Перейти до вмісту

Вектор-06Ц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вектор-06Ц
Початок випуску1987
Комп'ютерна модель Вектор-06Ц

«Вектор-06Ц» — радянський домашній комп'ютер, створений в 1986 році.

Історія

[ред. | ред. код]

Домашній комп'ютер «Вектор-06Ц» був розроблений у середині 1980-х років радянськими інженерами з Кишинева Донатом Теміразовим та Олександром Соколовим. Запущений у виробництво після 33-ї Всесоюзної радіовиставки в 1987 році, на якій «Вектор-06Ц» отримав першу премію[1] і був помічений заступником міністра радіопромисловості СРСР. Спочатку проводився на кишинівському ЗА «Счетмаш». Виробництво «Вектора» і споріднених йому ПК було освоєно різними оборонними підприємствами, що знаходяться в різних містах СРСР, в тому числі Астрахані, Волзькому, Кірові та Мінську. В 1988 році «Вектор» отримав срібну медаль ВДНГ СРСР, а в 1989 році посів перше місце серед 8-розрядних ПЕОМ (друге загальне) на конкурсі ГКВТИ СРСР. У 1989 році комп'ютер продавався за ціною 750 руб[2].

У 1991 році «Счетмаш» випустив модель «Вектор-06Ц.02» з дещо зміненою схемою, але повністю сумісною з колишньою моделлю і з такими ж можливостями.

Широкі можливості «Вектора-06Ц» дозволяли йому конкурувати з будь-якими іншими ПК радянської розробки[джерело не вказано 893 дня], а також Спектрум-сумісними ПК. Однак з масовим поширенням у середині 1990-х років у країнах колишнього СРСР набагато більш потужних IBM-сумісних комп'ютерів «Вектор» разом з іншими 8-розрядними ЕОМ був поступово витіснений з ужитку.

Основні технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Процесор: КР580ВМ80А, що функціонує на підвищеній тактовій частоті 3 МГц (стандартна максимальна частота 2,5 МГц); однак через гальмування процесора відеоконтролером кожен машинний цикл розширюється до 4 тактів, наприклад, 4 - і 8-тактові команди так і виконуються за 4 і 8 тактів, а 5 - і 7-тактові — за 8, 10-тактові через 12 і т. д.
  • ОЗП: 64 КБ, з яких від 8 до 32 КБ може використовуватися під відеопам'ять (відповідно, пам'ять користувача — від 32 до 56 Кбайт).
  • ПЗУ: 512 байт або 2 КБ; містить тільки початковий завантажувач[3] або тільки з магнітофона (512 Байт), або з магнітофона, флоппі-дисководу, квазі-диска або зовнішнього ПЗП (2 Кбайта); Бейсік, як і будь-які інші програми, завантажується з касети або іншого зовнішнього носія.
  • Трьохканальний синтезатор звуку, виконаний на мікросхемі програмованого таймера КР580ВІ53.
  • Один програмно-формується звуковий канал.
  • Апаратна вертикальна прокрутка екрану.
  • Можливість розширення через системну шину і порти введення-виведення.
  • Незважаючи на велику кількість мікросхем — до 105 шт.[4], схема «Вектор-06Ц» майже не містить дефіцитних і дорогих елементів або яких-небудь спеціалізованих мікросхем на зразок ULA або БМК. Вартість «Вектора-06Ц» в кінці 1980-х становила 750 руб. — на 100 руб. дорожче БК-0010-01.

Відеосистема

[ред. | ред. код]
Відеопам'ять ПК Вектор-06Ц
  • 256×256 пікселів при 2, 4, 8, 16 відображаються одночасно кольорах із загальної палітри 256 кольорів;
  • 512×256 пікселів з палітрою 2 або 4 кольори з 256;
  • 1024×256 пікселів з палітрою 2 кольори з 256.

Відеопам'ять організована у вигляді чотирьох 8-кілобайтних сторінок, або бітових площин, які можна включати і відключати програмуванням палітри. Відключені площини можуть бути задіяні як звичайна пам'ять для програм та даних. Змінюючи число задіяних площин відеопам'яті можна отримувати відеорежими з різною глибиною кольору. Так, чотири включених площини дають глибину 4 біта на піксель, тобто 16 одночасно відображуваних кольорів. Дві одночасно працюючих площини дають 2 біта на піксель, або 4 кольори. Одна площина дає монохромне зображення.

У всіх графічних режимах підтримується установка кольору бордюру в будь-який з 256 кольорів загальної палітри. Апаратно реалізовано плавне вертикальне прокручування. Нестандартним програмуванням відеосистеми можна було отримувати різні «спецефекти», зокрема перевищення обмеження в 16 одночасно відображуваних кольорів.

Тест, який показує одночасно всі 256 кольорів «Вектора-06Ц» (використовується багаторазове зміна палітри в кожному телевізійному кадрі)[5]

Апаратна реалізація текстових режимів відсутня, виведення тексту здійснюється програмно в графічному режимі.

Як пристрій відображення використовувався звичайний телевізор з виведеним відеовходом, або монітор з телевізійними параметрами розгортки.

Звук

[ред. | ред. код]

Вбудована звукова підсистема виводила звук на одиночний вбудований міні-динамік і лінійний вхід магнітофона. Звуковий генератор на базі програмованого таймера КР580ВИ53 дозволяв синтезувати монофонічні мелодії з триканальної поліфонією. При цьому звук заданої частоти звуку практично без участі центрального процесора, що дозволяло виводити музику і звук паралельно з іншими діями, що потребують істотної завантаження процесора. Правда, звук завжди мав тільки прямокутну хвильову форму, і не було можливості програмного регулювання гучності. Однак в іншому режимі роботи таймера КР580ВИ53 (як генератора імпульсів заданої тривалості) він міг програмно відтворювати досить якісний оцифрований звук, що приблизно відповідає 7-бітному ЦАП, з частотою дискретизації близько 7-8 КГц (частоту дискретизації можна було збільшити в кілька разів з пропорційним зниженням кількості рівнів сигналу, тобто «розрядності ЦАП»).

На початку 1990-х сторонніми розробниками були створені варіанти підключення зовнішнього більш складного триголосного (плюс генератор шуму) аудіо-контроллера General Instruments AY-3-8910, що підключаються до системного роз'єму ВУ, або до роз'єму принтера ПУ.

Можливості розширення

[ред. | ред. код]
Саморобна плата розширення постійної пам'яті для Вектора-06Ц

Два роз'єми розширення, розташовані на задній стінці комп'ютера, дозволяють підключати різні периферійні пристрої. У заводській поставці ніяких додаткових пристроїв для підключення в ці роз'єми не пропонувалось, але їх можна було придбати окремо.

Зберігання даних

[ред. | ред. код]

У базовій комплектації «Вектор» не мав ніяких додаткових пристроїв зберігання даних, накопичувачем даних слугував побутовий касетний магнітофон, що під'єднувався до відповідного роз'єму комп'ютера, а програми записувалися на звичайні аудіокасети. На 60-хвилинну касету могло поміститися до 512 КБ даних.

Типовий вигляд екрана «Вектора» під час завантаження з магнітофона (варіант з постійною пам'яттю 2 Кб)

Стандартний формат запису на касету відрізнявся тим, що дані розбивалися на короткі блоки по 256 байт, кожен з яких був забезпечений власним заголовком. В кожному заголовку містилося досить інформації для того, щоб завантажувач міг читати блоки в довільному порядку. Це дозволяло повторно завантажити збійні блоки, не повторюючи зчитування файлу цілком. Крім того, процес завантаження блоків наочно відображений на екрані у вигляді характерної «матриці» з стовпчиків, що заповнювалися по мірі зчитування блоку даних. Схоже розбиття на короткі блоки застосовувалося у форматі запису комп'ютерів Atari 400/800[6], однак заголовки блоків не містили даних про файл.

Крім стандартного формату запису на касету, для «Вектора» було створено кілька удосконалених варіантів блокової запису даних, які дозволяли ще більше збільшити надійність зберігання інформації і прискорити процес завантаження програм в кілька разів.

Схема «Вектора» спочатку передбачала підключення зовнішнього модуля розширення пам'яті об'ємом 64 або 256 Кбайт, який називався «квазидиском», тому що призначався для використання як дисковий накопичувач. Спеціально адаптована версія МікроДОС дозволяла працювати з квазидиском як з дискетою. Початкове завантаження квазидиска здійснювалося з касетного магнітофона чи з дисководу. Існували сторонні розробки з об'ємом пам'яті до 2 МБ[7]. Деякі програми вимагали наявності квазидиска і використовували його в як додаткову оперативну пам'ять.

У «Векторі» передбачалося використання 5,25" або 3,5" дисковода через зовнішню схему контролера НГМД. Сторонніми розробниками було створено кілька несумісних між собою схем контролерів і адаптовані операційні системи CP/M і МікроДОС. Ємність дискет становила 640 або 800 КБ.

Крім того, був розроблений ROM-диск об'ємом 65 КБ або більше, на якому зазвичай розміщувалися часто використовувані програми, наприклад: Бейсік, монітор-відлагоджувач, текстовий редактор. Була створена схема підключення жорсткого диска з можливістю розбиття диска на логічні області та операційна система з підтримкою таких дисків.

Для забезпечення підтримки всіх пристроїв було створено кілька версій вбудованого завантажувача.

Модифікації та похідні ПК

[ред. | ред. код]
Вектор Старт-1200

Промисловістю випускалося кілька схожих з «Вектором-06ц» домашніх комп'ютерів. Модифікації базової моделі «Вектора-06ц»: Вектор-06Ц.02, Вектор Старт-1200, Кріста-2, ПК-6128Ц. Також була незалежна приватна розробка, яка називалася Вектор Турбо+.

Вектор Старт-1200

[ред. | ред. код]

«Вектор Старт-1200» продавався у вигляді конструктора. До постійної пам'яті був записаний початковий завантажувач і монітор. Відеосистема «Старту-1200» дозволяла вибрати одну з 32 можливих палітр кольорів, довільне програмування панелі[якої?] не підтримувалося.

Кріста-2

[ред. | ред. код]

Комп'ютер «Кріста-2» був створений за мотивами «Вектора-06ц» і зберіг часткову сумісність. Тактова частота «Крісти» була 2,5 МГц, незмінна палітра кольорів у постійній пам'яті, відрізняється реалізація відеорежиму високої роздільної здатності 512×256,[8] доданий відеорежим 1024×256.[9]

ПК-6128Ц

[ред. | ред. код]

В 1991р у Астрахані випускалася модифікація «Вектора-06Ц» під назвою ПК-6128ц. Відмітні особливості:

Вектор Турбо+ був модернізацією заводського варіанту «Вектор-06Ц», розроблявся у в НПП «Інтек» (м. Володимир). Доробка включала в себе установку процесора Z80 на частотах 3, 6 і 12 МГц, розширення оперативної пам'яті до 1-2 МБ, поліпшення характеристик відеоадаптера до максимального режиму 1024×256 пікселів при 4 кольорах, наявність системного годинника, дисководи, клавіатури IBM AT, контролера переривань. Створено прототип, але серійне виробництво налагоджено не було[10][11].

Програмне забезпечення

[ред. | ред. код]

«Вектор-06ц» — один з небагатьох домашніх комп'ютерів, які марні без зовнішнього накопичувача з програмним забезпеченням (у нього відсутній навіть вбудований монітор-відладчик). При включенні комп'ютера попередньо необхідно підготувати магнітофон з програмним забезпеченням.

У комплект «Вектора-06ц» входила одна аудіокасета з кількома системними програмами та іграми. Додаткові програми можна було придбати у фірмах, які торгували комп'ютерними програмами для ПК.

Зміст аудіокасети із стандартної поставки:

  • "Сторона 1"
  1. Тест техпрогона[що це?] ROM
  2. Бейсік v2.5 ROM
  3. Реклама BAS
  4. Інфор-1 BAS
  5. Інфор-2 BAS
  6. Самовчитель бейсика (10 програм) BAS
  7. Калах BAS
  8. Хокей BAS
  • "Сторона 2"
  1. Copy ROM
  2. Тест пристроїв ROM
  3. Йеті ROM
  4. Тетріс ROM
  5. Монітор-відладчик ROM
  6. Редактор-асемблер MON
  7. Реверсі BAS
  8. Торпедна атака BAS

«Вектор» міг використовуватися як для навчання або роботи (програмування, тексти, таблиці, бази даних, малювання графіків, ілюстрацій тощо), так і для розваг. Як ігрова система він переважав усі інші радянські домашні комп'ютери[джерело не вказане 3081 день] завдяки наявності унікальної багатоколірної (палітра 256 кольорів) і досить швидкої графіки, плавного апаратного вертикального скролінгу, можливості апаратного накладення до 4 планів зображення одне на одного, наявності 3-голосного звукогенератора і досить великого обсягу оперативної пам'яті.

Для «Вектора» було створено близько 400 ігор[12], що представляють всі основні жанри, характерні для ПК 1980-х років. Особливо виділялися «лабіринти» і «платформери», такі як «Адскок», «Амбал», «Йеті», «Гротоход», «Rise Out», «Putup», «Alibaba», «Eric», «Binary Land», «Pacman», «Boulder Dash», «Digger» та інші. Існували й різноманітні логічні та спортивні ігри — шахи, шашки, тетріси, більярди, сокобаны, реверсі, кольорові лінії, Filler, Lemmings і т. д. Багато «літалок-стрілялок» як з вертикальним скролінгом — «Політ», Death Fight, Back by LSI та ін., так і з горизонтальним — Cyber Mutant, «Планета птахів», «Зона майбутнього», Raider 2, «Морський мисливець», «Супутник смерті», «Десантник» і т. д. Непогано представлені бійки — After the war, International karate, Best of the best, Samurai та ін. Є кілька ігор з цієї 3D-графікою — начебто Pillars і Star wars — і псевдотрехмерные лабіринти — Maze, Alfred та ін, а також «як би тривимірні» «літалки» типу «Галактичний патруль» і «Полювання за вампіром». Звичайно, є й інші класичні ігри 80-х — Exolon, Pairs, Stop the express, Arkanoid, «Пітон», Crazy train, Lode Runner, Frogger, Cybernoid і багато інших. Дуже багато хороших ігор було перенесено практично без змін з ПК сімейства MSX, менше — з ZX Spectrum і IBM PC. Широкі графічні можливості «Вектора» у багатьох випадках дозволяли практично зі стовідсотковою точністю імітувати графіком MSX, Спектрума, IBM, PC та інших ПК.

  • Скріншоти ігор для Вектора-06Ц
  • «Putup» — дуже популярна на «Векторі» адаптація гри з ПК стандарту MSX
    «Putup» — дуже популярна на «Векторі» адаптація гри з ПК стандарту MSX
  • Псевдотривимірна гра «Лабіринт» Битюцкова С. Н. з дуже швидкою графікою
    Псевдотривимірна гра «Лабіринт» Битюцкова С. Н. з дуже швидкою графікою
  • Гра «Гротоход» Е. Шамиса написана спеціально для «Вектора-06Ц»
    Гра «Гротоход» Е. Шамиса написана спеціально для «Вектора-06Ц»
  • «Exolon» — чудова адаптація гри з ПК ZX Spectrum
    «Exolon» — чудова адаптація гри з ПК ZX Spectrum
  • Гра «Самурай» А. Сергєєва і Д. Степанова
    Гра «Самурай» А. Сергєєва і Д. Степанова
  • «Амбал» — одна з найпопулярніших ігор на «Векторі». Автор — Кузнєцов Р. В.
    «Амбал» — одна з найпопулярніших ігор на «Векторі». Автор — Кузнєцов Р. В.

Крім ігор пропонувалися різні системні та прикладні програми, зокрема різні діалекти Бейсика, Паскаль, монітори-відладчики, асемблер, редактори тексту і графіки тощо. Наявність квазідиска та/або дисковода давала можливість використання ОС CP/M версії 2.2 і її варіанту, розробленого у СРСР — ОС МікроДОС. Це дозволяло використовувати програми, написані для CP/M, такі як: система керування базою даних dBase II, текстовий процесор WordStar, електронної таблиці SuperCalc, компілятори C, Ada, Pascal, LISP, асемблери та інші програми.

Був створений емулятор монітора, який дозволяв запускати програми для комп'ютерів Радіо 86РК, Мікроша, Спеціаліст без змін. Шляхом рекомпіляції за допомогою спеціальних програм адаптувалися окремі програми з ZX Spectrum і MSX[13].

Спільнота користувачів

[ред. | ред. код]

«Вектор» тримався в тіні більш поширених у СРСР ПК БК-0010 і аналогів ZX Spectrum, але мав значне число прихильників. Ентузіастами було написано велику кількість оригінальних ігрових та системних програм. Було створено багато оригінальних апаратних розробок і адаптовані деякі рішення, створені для інших платформ. Кілька фірм спеціалізувалися в підтримці Вектора і розробці програм для нього: кишинівський центр «Комп'ютер», московська фірма «Коман» та ін. Самвидавівським способом видавалися газети з апаратними схемами і описами програм: «Коман-Інфо» (фірма «Коман») і «Vector-User» (центр «Комп'ютер», потім В. Фіронов)[14]. Ряд статей по схемотехніці «Вектора» і апаратним рішенням для нього публікувався в журналах «Радіоаматор» в період з 1992 по 1997 рік і «ПК для всіх» в 1994 році. Існували і чисто електронні видання: «Invector», «Володимир Вектор» та ін. В Санкт-Петербурзі в 1998 і 1999 роках ентузіастами проводився конкурс «DemosFan», де демонструвалися ігри та демо-програми для «Вектора»[15][16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вектор-06Ц // Радіо. — 1987. — № 10.
  2. ↑ ? // ?. — № 6.
  3. ↑ Техническая информация по ПК «Вектор». Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 17 червня 2007.
  4. ↑ Для порівняння, у БК-0010 було всього 45 мікросхем, у перших радянських Спектрум-сумісних ПК — близько 50.
  5. ↑ Целиков Д. (2009). 256 кольорів. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  6. ↑ Atari data cassette (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 9 січня 2019.
  7. ↑ Вектор USER 28-29??
  8. ↑ Вектор USER 17?
  9. ↑ Секреты Вектора и Кристы (рос.). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 28 лютого 2009.
  10. ↑ НПП «Интек».  // ?. — № 15.
  11. ↑ Быков В. П.  // ?. — № 4.
  12. ↑ Ігри для Вектор-06Ц. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  13. ↑ Вектор-06Ц: Z80-ВМ80 рекомпиляция (рос.). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 11 червня 2009.
  14. ↑ Вектор-06Ц: Электронные издания. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 17 червня 2007.
  15. ↑ Вектор-06Ц: О главном. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 березня 2009.
  16. ↑ Базис: категория event. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 березня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вектор-06Ц