацька армія. 22 червня 1945 пройшло перше стихійне виселення німців, а 19 липня — друге. Після Потсдамської конференції стихійні виселення закінчилися. Наступне виселення німецького населення йшло як в окупаційні зони в західній Німеччині, так і в радянські зони і в місця, заселені переважно чехами.
5 березня 1947 відбувся страйк[24], в якому взяло участь 10000 чоловік. Він був викликаний суперечкою про фабрику колишнього власника, німця єврейського походження Еміля Беєра, який прибув з еміграції і домагався повернення фабрики. Місцева рада депутатів вирішила, що фабрику буде йому повернуто, але під тиском страйкуючих суд це рішення скасував.
У 1948 році в місті шляхом об'єднання дрібних фабрик і виробництв з'явилося три великих підприємства: Velveta, Elite і TOS Varnsdorf. У 1967 був відкритий прикордонний перехід в Німеччину[25]. У відкритті переходу брав участь президент Антонін Новотни[26].
Було побудовано водосховище під назвою Машіняк і з'явився кінотеатр Панорама. У соціалістичний період в місті побудували панельні мікрорайони і були зруйновані деякі історичні об'єкти, наприклад готель Біржа на площі (1642) або Ганішув дім[27], в якому знаходилася бібліотека.
У 1961 Варнсдорф був урочисто оголошений зразковим прикордонним містом.[26]
У 1980 році село Студанка була приєднана до Варнсдорфа[28].
На перших виборах після Оксамитової революції в листопаді 1990 переміг Громадянський форум, старостою міста був обраний Едуард Вебр.
У 1995 було засновано товариство «Малий регіон Мандава— Шпрее», до якого увійшли міста по обидва боки кордону (Сохланд, Шлукнов, Еберсбах, Їржіков, Румбурк, Нойгерсдорф, Варнсдорф, Дольні Подлужи, Гросшенау і Вальтерсдорф).
В 1996 заснована єпископська гімназія Варнсдорф.
У 1997 відкрився перший супермаркет — Білла.
2 липня 1999 Варнсдорф відвідав президент Вацлав Гавел[29], а 17 жовтня 2007 президент Вацлав Клаус[30].
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
|
- ↑ а б Варнсдорф // Варлен — Венглейн (БСЭ1) — 1928. — Т. 9. — С. 22.
- ↑ а б Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- ↑ а б Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ Школьный учебник по краеведению Шлукновского выступа, стр. 206, ISBN 978-80-254-1704-1, далее — Краеведение
- ↑ Palme Kavanová Alois Věra, Varnsdorf a jeho historické pamětihodnosti od založení až do roku 1850, ISBN 80-238-4206-4, стр. 7, далее — Palme
- ↑ Palme, стр. 12
- ↑ Josef Fiala. Варнсдорф, краткая история, 1993, Румбурк, стр. 12, далее Fiala
- ↑ Palme, стр. 176
- ↑ Fiala, стр. 18
- ↑ Palme, стр. 14
- ↑ Fiala, стр. 17.
- ↑ Варнсдорф, стр. 139.
- ↑ Fiala, стр. 21.
- ↑ Město Varnsdorf: Vítáme Vás…. Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Варнсдорф, стр. 77.
- ↑ Краеведение, стр. 83.
- ↑ Fiala, стр. 26.
- ↑ Варнсдорф, стр. 7.
- ↑ Fiala, стр. 33.
- ↑ Fiala, стр. 34.
- ↑ Fiala, стр. 42.
- ↑ а б Варнсдорф, стр. 346.
- ↑ Йиржи Томашек. Журнал «Дечинские краеведческие новости», 4-XII, 1995
- ↑ Fiala, стр. 47.
- ↑ Краеведение, стр. 94.
- ↑ Varnsdorf: Prezident Václav Klaus navštíví Varnsdorf. Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- ↑ Český statistický úřad (unspecified title)
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- Офіційний сайт міста [Архівовано 7 лютого 2004 у Wayback Machine.]