Римарівка (Подільський район)
село Римарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Подільський район |
Тер. громада | Окнянська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA51120150360065866 |
Основні дані | |
Засноване | 1886[1] |
Населення | 351 |
Площа | 1,52 км² |
Густота населення | 230,92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67952 |
Телефонний код | +380 4861 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°20′37″ пн. ш. 29°25′43″ сх. д. / 47.34361° пн. ш. 29.42861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
122 м |
Водойми | річка Томашлик |
Місцева влада | |
Адреса ради | Одеська область, Подільський район, 67900, смт Окни, вул. Першотравнева, 31 |
Староста | Маліновська Світлана Григорівна |
Карта | |
Мапа | |
Ри́марівка (Реймарівка[1], Вовча[2]) — село Окнянської селищної громади Подільського району Одеської області України. Населення становить 351 осіб.
Селом тече річка Томашлик.
У 1886 році у Кремпульці (Нова Кошарка) Кошарської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 495 осіб, було 103 двори[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 359 осіб, з яких 159 чоловіків та 200 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 350 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 86,61 % |
молдовська | 9,69 % |
російська | 3,42 % |
болгарська | 0,28 % |
Антипов Микола Павлович (1993—2014) — солдат Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
Юзленко Онисим Григорович (1880-08.07.1924) - вояк армії УНР у Тираспольському повіті, розстріляний органами ЧК[6]
- ↑ а б в Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Список населенных мест Херсонской губернии: статистические данные о каждом поселении / Губернский статистический комитет. ‒ Херсон, 1896. ‒ 560 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Атаман Федорченко Ч. 4/7 Все дороги ведут в Кишинев (1922) | Шпионский мост | Знаки судьбы (укр.), процитовано 11 травня 2023
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |