Велика Кохнівка
Велика Кохнівка Кременчук | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Країна | СРСР і Україна | |||
Район | Автозаводський | |||
Адмінодиниця |
Великокохнівська селищна рада Кременчук | |||
Телефонний код | 0536, 05366 | |||
Головні вулиці | Полтавський проспект, Козацька, Вільної України | |||
Заклади освіти та культури |
школа № 24 [1] | |||
Велика Кохнівка у Вікісховищі |
Вели́ка Кохні́вка — місцевість Кременчука. Лежить у північно-східній частині міста. Поруч розташований аеродром.
Велика Кохнівка на сході межує з Млинками-Лашками, на півдні — з Чередниками. На заході протікає річка Сухий Кагамлик.
Заснована Велика Кохнівка близько 1700 року, коли землі Придніпров'я роздавалися козацькій старшині. За народними переказами першими поселенцями були козаки Кохни. Їхні перші поселення були в районі сучасних Великої Кохнівки, Малої Кохнівки, Ново-Іванівки.
Спочатку село мало назву Кохнувці. Населення було з козаків і селян. Селяни були вільні, але несли господарські повинності на військо, а козаки несли військову повинність.
У 1863 році с. Кохнівка мала волосну управу, 331 двір і населення 2303 душі.
В документах за 1910 рік село Кохнівка йменується вже Великою Кохнівкою. Воно налічує вже 485 дворів і 2755 чоловік населення.
Постановою БУЦВК від 7 березня 23 року було утворено Кохнівський район із центром у Великій Кохнівці з Недогарської, Кохнівської і Прогребнянської волостей.
1928 року Кохнівський район ліквідовано. Створено Кременчуцький район із центром у с. Велика Кохнівка.
Село складалося з хуторів: Кагамлик, Мусіїнка, Олексіївка, Бердич, Проценки, Холодівка і Савино. Всі хутори злилися в єдиний населений пункт.
Рішенням Полтавського облвиконкому № 253 від 13 квітня 1957 року село Велика Кохнівка перейменовано в селище міського типу.
3 березня 1975 року було ліквідовано Великокохнівську селищну раду Кременчуцького району, а смт Велика Кохнівка включено до складу міста[2].
У Кохнівці знаходяться лікарня, відділення зв'язку № 27, Кременчуцька гімназія №24.
Роман Демидович Литовченко (23 липня (4 серпня) 1884 року, у родині козака хутора Олексіївки, нині у складі міста Кременчук — після грудня 1927) — провідний діяч революційного руху на Шосткинському пороховому заводі (нині місто Шостка Сумської області). Учасник першого терористичного акту у Шостці, каторжанин, за часів Української Держави — керівник українського військового загону, військовий РСЧА.
У 1943 році тут загинув Ананій Размислов — комі поет, перекладач.
Похований Алещенко Лев Миколайович (1937—2013) — український лікар-хірург, відмінник охорони здоров'я СРСР, заслужений лікар України, Почесний громадянин Кременчуцького району.
- ↑ Загальноосвітні навчальні заклади
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 3 березня 1975 року № 3568-08 «Про утворення районів у містах і віднесення деяких міст Української РСР до категорії міст обласного підпорядкування»
Це незавершена стаття про Кременчук. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |