Велика Василівка
село Велика Василівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Одеська область | ||||
Район | ![]() | ||||
Тер. громада | Любашівська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA51120130110037376 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1786 | ||||
Населення | 131 | ||||
Площа | 2,147 км² | ||||
Густота населення | 61,02 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 66564 | ||||
Телефонний код | +380 4864 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 47°38′39″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д. / 47.64417° пн. ш. 30.23222° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
60 м | ||||
Водойми | р. Тилігул | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 66563, Одеська обл., Подільський р-н, с. Мала Василівка | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Вели́ка Васи́лівка — село Любашівської селищної громади Подільського району Одеської області України. Населення становить 131 осіб.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 17 жителів села[1].
Колишній орган місцевого самоврядування — Маловасилівська сільська рада.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 162 особи, з яких 68 чоловіків та 94 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 131 особа.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,71 % |
російська | 1,53 % |
румунська | 0,76 % |
Проєкт герба виконав Андрій Богданович Гречило, голова Українського геральдичного товариства, історик, фахівець у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема геральдики, вексилології та сфрагістики. Доктор історичних наук. Герб: у золотому полі синій лівий перев'яз, на якому спрямована вістрям вгору золота стріла, вгорі — червона голова бика, внизу — синя квітка волошки.
Прапор: квадратне жовте полотнище, на ньому з нижнього кута від древка до верхнього з вільного краю йде синя смуга завширшки в 3/10 діагоналі, на якій спрямована вістрям вгору жовта стріла, у верхньому куті від древка — червона голова бика, у нижньому з вільного краю — синя квітка волошки. Синя смуга уособлює річку Тилігул, яка протікає через село. Стріла є символом козацьких традицій. Бик означає розвинуте скотарство, квітка волошки — багату природу, золоте поле (на прапорі жовте) — хліборобство та щедрі землі Степової України. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш та увінчано золотою сільською короною, що вказує на статус населеного пункта. Прапор має нормативну квадратну форму і його побудовано на основі символіки герба.
- ↑ Велика Василівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |