Перейти до вмісту

Велика Деражня

Координати: 50°36′3″ пн. ш. 27°16′25″ сх. д. / 50.60083° пн. ш. 27.27361° сх. д. / 50.60083; 27.27361
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Велика Деражня
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Піщівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080170020093811
Основні дані
Населення 378 (2001)
Площа 1,275 км²
Густота населення 296,47 осіб/км²
Поштовий індекс 11751
Географічні дані
Географічні координати 50°36′3″ пн. ш. 27°16′25″ сх. д. / 50.60083° пн. ш. 27.27361° сх. д. / 50.60083; 27.27361
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Водойми Згар
Місцева влада
Адреса ради вул. Миру, 21, с. Піщів, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11733
Карта
Велика Деражня. Карта розташування: Україна
Велика Деражня
Велика Деражня
Велика Деражня. Карта розташування: Житомирська область
Велика Деражня
Велика Деражня
Мапа
Мапа

CMNS: Велика Деражня у Вікісховищі

Вели́ка Дера́жня — село в Україні, у Піщівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 378 осіб (2001). У 1923—25 та 1926—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік в селі мешкало 190 осіб, налічувалося 35 дворових господарств[1], у 1887 році — 380 мешканців, дворів — 62[2], наприкінці 19 століття — 235 мешканців та 50 дворів[3].

У 1906 році у селі налічувалося 290 мешканців, дворів — 55[4], у 1923 році — 96 дворів та 447 мешканців[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 462 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 378 осіб[6].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 376 99.48%
російська 1 0.26%
білоруська 1 0.26%
Усього 378 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці 17 — на початку 18 століть належало Ломиковським, з котрих один, за гетьманування Івана Мазепи, був обозним запорозького війська[2].

У другій половині 18 століття — сільце Піщівської волості Новоград-Волинського повіту. Входило до православної парафії с. Середня Деражня, належало Іванові Платоновичу Ломиковському. З 1870 року діяла церковно-парафіяльна школа[8].

Станом на 1885 рік — колишнє власницьке сільце Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Були школа, заїзд, вітровий та водяний млини[1].

Наприкінці 19 століття — село Піщівської волості Новоград-Волинського повіту, за 29 км від Звягеля, недалеко Корця, власність Ломиковських. Діяла церковно-парафіяльна школа[3][2].

У 1906 році — сільце Піщівської волості (1-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 23 версти, до волосного центру, с. Піщів — 3 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у Дідовичах[4].

У 1913 році дворяни Ходаківські, Антон, Павло та Іван, володіли землею у кількости 308 десятин[9].

У 1923 році включене до складу новоствореної Велико-Деражнянської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Пищівського (згодом — Ярунський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[10]. Розміщувалося за 4 версти від районного центру, с. Піщів[5]. 28 вересня 1925 року адміністративний центр Велико-Деражнянської сільської ради перенесено до с. Середня Деражня з перейменуванням ради на Середньодеражнянську. 27 жовтня 1926 року в відновлено Велико-Деражнянську сільську раду у складі Ярунського району Волинської округи. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», внаслідок ліквідації Великодеражнянської сільської ради, село включене до складу Середньодеражнянської сільської ради Ярунського району. 4 червня 1958 року, село, в складі сільської ради, включене до відновленого Новоград-Волинського району Житомирської області[10].

7 серпня 2017 року село увійшло до складу новоствореної Піщівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
  2. а б в Цинкаловський О. Деражня Велика // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 343.
  3. а б Derażnia 5.) D.Wielka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 402. (пол.)
  4. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 квітня 2023.
  5. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 138. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2023.
  6. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 22 квітня 2023.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 191-192. Процитовано 22 квітня 2023.
  9. Список земледельцев и арендаторов Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1913. — с. 87 / 140
  10. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 138, 219. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2023.
  11. Середньодеражнянська сільська рада Житомирська область, Новоград-Волинський район. Процитовано 10 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]