Перейти до вмісту

Варнсдорф

Координати: 50°54′42″ пн. ш. 14°37′06″ сх. д. / 50.911612411446° пн. ш. 14.618353683386° сх. д. / 50.911612411446; 14.618353683386
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Місто
Варнсдорф
Varnsdorf

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 50°54′42″ пн. ш. 14°37′06″ сх. д. / 50.911612411446° пн. ш. 14.618353683386° сх. д. / 50.911612411446; 14.618353683386

Країна  Чехія[1]
Край Устецький край
Округ Дечин
Межує з

сусідні нас. пункти
Гросшенау, Зайфгеннерсдорф, Лойтерсдорф, Horní Podlužíd, Красна Ліпа, Румбурк, Dolní Podlužíd, Rybništěd ?
Внутрішній поділ
  • Studánkad[2], Světliny 1. díld[2], Varnsdorfd
    • Староста Роланд Соллох
    Перша згадка 1341[3] або 1352[4]
    Місто з 1804
    Площа 26,233602 км²[5]
    Висота центру 332 м
    Населення 14 716 осіб (1 січня 2024)[6]
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Поштовий індекс 407 47[7], 407 52[7]
    Автомобільний код DC
    GeoNames 3063375
    OSM r439609  ·R
    Код LAU (NUTS) CZ562882
    Офіційний сайт varnsdorf.cz
    Варнсдорф. Карта розташування: Чехія
    Варнсдорф
    Варнсдорф
    Варнсдорф (Чехія)
    Варнсдорф. Карта розташування: Устецький край
    Варнсдорф
    Варнсдорф
    Варнсдорф (Устецький край)
    Мапа

    Варнсдорф (чеськ. Varnsdorf, нім. Warnsdorf) або Варночиці (в-луж. і н-луж. Warnoćicy) — місто на півночі Чехії, в окрузі Дечин Устецького краю.

    Розташоване на південному сході Шлукновського виступу. Через місто протікає ріка Мандава. Варнсдорф з трьох боків оточений Німеччиною; знаходиться за 32 км на схід від Дечина і за 34 км на північний захід від Ліберця. У місті знаходяться пункти пропуску через кордон з Німеччиною: автомобільні Варнсдорф-Зайфгеннерсдорф і Варнсдорф-Гросшенау і транзитна залізнична гілка з Циттау в Айбау.

    Варнсдорф є другим за кількістю населення містом округу Дечин і складається з міських районів Варнсдорф, Студанка і Светліни. Є центром муніципалітету з розширеними повноваженнями, який крім самого Варнсдорфа включає громади Горні-Подлужи, Дольні-Подлужи, Їржетін под Єдловоу, Рибніште і Хршібска.

    Назва

    [ред. | ред. код]
    Громада Варнсдорф на мапі

    Історія міста починається у другій половині XIV століття з виникненням землеробських господарств.

    Назва Варнсдорф означає село Вернара. Вперше цю назву згадує циттауська хроніка в 1341 у зв'язку з Їндржіхом з Варнсдорфа. Існує легенда, що Вернар попереджав (нім. warnen — попереджати, оповіщати) мандрівників про грабіжників, які водилися в околицях Варнсдорфа.

    На відміну від інших міст в прикордонні, Варнсдорф ніколи не перейменовувався і не мав чеської назви[8].

    Історія

    [ред. | ред. код]
    Вид на Варнсдорф в 1821

    Створення

    [ред. | ред. код]

    Область, де зараз знаходиться Варнсдорф, була заселена ще на початку нашої ери, коли на території Богемії жило германське плем'я маркоманів, а в Верхній Лужиці — плем'я семнонів. Після поразок, які ці племена зазнали від римлян, край на кілька століть перетворився в безлюдну глушину з непрохідними лісами[9].

    На землі Варнсдорфа перше село виникло приблизно в 1200 і його власником був шляхетський рід Берків. Згодом край належав Вартенберкам (починаючи з 1310), а потім Шлейніцам (з 1494)[10]. Економіка краю зросла завдяки видобутку срібла в Їржетіні под Єдловоу.

    До кінця XIV століття у Варнсдорфі знаходився лицарський маєток. Від нього походить сучасний герб міста: білий півмісяць і зірка на синьому тлі. Гуситський рух практично не зачепив ці землі, які були під охороною Циттау.

    Новий час

    [ред. | ред. код]
    Фреліхівська фабрика в 1850, найстаріша фотографія Варнсдорфа

    У 1570 Варнсдорф став самостійним маєтком, яким залишався до кінця Тридцятилітньої війни. В 1620 маєток було конфісковано і в 1641 приєднано до румбуркського маєтку. Під час Тридцятилітньої війни Варнсдорф був зайнятий шведськими військами[11]. У 1642 був знищений замок Тольштейн, що знаходився за 7 км[12]. Після війни некатолицьке населення (близько 250 чоловік) емігрувало в сусідню Саксонію[13]. У 1678 у Варнсдорфі жило 600 мешканців.

    У 1681 маєток викупив рід Ліхтеншейтнів[14] і володів ним до 1919.

    На початку XVIII століття в місті почала розвиватися текстильна промисловість, передусім полотняні мануфактури. У 1777 була заснована фірма Фреліх[15], яка з 1790 виробляла вельвет.

    Після Наполеонівських воєн місцеві підприємці почали провозити контрабандою англійську пряжу з Саксонії, що призвело до безробіття. З 1817 по 1837 пройшов ряд успішних виступів робітників, які організовано боролися з фабрикантами і контрабандою.

    28 березня 1829 в місті сталася велика пожежа, був значно пошкоджений костел святих Петра і Павла, знищені костельні дзвони, годинник, орган і люстра[16].

    Період 1848—1945

    [ред. | ред. код]
    Фреліхівська фабрика з Середнім млином, який працював до 1870

    У 1849 шість сіл на місці сучасного Варнсдорф об'єдналися в одне, яке налічувало 9600 жителів[17]. У 1868, коли поселення вважалося найбільшою селом Австро-Угорщини, статус був підвищений до міста[18]. Населення тоді становило 14000 мешканців.

    В цьому ж році у Варнсдорф приїхав перший поїзд з Дечина, і завдяки залізничному сполученню активізувався розвиток промисловості, перш за все машинобудівної та текстильної. У другій половині XIX століття місто мало прізвисько «маленький Манчестер чеської Голландії».

    У 1872 році була заснована місцева єпархія Старокатолицької церкви.

    Чеський історик Йозеф Вітезслав Шимак описав Варнсдорф кінця XIX століття досить невтішно: «У Варнсдорфа по-справжньому непривабливий вигляд, навіть сумний. У ньому немає власне вулиць, лише дороги і шосе. Фабрики-довгобуди без дахів, непривітні, брудні двори упереміш з дерев'яними будинками і низькими халупами робітників»[19].

    У 1896 у місті відбулась районна сільсько-промислова виставка[20]. На початку XX століття тут було біля 160 фабрик, і майже 80 % жителів працювало у промисловому виробництві. У 1900 пройшов рух працівників мануфактур з вимогою десятигодинного робочого дня, який зібрав 3000 робочих[21].

    Під час Першої світової війни почалися труднощі з поставками, нестача продуктів і епідемія тифу.

    У 1918 текстильне виробництво виявилося в глибокій кризі, після якої вже ніколи не досягло колишнього рівня. Причиною став розвал Австро-Угорщини, внаслідок чого значна частина покупців продукції раптово виявилася за кордоном[22].

    У 1930 до чеської національності себе відносили тільки 6,6 % населення міста. Великою популярністю в місті користувалася Судето-німецька партія Конрада Генляйна. У 1938 агресивність прихильників Генляйна росла і збільшилася кількість сутичок з прикордонниками. 23 вересня у Варнсдорф вступила чехословацька армія. 30 вересня було підписано Мюнхенську угоду і 2 жовтня місто зайняли війська Третього рейху.

    Військові події 1939—1945 років практично не торкнулися Варнсдорфа. З кінця 1943 місто було заповнене біженцями із зруйнованих німецьких міст і з східного фронту[23]. Перед кінцем Другої світової війни в 1945 відбулася публічна страта Рудольфа Поссельта, німця, який відмовився знову відправитися в складі німецької армії на східний фронт.

    Національний проспект

    Сучасність

    [ред. | ред. код]

    Перша частина Червоної Армії увійшла в Варнсдорф 9 травня 1945, а 19 травня прийшла чехословацька армія. 22 червня 1945 пройшло перше стихійне виселення німців, а 19 липня — друге. Після Потсдамської конференції стихійні виселення закінчилися. Наступне виселення німецького населення йшло як в окупаційні зони в західній Німеччині, так і в радянські зони і в місця, заселені переважно чехами.

    5 березня 1947 відбувся страйк[24], в якому взяло участь 10000 чоловік. Він був викликаний суперечкою про фабрику колишнього власника, німця єврейського походження Еміля Беєра, який прибув з еміграції і домагався повернення фабрики. Місцева рада депутатів вирішила, що фабрику буде йому повернуто, але під тиском страйкуючих суд це рішення скасував.

    У 1948 році в місті шляхом об'єднання дрібних фабрик і виробництв з'явилося три великих підприємства: Velveta, Elite і TOS Varnsdorf. У 1967 був відкритий прикордонний перехід в Німеччину[25]. У відкритті переходу брав участь президент Антонін Новотни[26].

    Було побудовано водосховище під назвою Машіняк і з'явився кінотеатр Панорама. У соціалістичний період в місті побудували панельні мікрорайони і були зруйновані деякі історичні об'єкти, наприклад готель Біржа на площі (1642) або Ганішув дім[27], в якому знаходилася бібліотека.

    У 1961 Варнсдорф був урочисто оголошений зразковим прикордонним містом.[26]

    У 1980 році село Студанка була приєднана до Варнсдорфа[28].

    На перших виборах після Оксамитової революції в листопаді 1990 переміг Громадянський форум, старостою міста був обраний Едуард Вебр.

    У 1995 було засновано товариство «Малий регіон Мандава— Шпрее», до якого увійшли міста по обидва боки кордону (Сохланд, Шлукнов, Еберсбах, Їржіков, Румбурк, Нойгерсдорф, Варнсдорф, Дольні Подлужи, Гросшенау і Вальтерсдорф).

    В 1996 заснована єпископська гімназія Варнсдорф.

    У 1997 відкрився перший супермаркет — Білла.

    2 липня 1999 Варнсдорф відвідав президент Вацлав Гавел[29], а 17 жовтня 2007 президент Вацлав Клаус[30].

    Населення

    [ред. | ред. код]
    Рік Чисельність
    1869 13 180 [4]
    1869 15 610 [31]
    1880 17 604 [31]
    1880 15 162 [4]
    1890 20 654 [31]
    1900 23 501 [31]
    1910 25 589 [31]
    1921 22 242 [31]
    1930 24 742 [31]
    Рік Чисельність
    1930 22 621 [4]
    1950 15 782 [31]
    1950 15 043 [4]
    1961 14 089 [31]
    1961 13 463 [4]
    1970 14 006 [4]
    1970 14 512 [31]
    1980 16 356 [4]
    1980 16 356 [31]
    Рік Чисельність
    1991 16 266 [4]
    1991 16 266 [31]
    2001 16 040 [4]
    2001 16 040 [31]
    2011 15 263 [4]
    2014 15 664 [32]
    2016 15 611 [33]
    2017 15 477 [34]
    2018 15 429 [35]
    Рік Чисельність
    2019 15 297 [36]
    2020 15 193 [37]
    2021 15 117 [38]
    2021 14 390 [39]
    2022 14 738 [40]
    2023 14 837 [41]
    2024 14 716 [6]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б Варнсдорф // Варлен — Венглейн (БСЭ1) — 1928. — Т. 9. — С. 22.
    2. ↑ а б Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
    3. ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    4. ↑ а б в г д е ж и к л м Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    5. ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
    6. ↑ а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
    7. ↑ а б Register of territorial identification, addresses and real estates
    8. ↑ Школьный учебник по краеведению Шлукновского выступа, стр. 206, ISBN 978-80-254-1704-1, далее — Краеведение
    9. ↑ Palme Kavanová Alois Věra, Varnsdorf a jeho historické pamětihodnosti od založení až do roku 1850, ISBN 80-238-4206-4, стр. 7, далее — Palme
    10. ↑ Palme, стр. 12
    11. ↑ Josef Fiala. Варнсдорф, краткая история, 1993, Румбурк, стр. 12, далее Fiala
    12. ↑ Palme, стр. 176
    13. ↑ Fiala, стр. 18
    14. ↑ Palme, стр. 14
    15. ↑ Fiala, стр. 17.
    16. ↑ Варнсдорф, стр. 139.
    17. ↑ Fiala, стр. 21.
    18. ↑ Město Varnsdorf: Vítáme Vás…. Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 8 січня 2021.
    19. ↑ Варнсдорф, стр. 77.
    20. ↑ Краеведение, стр. 83.
    21. ↑ Fiala, стр. 26.
    22. ↑ Варнсдорф, стр. 7.
    23. ↑ Fiala, стр. 33.
    24. ↑ Fiala, стр. 34.
    25. ↑ Fiala, стр. 42.
    26. ↑ а б Варнсдорф, стр. 346.
    27. ↑ Йиржи Томашек. Журнал «Дечинские краеведческие новости», 4-XII, 1995
    28. ↑ Fiala, стр. 47.
    29. ↑ Краеведение, стр. 94.
    30. ↑ Varnsdorf: Prezident Václav Klaus navštíví Varnsdorf. Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 8 січня 2021.
    31. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
    32. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
    33. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
    34. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
    35. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
    36. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
    37. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
    38. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
    39. ↑ Český statistický úřad (unspecified title)
    40. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
    41. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Варнсдорф&oldid=44168599