Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович

Михайло Єгорович Ващенко-Захарченко
Народився	12 листопада 1825(1825-11-12)  Маліївка (Золотоніський район)
Помер	14 (27) серпня 1912 (86 років)  Київ, Російська імперія
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	математик
Alma mater	Друга київська гімназія Імператорський університет Святого Володимира
Галузь	математика, педагогіка
Заклад	Імператорський університет Святого Володимира
Посада	приват-доцент, асоційований професор і ординарний професорd
Вчене звання	Професор, доктор
Відомий завдяки:	історик математики, математик; захистив докторську дисертацію «Ріманова теорія функцій складеної змінної», яка була одна з перших праць у Російській імперії; Автор підручників з аналітичної геометрії, проективної геометрії, алгебри, варіаційного числення.
Діти	Михайло Ващенко-Захарченко
Нагороди

Миха́йло Єго́рович Ва́щенко-Заха́рченко (* 31 жовтня (12 листопада за новим стилем) 1825, Маліївка Полтавська губернія — † 14 серпня (27 серпня за новим стилем) 1912, Київ) — український математик. Член Московського математичного товариства. Історик геометрії та дослідник гіперболічної геометрії.

Життєпис

Навчався в Золотоніському повітовому училищі та в 2-ій Київській гімназії. Математичну освіту здобув спочатку в Київському університеті (1845—1846), а пізніше в Парижі (1847—1848): в Сорбонні й Колежі де Франс, де слухав лекції Оґюстена-Луї Коші та Жозефа Ліувілля. 1852 року здав екзамени у Київському університеті за весь курс.

З 1863 року по 1902 рік Ващенко-Захарченко працював у Київському університеті, від 1868 року — професором. З початку 1870-х років став читати курс проективної геометрії, а з 1878 року — курс неевклідової геометрії (основи гіперболічної геометрії). 1880 року він опублікував переклад «Начал» Евкліда з великим вступом, де були розглянуті основні питання гіперболічної геометрії.

Дружина — Ващенко-Захарченко Віра Миколаївна — українська педагогиня. Засновниця приватної гімназії в Києві.

Наукова діяльність

Основні роботи Ващенка-Захарченка присвячені теорії лінійних диференціальних рівнянь, символічним методам, теорії ймовірності та історії математики. 1862 року вперше систематично виклав операційне числення і застосував його до розв'язування диференціальних рівнянь.

1866 року захистив докторську дисертацію «Ріманова теорія функцій складеної змінної». Це була одна з перших праць у Російській імперії з цього питання.

Ващенко-Захарченко відомий також як історик математики. 1883 року опублікував монографію, у якій описав історію розвитку геометрії до XV ст.

Автор підручників з аналітичної геометрії, проективної геометрії, алгебри, варіаційного числення.

Праці

• Начала Эвклида с пояснительным введением и толкованиями. Перевод с греческого. — Киев, 1880.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 141.
• А.Н Боголюбов. Математики. Механики. Библиографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1983. — С. 92.

Посилання

• М. Е. Ващенко-Захарченко. Алгебраический Анализ или Высшая Алгебра [Архівовано 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Київський університет. Кафедра геометрії. Історія кафедри
• Біографія.ру. Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович [Архівовано 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)