Калитвинцев Юрій Миколайович
 | |||
 | |||
| Особисті дані | |||
|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Юрій Миколайович Калитвинцев | ||
| Народження | 5 травня 1968 (56 років) | ||
| Волгоград, Російська РФСР, СРСР | |||
| Зріст | 175 см | ||
| Вага | 73 кг | ||
| Громадянство |  Україна Росія
| ||
| Позиція | півзахисник | ||
| Професіональні клуби* | |||
| Роки | Клуб | І (г) | |
| 1985—1986 1986—1988 1988—1991 1992—1993 1993—1994 1994 1994—1999 1998—1999 2000 |
 «Ротор» (Волгоград) СКА (Ростов-на-Дону) «Ротор» (Волгоград) «Динамо» (Москва)→ «Динамо-д» «Локомотив» (Н. Новгород) «Динамо» (Київ) «Трабзонспор» ЦСКА (Київ) |
9 (0) 60 (6) 89 (20) 48 (8) 4 (3) 18 (8) 93 (20) 14 (1) 10 (1) | |
| Національна збірна | |||
| Роки | Збірна | І (г) | |
| 1995—1999 |  Україна
|
22 (1) | |
| Тренерська діяльність** | |||
| Сезони | Команда | Місце | |
| 2001—2002 2003—2005 2005—2007 2007—2009 2009 2010—2011 2013—2014 2016—2017 2021 2021—2024 |
«Закарпаття» Україна (U-19) Україна (U-17) «Динамо-2» (Київ) Україна (U-19) Україна «Волга» (Н. Новгород) «Динамо» (Москва) «Олімпік» «Полісся» (Житомир)
|
||
| Звання, нагороди | |||
| Нагороди |
| ||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||
|
Дані оновлено 11 березня 2024. | |||
Ю́рій Микола́йович Кали́твинцев (рос. Юрий Николаевич Калитвинцев, нар. 5 травня 1968, Волгоград) — український футбольний тренер, колишній радянський, російський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Майстер спорту України міжнародного класу (1999)[1].
У чемпіонатах СРСР виступав за волгоградський «Ротор» (1985―1986, 1988―1991) і ростовський СКА (1986―1988, під час перебування на армійській службі).
В кінці 1991 перейшов у московське «Динамо», у складі якого двічі став бронзовим призером чемпіонату Росії (1992, 1993). Початок сезону 1994 року відіграв у дублі «Динамо» в третій лізі, а залишок сезону — в нижньогородському «Локомотиві». Незважаючи на отриманий у кінці сезону в матчі з владикавказьким «Спартаком» перелом ноги, був запрошений у київське «Динамо» президентом клубу Григорієм Суркісом, відхиливши пропозицію московського «Торпедо». В київському «Динамо» Юрій Калитвинцев став диспетчером команди, через нього значною мірою будувалася відроджена гра, «Динамо» знову серйозно вийшло на європейську арену.
Після звинувачень Валерія Лобановського в програші чвертьфінального матчу Ліги Чемпіонів туринському «Ювентусу» в 1998 році перейшов в турецький «Трабзонспор», але залишив команду через декілька місяців через невиплати зарплати. Кар'єру футболіста закінчив у 2000 році в київському ЦСКА.
Змінивши в 1994 році російське громадянство на українське[2], став гравцем збірної України, за яку провів 22 матчі та забив один гол.
Як тренер починав працювати у клубі «Закарпаття» (Ужгород) (2001―2002) і з юнацькою збірною України (2003―2006).
З 2007 року тренував спільно з Геннадієм Литовченком команду «Динамо-2» (Київ), що виступала у першій лізі.
Очолювана Юрієм Калитвинцевим юнацька збірна України віком до 19 років (U-19) 2 серпня 2009 року стала чемпіоном Європи, перемігши у фіналі в Донецьку англійців з рахунком 2:0.
1 лютого 2010 року призначений асистентом нового головного тренера національної збірної України Мирона Маркевича[3]. 25 серпня 2010 року призначений виконувачем обов'язків головного тренера національної збірної України[4].
6 червня 2016 року став головним тренером московського «Динамо»[5].
25 лютого 2021 року був призначений головним тренером донецького «Олімпіка»[6]. Проте вже 3 травня 2021 року спеціаліста було звільнено з цієї посади через незадовільні результати команди[7][8][9]. Під керівництвом Калитвинцева «Олімпік» переміг лише в одному матчі, один матч звів до нічиєї та програв вісім протистоянь.
15 червня 2021 року став головним тренером клубу «Полісся» (Житомир)[10]. 11 березня 2024 року на тлі поганих результатів гри команди[11] подав у відставку[12].
- Чотириразовий чемпіон України (1995—1998).
- Дворазовий володар Кубка України (1996, 1998).
- Дворазовий володар Кубка чемпіонів Співдружності (1997, 1998).
- Футболіст року в Україні: 1995.
- Футболіст року в чемпіонаті України: 1995.
- Двічі потрапляв у список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (1992, 2 місце; 1994, 3 місце).
- Чемпіон Європи (U-19): 2009 (як тренер)
- Орден «За заслуги» III (1998)[13], III (2006)[14] і II (2011)[15] ступенів.
- ↑ Футбольные легенды Украины. Часть ІІІ. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ Юрий Калитвинцев: «Даже мысли нет вернуться в Россию». sport.segodnya.ua (рос.). 19 грудня 2007.
- ↑ Новим головним тренером збірної України став Мирон Маркевич. Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- ↑ Збірну довірили Калитвинцеву. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 25 серпня 2010.
- ↑ Екс-тренер збірної України став тренером московського Динамо. ukranews.com. Українські новини. 6 червня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2016.
- ↑ ОФІЦІЙНО. Калитвинцев — головний тренер Олімпіка
- ↑ Клуб УПЛ звільнив тренера, який був футболістом «Динамо». www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ Юрий Калитвинцев покинул Олимпик. ФК Олимпик (рос.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ Офіційно: Олімпік вдруге за сезон звільнив головного тренера. Телеканал Футбол (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ Юрій Калитвинцев - новий головний тренер ФК "Полісся". polissyafc.com. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ Полісся найближчим часом розлучиться з Калитвинцевим – ЗМІ. 10 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
- ↑ Калітвінцев подав у відставку з посади головного тренера Полісся. 11 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
- ↑ Указ Президента України № 59/98 від 27 січня 1998 г.
- ↑ Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 г. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 29 квітня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 1094/2011 від 1 грудня 2011 г. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 29 квітня 2012.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Виступи за збірну на сайті fanatukr.com [Архівовано 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Калитвинцев Юрій Миколайович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Калитвинцев Юрій Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- "Запрошували у Ліверпуль". Юрій Калітвінцев мав три розкішні пропозиції з Англії – сумний фініш капітана збірної України [Архівовано 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
| ||
| ||
Тренерські позиції Юрія Калитвинцева | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
- Народились 5 травня
- Народились 1968
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Тренери ФК «Говерла»
- Тренери ФК «Динамо» Москва
- Тренери ФК «Олімпік» Донецьк
- Тренери ФК «Полісся» Житомир
- Уродженці Волгограда
- Радянські футболісти
- Майстри спорту СРСР міжнародного класу
- Українські футболісти
- Гравці збірної України з футболу
- Капітани збірної України з футболу
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Футболісти ЦСКА (Київ)
- Футболісти «Ротора»
- Футболісти СКА (Ростов-на-Дону)
- Футболісти «Динамо» (Москва)
- Футболісти «Локомотива» (Нижній Новгород)
- Футболісти «Трабзонспора»
- Українські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Туреччині
- Шульги
- Українські футбольні тренери
- Тренери збірної України з футболу
- Тренери ФК «Волга» Нижній Новгород
- Натуралізовані громадяни України
- Українські футбольні тренери-легіонери
- Російські емігранти до України