Великоолександрівка (Синельниківський район)
| село Великоолександрівка | |
|---|---|
 Великоолександрівський ліс
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Синельниківський район |
| Тер. громада | Васильківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA12140030070074905 |
| Облікова картка | Великоолександрівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1776 |
| Населення | 2 057 |
| Територія | 9,74 км² |
| Густота населення | 211 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 52610 |
| Телефонний код | +380 5639 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°22′17″ пн. ш. 35°54′51″ сх. д. / 48.37139° пн. ш. 35.91417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
71 м |
| Водойми | р. Вовча |
| Відстань до обласного центру |
64 км |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Улянівка |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52600, Дніпропетровська обл., Васильківський р-н, смт Васильківка, вул. Першотравнева, буд. 140 |
| Сільський голова | Недокус Петро Іванович |
| Карта | |
  Великоолександрівка | |
 Великоолександрівка | |
| Мапа | |
| |
Великоолекса́ндрівка (до 1964 року — Олександрівка) — село в Україні, у Васильківській селищній територіальній громаді Синельниківського району Дніпропетровської області. Населення становить 2057 осіб.
Розташоване на півночі Васильківської громади Дніпропетровської області на правому березі річки Вовчої в межах Придніпровської низовини. Середня висота над рівнем моря — 70-75 м.
Поблизу села є невеликі лісові насадження.
Сусідні населені пункти: Троїцьке Павлоградського району (півн.-зах.), Левадки Павлоградського району (півн.-сх.), Первомайське (півд.), Воскресенівка (півд.-сх.).
Селом проходить автошлях Т 0408 Павлоград — Васильківка — Новомиколаївка — Оріхів — Токмак.
На місці сучасної Великоолександрівки на початку XVIII століття був зимівник запорізького старшини Олександра Шпака, — Шпаківка, яка відносилася до земель Самарської паланки Запорозької Січі.
За розпорядженням Азовської губернської канцелярії у 1776 році у Шпаківці була створена військова слобода Олександрівка. Родючі землі, багата на рибу річка, чумацькі шляхи, що проходили через село, приваблювали сюди нових поселенців. Число жителів Олександрівни швидко зростало. У 1791 році тут проживало 691 людей. Вони займалися хліборобством, тваринництвом і рибальством.
У 1857 році населення слободи було віднесено до розряду державних селян.
Станом на 1886 рік у селі Добровільської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 755 осіб, налічувалось 148 дворів[1].
До 2016 року було центром Великоолександрівської сільської ради.
Під час земельної реформи на початку ХХ сторіччя, царський уряд розпочав роздачу земель. Так, у 1907—1910 роках біля Олександрівки виникли хутори Вишневий, Дмитренків, Очеретуватий, Бровки, Бовківський та інші. Частина олександрівських селян переселилась на Саратовщину, де в Озинському повіті виникло село Новоолександрівка.
У 1913 році населення Олександрівки становило 8757 чоловік. Тут було 10 млинів — 8 вітряків і 2 водяні млини, які виробляли продукцію для власних потреб і на ринок. Хліб вивозився в Павлоград, Васильківку та інші навколишні населені пункти. В селі були розміщені волосне правління, земська поштова станція, медпункт.
Переважна більшість населення Олександрівки була неписьменною. В 1894 році тут почала працювати церковнопарафіальна школа, у якій навчалося 87 дітей 3. У 1911 році відкрилися 2 земські початкові школи, у яких навчалися 125 дітей і працювали 9 учителів.
Після жовтневого перевороту в Петербурзі 7 листопада 1917 року було створено волосний революційний комітет на чолі з представником Павлоградського повітового комітету більшовиків який почав відбір земель і хліба у селян.
Але вже у квітні 1918 року село зайняли австро-німецькі війська, які підтримували Центральну раду.
У жовтні 1918 року владу в селі захопила Червона Армія, проте їх влада в селі протрималась до червня 1919 року, коли село зайняли війська Антона Денікіна. 30 грудня 1919 року Червона Армія остаточно захопила село, почалося встановлення радянської влади.
Під час колективізації у 1920—1930 роках в Олексадрівці створювалися сільськогосподарські артілі, комуни та колгоспи.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 148 жителів села[2].
У 1940 році в селі були збудовані лікарня, амбулаторія, аптека, 3 школи, сільський клуб.
Село окуповане німецькими військами у жовтні 1941 року. Визволене 18 вересня 1943 року.
У 1950 році відбулося укрупнення колгоспів, створено один великий колгосп на базі трьох — ім. Карла Маркса (з 1964 року — ім. Мічуріна).
У 1964 році село перейменоване у Великоолександрівку.
Також в ті часи в селі була середня, восьмирічна та 2 початкові школи, лікарня, амбулаторія і аптека, будинок культури, бібліотека, декілька магазинів.
У 1982 році відкрито музей історії села.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1938 | 94.21% |
| російська | 117 | 5.69% |
| білоруська | 1 | 0.05% |
| румунська | 1 | 0.05% |
| Усього | 2057 | 100% |
Село частково газифіковане. Працюють декілька фермерських господарств.
У Великоолександрівці є середня загальносвітня школа І-ІІІ ступенів, медична амбулаторія, бібліотека, клуб.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Великоолександрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Постанова Кабінету Міністрів
- Сайт виставки навчальних закладів України[недоступне посилання з березня 2019]
- Дорошенко Л.О., Остапенко І.М. Великоолекса́ндрівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.153-160
- сайт Васильківської РДА[недоступне посилання з березня 2019]
- Великоолександрівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
