Васильєв Борис Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.
Васильєв Борис Львович
Васильев Борис Львович
Народився21 травня 1924(1924-05-21)[1][2][…]
Смоленськ, РРФСР
Помер11 березня 2013(2013-03-11)[1][3] (88 років)
Москва, Росія
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьписьменник
Alma materВійськова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Мова творівросійська
Роки активностіз 1958
Жанрповість
Magnum opusА зорі тут тихі
ЧленствоСП СРСР і СК СРСР
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Почесна грамота Президента Російської Федерації Державна премія СРСР Премія Ленінського комсомолу
CMNS: Васильєв Борис Львович у Вікісховищі

Борис Львович Васильєв (рос. Васильев Борис Львович; 21 травня 1924(19240521), Смоленськ, Російська РФСР — 11 березня 2013, Москва, Росія[4]) — російський воєнний письменник, автор повістей «А зорі тут тихі», «Завтра була війна» та інших. Лауреат Державної премії СРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1941 пішов на фронт добровольцем у складі винищувального комсомольського батальйону. Під час бойової висадки 16 березня 1943 потрапив на мінну розтяжку і з тяжкою контузією був доставлений в госпіталь.

Восени 1943 року вступив у Військову академію бронетанкових і механізованих військ. Після закінчення академії в 1946 році працював випробувачем колісних і гусеничних машин на Уралі, а в 1954 звільнився з армії, заявивши, що хоче займатися літературою.

Творчість

[ред. | ред. код]

Основною темою творів Бориса Васильєва була війна і долі військового покоління.

Перший твір Бориса Васильєва — п'єса «Танкісти» — потрапив під заборону. Виставу за п'єсою поставив Центральний театр Радянської Армії, але незадовго до прем'єри її заборонило Головне політичне управління армії.

Серед його доробку — повість «Загибель богинь», романи «У списках не значився», «Не стріляйте білих лебедів».

Багато з його творів екранізовані.

У 1970 Iван Рассомахин за повістю «А зорі тут тихі» зняв «однойменний телефільм» на Ленінградської Студії Телебачення (СРСР, 1970)

У 1972 Станіслав Ростоцький за повістю «А зорі тут тихі» зняв однойменний фільм.

Стрічка про «ворогів народу» і життя старшокласників у передвоєнні роки «Завтра була війна», яка стала дипломною роботою Юрія Кари, вийшла на екрани в 1987 році і зібрала багато радянських і зарубіжних кінопремій.

Фільм «Не стріляйте в білих лебедів» за однойменним романом у 1980 зняв режисер Родіон Нахапетов.

Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119047896 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ У Росії помер письменник-фронтовик Борис Васильєв. Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 12 березня 2013.

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Васильєв_Борис_Львович&oldid=41766951