Піщанка (Самарівський район)
| село Піщанка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Самарівський район |
| Тер. громада | Піщанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12100110010053622 |
| Облікова картка | Піщанка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1734 |
| Перша згадка | 1734 (290 років)[1] |
| Колишня назва | Піщана Самарь |
| Населення | 4 228 |
| Поштовий індекс | 51283 |
| Телефонний код | +380 5693 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°36′2″ пн. ш. 35°19′34″ сх. д. / 48.60056° пн. ш. 35.32611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
58 м |
| Водойми | р. Підпільна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 51283, с. Піщанка, вул. Центральна, 4 |
| Сільський голова | Балагура Денис Олегович
Перша леді Устименко Анна Вадимівна |
| Карта | |
  Піщанка | |
 Піщанка | |
| Мапа | |
| |
Піща́нка, Піщана Самар — село в Україні, в Самарівському районі Дніпропетровської області. Центр Піщанської сільської громади. Населення за переписом 2001 року становить 4228 осіб.
Село Піщанка знаходиться на лівому березі річки Самара в місці впадання в неї річок Піщанка і Підпільна, вище за течією примикає смт Меліоративне, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Новоселівка, на протилежному березі — місто Самар.
Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.
Поруч проходять автомобільні дорогиМ04 (E50) і М18 (E105) .
Колишня назва — Піщана Самарь[2]. За матеріалом Яворницького існувала одночасно зі Старою Самар'ю, хоча у зв'язку з побудовою Новобогородицької фортеці мав місце певний рух самарського люду вгору річкою у Нову Самарь, Богородицьк й Піщану Самарь. До цих подій була поселенням при козацькому Самарському монастирі, що розташовувався на острові у самарських плавнях на захід від селища.
У 1886 році у слободі мешкало 2210 осіб з 417 дворовими господами. Слобода входила до складу Знаменської волості Новомосковського повіту. У слободі була Архангело-Михайлівська православна церква і школа[3].
21 травня 1917 у Піщанці відбулося масове проукраїнське політичне зібрання 1800 селянів.
Населення Піщанки у 1989 році приблизно становило 4800 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3879 | 91.75% |
| російська | 333 | 7.88% |
| вірменська | 2 | 0.05% |
| румунська | 2 | 0.05% |
| білоруська | 1 | 0.02% |
| інші/не вказали | 11 | 0.25% |
| Усього | 4228 | 100% |
- ТОВ «Присамар'я».
- Швейна фабрика.
- Свиноферма.
- Розарій.
- «Піщанка», база відпочинку.
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Амбулаторія.
- Будинок культури.
В центрі села знаходиться храм святого Архистратига Михаїла. В даний момент ведеться будівництво нового «Храму Піщанської ікони Божої Матері». Приватна каплиця Серафима Саровського.
Футбольна команда «ФК Камелот» (2009 рік — чемпіон Новомосковського району), готель «GoodZone», велика кількість турбаз.
- Болтушенко Андрій Володимирович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув при спробі визволення Шахтарська.
- Козирєв Леонід Вікторович (1989—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Петрушенко Дмитро Васильович (1971—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
-
Храм Піщанської ікони Божої матері в стадії будівництва (2020) -
Пам'ятник радянським воїнам -
Висохле озеро -
Каплиця в лiсi
_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg){kind=link}
- ↑ Пішанська сільська рада[недоступне посилання]
- ↑ Дніпрові пороги. Д.Яворницький
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Піща́нка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.556
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Бабайківська • Бузівська • Василівська • Вільнянська • Воскресенська • Голубівська • Губинівська • Гупалівська • Жданівська • Знаменська • Йозефстальська • Кам'янська • Карабинівська • Котовська • Лисаветівська перша • Лисаветівська друга • Личківська • Любимівська • Магдалинівська • Мануйлівська • Миколаївська • Могилівська • Новомосковська • Новоселівська • Олександрівська • Очеретуватівська • Панасівська • Паньківська • Петриківська • Підгороднянська • Попаснянська • Почино-Софіївська • Прядівська • Спаська • Хорошевська • Чаплинська • Чернеччинська • Шульгівська • Юр'ївська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Бабайківка • Василівка • Вільне • Голубівка • Губиниха • Гупалівка • Дмухайлівські Хутори • Животилівка • Єлисаветівка • Єлисаветівка (Татарка) • Йозефсталь • Личкове • Мануйлівка • Миколаївка • Могилів • Новосілка • Перевал • Підгороднє • Чаплинка • Чернеччина • Шульгівка | |
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |