Вей Фенхе
Вей Фенхе 魏凤和 | ||
| ||
---|---|---|
19 березня 2018 року — 12 березня 2023 року | ||
Народження: |
лютий 1954[1] (70 років) Чипін, Шаньдун, Китай | |
Країна: | Китай | |
Релігія: | атеїзм | |
Партія: | Комуністична партія Китаю | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1970 — н. ч. | |
Рід військ: | Народно-визвольна армія Китаю | |
Звання: | Генерал-полковник | |
Командував: | Міністерство оборони КНР Ракетні війська НВА Китаю | |
Нагороди: | ||
Вей Фенхе (кит.: 魏凤和 нар. 1954, пров. Шаньдун) — китайський генерал-полковник (2012)[2], член Центральної військової ради Китаю[3], член Державної ради КНР (1-й) та 1 міністр національної оборони з 2018 року по 2023 рік. Пройшов шлях від солдата до командувача (2012—2017) Ракетними військами НВАК (передусім Друга артилерія НВАК).
Член КПК із січня 1972 року, член ЦК КПК 18-19 скликань (кандидат 17 скликання[4]).
На службі в НВАК з 16 років — з грудня 1970 року.
Закінчив командний факультет Командної академії Другої артилерії НВАК (1984).
З грудня 2006 до грудня 2010 року начштабу Другої артилерії НВАК.
З грудня 2010 року по жовтень 2012 року заступник начальника Генерального штабу НВАК.
З жовтня 2012 року командувач Ракетними військами НВАК (до 2015 р. Друга артилерія НВАК) (по 2017). Єдиний, хто був у ЦВС 18-го скликання лише кандидатом у члени ЦК КПК попереднього скликання (інші були щонайменше його членами)[4].
Генерал-полковник (листопад 2012)[2], генерал-лейтенант (липень 2008), генерал-майор (липень 2004), полковник (вересень 1994). Став першим, який отримав повне генеральське звання при Сі Цзіньпіні, чиєю «стовідсотковою креатурою» його називають[5]. Його попадання на третій рядок у складі Центральної військової ради спостерігачі розцінили як пролог до призначення міністром оборони (як у випадку з Чан Ваньцюанем, який став його попередником на цій посаді), що й сталося[6]. Міністр національної оборони від 19 березня 2018 року.
1 грудня 2020 року Вей був нагороджений Орденом Досконалості за його заслуги у сприянні оборонному співробітництву між Пакистаном і Китаєм[7].
26 квітня 2021 року Вея Фенхе приймали Генеральний секретар ЦК КПВ Нгуен Фу Чонг та Президент В'єтнаму Нгуен Суан Фук[8]. На день раніше його зустрів в'єтнамський міністр національної оборони генерал-полковник Фан Ван Жанг[9].
- Орден Досконалості (Пакістан, 2020 год)
- ↑ China Vitae — 2001.
- ↑ а б Командующему Второй артиллерией НОАК Вэй Фэнхэ присвоено воинское звание генерал-полковник. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ На первой сессии ВСНП 12-го созыва утверждены члены ЦВС КНР. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ а б Военные в высшем руководстве КПК - Carnegie Endowment for International Peace. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ В шаге от председателя Мао: Си Цзиньпин готовит экономический ответ Трампу — Новости политики, Новости Азии — EADaily. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Xi’s Consolidation of Power at the 19th Party Congress: Implications for PLA Aerospace Forces - Jamestown. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ President Alvi confers Nishan-e-Imtiaz award to Chinese Defense Minister. The Nation (англ.). 1 грудня 2020. Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Руководители Вьетнама приняли Министра обороны Китая - Нянзан Онлайн. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ Министры обороны Вьетнама и Китая провели переговоры в Ханое - VNExplorer > Русский. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 1 червня 2022.