Перейти до вмісту

Векштейн Леонід Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Векштейн Леонід Семенович
Народження17 (29) серпня 1898 Редагувати інформацію у Вікіданих
Полтава, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть23 травня 1970(1970-05-23) (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Ленінград, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняОдеське художнє училище (1919) і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (1924) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительКричевський Федір Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьграфік, сценограф, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніПіаніда Борис Микитович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникПолтавська картинна галерея Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленАсоціація художників Червоної України (1930) Редагувати інформацію у Вікіданих

Леонід Семенович Векште́йн (29 серпня 1898, Полтава — 23 травня 1970, Ленінград) — український радянський графік, художник театру і педагог; член Асоціації художників Червоної України у 1927—1930 роках та Всеукраїнсьої асоціації пролетарських художників у 1930—1932 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 [29] серпня 1898(18980829) року у місті Полтаві (нині Україна). Протягом 1918—1919 років навчався в Одесському вищому художньому училищі; у 1922—1924 роках — Київському інституті пластичних мистецтв в майстерні Федора Кричевського.

Оформляв вистави у театрах Полтави і Кременчука. Упродовж 1924—1941 років викладав малювання у Полтавському палаці піонерів; у 1930—1933 роках завідував Полтавською картинною галереєю. Після німецько-радянської війни ілюстрував книжкові видання, присвячені медицині, які видавалися в Ленінграді. Помер у Ленінграді 23 травня 1970 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Серед робіт:

  • портрет Івана М'ясоєдова (1919);
  • декоративні панно — «На варті свободи» (папір, олівець), «Колесо історії не повернути назад» (обидва — 1919);
  • серія малюнків — «Гончар», «Вітер», «Мандрівні музиканти», «Вулиця вечірня» (усі — 1929);
  • шість діорам на антирелігійну тему у Полтаві (1934).

Роботи зберігаються у Національному художньому музеї України в Києві, Полтавському художньому музеї, Сант-Петербурзькому музеї медицини.

Залишив спогади про Федора Кричевського «Таким я його знав» // «Ф. Кричевський. Спогади. Статті. Документи», Київ, 1972.

Літеература

[ред. | ред. код]