Вейг Берталон Берталонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Берталон Вейг
Особисті дані
Повне ім'я Берталон Берталонович Вейг
Народження 1915
  Ужгород, Австро-Угорщина
Смерть 13 січня 1995(1995-01-13)
  Ужгород, Україна
Зріст 183 см
Вага 75 кг
Громадянство  Чехословаччина
 СРСР
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1930-1931 Чехословаччина УМТЕ (Ужгород)[1]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1932—1938 Чехословаччина «УМТЕ» (Ужгород) ? (?)
1939—1942 Угорщина «УМТЕ» (Ужгород) ? (?)
1942—1944 Угорщина «УАК» (Ужгород)[2] ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1946—1947 СРСР «Спартак» (Ужгород)
1953 СРСР «Спартак» (Ужгород)
196? СРСР «Нафтовик» (Дрогобич)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Берталон Берталонович Вейг (угор. Végh Bertalan; 30 грудня 1915, Ужгород — 199?) — колишній чехословацький і угорський футболіст, згодом — радянський тренер, суддя та спортивний діяч. Грав на позиції захисника. Історичний, перший головний тренер команди майстрів «Спартак» (Ужгород). Один з перших спортсменів Закарпаття, яким присвоїли почесне звання судді республіканської категорії (1955).

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Свою ігрову кар'єру розпочав у словацькій групі Чемпіонату Чехословаччини з футболу (1930) в юнацькій команді «Ungvári Munkás Testnevelési Egylet» (УМТЕ, Ужгородське робітниче спортивне товариство), а у 1932 році вже грав у основному складі клубу. В 1933 році «УМТЕ» при його участі стало срібним призером чемпіонату тодішньої Словаччини. Починаючи з 1939 року команда вже брала участь у північній групі Чемпіонату Угорщини з футболу, але 5 травня 1942 року була розформована і гравці «УМТЕ» вимушені були перейти до інших ужгородських клубів. Таким чином він потрапив до команди «Ужгородський атлетичний клуб» («УАК»), де завершив свою ігрову кар'єру. «УАК» у 1942 році завоював право грати у другій, а у 1944 році — у першій групі угорського чемпіонату.[3]

Кар'єра тренера та судді

[ред. | ред. код]

У 1946 році його призначили головним тренером новоствореної команди «Спартак» (Ужгород), яка під його керівництвом двічі стала Чемпіоном УРСР (1946, 1953). Згодом він успішно працював і в команді майстрів «Нафтовик» (Дрогобич) (серпень 1964—1967), а також у берегівському «Колгоспнику», перечинському «Хіміку» та сторожницькому «Колгоспнику», які під його керівництвом завжди вирізнялися у республіканських та обласних змаганнях. Одночасно він був признаним арбітром. Відсудив чимало відповідальних ігор першостей області та республіки. Разом з тим починаючи з 60-их років він довгий час очолював ужгородську міську федерацію футболу та був членом обласної федерації, де плідно працював головою тренерскої ради.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні трофеї

[ред. | ред. код]

Почесні звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Ужгородське робітниче спортивне товариство»
  2. «Ужгородський атлетичний клуб»
  3. Сторінками футбольної історії Закарпаття. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 3 травня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гаджега В. М. Вейг Берталон Берталонович / В. М. Гаджега // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи XX століття. — Ужгород: Ґражда, 2007. — С. 67—68.
  • Історія футбольного клубу Говерла