Вашківці

Вашківці
Герб Вашківців Прапор Вашківців
Миколаївська церква
Основні дані
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Вижницький район
Тер. громада	Вашківецька міська громада
Засноване	—
Перша згадка	1430-ті
Населення	▼ 5215 (01.01.2022)
Площа	6,8 км²
Поштові індекси	59210—212
Телефонний код	+380-3730
Координати	48°22′31″ пн. ш. 25°29′52″ сх. д.
Водойма	Черемош, Глибочок
Назва мешканців	вашківча́нин вашківча́нка вашківча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Вашківці
До районного центру
- автошляхами	32,6 км
До обл./респ. центру
- автошляхами	37,4 км
До Києва
- автошляхами	553 км
Міська влада
Адреса	59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вашківці, вул. Героїв Майдану, 2
Вебсторінка	Вашківецька міськрада
Міський голова	Перч Микола Партенієвич
Вашківці у Вікісховищі Карта Вашківці Вашківці

Ва́шківці — місто Вижницького району Чернівецької області, центр Вашківецької сільської громади.

Назва

Вперше згадуюється у 30-х роках XV століття під назвою Васківці.

Географія

Розміщене на правому березі річки Черемош та його притоці Глибочок, за 32 кілометри від районного центру — міста Вижниця (автошлях Т 2601). Відстань від Чернівців — 37 кілометрів.

Вашківці поділені на такі кути: Долішній, Гнатишин, Горішній, Затепличний, Старий і Кошково.

Історія

Герб часів Румунії

Перша письмова згадка про місто була датована 1431 роком, а у грамоті Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківців молдовському воєводі Стефану. Наступні 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдовської держави, а з 1775 року входили до Австро-Угорщини. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. Їх права на село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце. У 1808 році Вашківці дісталися барону Петріно.

У 1848 році вашківецькі селяни взяли участь у повстанні під проводом Лук'яна Кобилиці. Внаслідок повстань барон Петріно одним з перших в краї скасував панщину у вашківецькому маєтку.

На початку XIX століття Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року — містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту З 1811-1812 роках відомі найдавніші відбитки печатки Вашківців з самобутнім гербом: дерево, під яким вовк, що біжить.

Будинок у Вашківцях 1909 рік

У другій половині XIX століття на початку ХХ століття у Вашківцях виникає ряд дрібних капіталістичних підприємств. У 1873 році була відкрита гуральня Гросмана, Фрейтога і вольцовий млин Таца.

4 жовтня 1903 року Вашківцях постало товариство «Січ».

Під час Першої світової війни Вашківці були в районі воєнних дій. 27 листопада 1918 року місто як і вся Буковина перейшло під владу Румунії, де воно перебувало у складі жудеця Сторожинець.

У 1919 році у Вашківцях відбуваються збори населення повіту, на яких було висловлено думку про возз’єднання зі Україною.

28 червня 1940 року зайняте радянськими військами. У 1941—1944 роках — знову під владою Румунії. З 1944 року у складі Радянського Союзу.

Від 24 серпня 1991 року — незалежній Україні.

14 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських рад місто Вашківці — адміністративний центр Вашківецької міської громади.

Населення

Динаміка зміни населення у Вашківцях:

1930	1941	1989	2001	2005	2007	2009	2010	2012	2022
6 354	5 916	5 811	5 987	5 830	5 660	5 545	5 506	5 430	5 215

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	97,99 %
росіяни	1,35 %
інші/не вказали	0,66 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	5828	98.48%
російська	69	1.16%
румунська	13	0.22%
білоруська	3	0.05%
єврейська	1	0.02%
польська	1	0.02%
інші/не вказали	3	0.05%
Усього	5918	100%

Визначні місця

• Вашківецький парк.
• Аннина гора — гора висотою 304 метри над рівнем моря, що є давнім об'єктом християнського паломництва. У 1993 році тут засновано Свято-Аннинський жіночий монастир, побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маковеїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення.
• Церква Святого Миколая — православний храм збудований у 1854 році з використанням традицій західного культового зодчества.
• Храм Успіння Пресвятої Діви Марії — католицький храм побудований на початку 20-х років XIX століття і освячений у 1826 році.
• Музей імені Г. Гараса.
• Садиба Криштофовичів.

Пам'ятники та скульптури

• Пам'ятник уродженцю Вашківців поету Миколі Юрійчуку.
• Скульптура "Вашківецька маланка". Скульптура вшановує традиційний обряд з переодяганням у тварин і фольклорних персонажів, що відбувається в ніч з 13 на 14 січня та який у Вашківцях носить масовий характер та називається "Переберія".

Відомі люди

• Гавалешко Микола Петрович — (*27.01.1932, м. Вашківці, тепер Вижницького району — 02.06.2002, м. Чернівці) — доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Був першим головою Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка.
• Гарас Георгій Олексійович — заслужений майстер народної творчості України, художник-орнаменталіст
• Герасимович Іван — український педагог, редактор та громадський діяч, організатор українського учительства, сотник УГА.
• Гнатишин Іван Миколайович — український дипломат
• Гнатишин Іван Михайлович (1907, Вашківці — 1967) — видатний канадський юрист українського походження, батько генерал-губернатора Канади Романа Гнатишина
• Годовський Володимир Михайлович (* 1947) — український хореограф
• Євген Максимович. — (*10.02.1857, м. Вашківці, тепер Вижницького району Чернівецької області — 27.04.1928, м. Чернівці) — український живописець. У 1881 р. закінчив Віденську Академію мистецтв. Був головним художником Буковинської митрополії. Брав участь у розписі фресок Мармурового залу та інтер'єрів резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях.
• Лобурак Марія Миколаївна та Володимир Миколайович Лобурак — Заслужені артисти України. Дует «Скриня».
• Лютик Петро Михайлович — видатний гідролог, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Його іменем названо одну з вулиць міста.
• Михайлюк Василь Пилипович — український композитор, диригент. Автор музики до пісні «Черемшина».
• Терен Іван Іларіонович (* 08.11.1951, м. Вашківці) — майстер художнього різьблення та інкрустації. Голова Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003).Заслужений майстер народної творчості України (2006). Лауреат премії імені Георгія Гараса (2001). До 600-річчя Чернівців видав каталог-посібник «Художнє різьблення на Буковині» (Чернівці, 2007). Нагороджений медаллю «На славу Чернівців»
• Чорногуз Олена Іванівна (нар. 1949) — українська художниця по текстилю, членкиня НСХУ.
• Юрійчук Микола Якович — український поет-пісняр. Автор слів до пісні «Черемшина».

Світлини

• 
  Миколаївська церква
• 
  Парк з садибою Криштафовичів
• 
  Вашковецький парк
• 
  Вашковецький парк
• 
  Вашківецька Переберія
• 
  Переберія Дід і Баба

Див. також

• Буковина
• Північна Буковина

Джерела

• Гарас В. О. Вашківці [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 167. — ISBN 966-02-3354-X.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Савченко І. В. Вашківці [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 451. — ISBN 966-00-0734-5.
• Waszkowce 2.) W. Sereckie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 145. (пол.) — S. 145. (пол.)

Посилання

• Вашківці — сайт міста [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Місто Вашківці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Сайт Вашківецької гімназії ім. І.Бажанського
• Сайт Вашківецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
• Старі фото Вашківців^{[недоступне посилання з червня 2019]}